Зейн Кларк Ходжес

Дуже цікаво, що в Івана 8:31 наш Господь описує відповідальність учня словом, яке відіграє важливу роль у четвертому Євангелії. Слово «зоставатися» є тим самим словом, яке перекладається «перебувати» в Івана 15:1–7. Там воно є основним терміном у метафорі про виноградну лозу й гілки.

Це слово, звичайно, може використовуватись на позначення життя, розділеного вірянином із Христом, (Ів 6:56) і чисто фізичного проживання («залишатися, проживати», Ів 1:38, 39). Але в метафорі з Івана 15 воно очевидно описує життя учнівства.

Слова уривка підтримують це спостереження. У 15:8 образу виноградної лози й гілок підводиться такий висновок: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої». Визнання того, що цей відомий уривок стосується учнівства, вирішує проблеми, які в ньому часто знаходять.

Як уже зазначалося, учнівство є умовними взаєминами, які можуть бути перервані після їхнього початку. Ми бачимо це, звичайно, і в описі того, що сказано про виноградну лозу та гілки в Івана 15. На учнях Ісуса (до яких звернені ці слова) лежить відповідальність «перебувати» в Ньому (15:4). Виконання цієї умови дає плідність (15:5) та відповіді на молитву (15:7). Якщо ця умова не виконується, це призводить до трагічних наслідків (15:6).

Ми можемо сказати, що «перебування» ґрунтується на вивченні та дотриманні повелінь нашого Вчителя. Коли ми живемо непокірно, ми не перебуваємо (див. 1 Ів 2:5, 6).

Наслідки того, що учень не перебуває в Христі (Ів 15:6) є дуже важливими для взаємин між Учителем і учнем. По-перше, це втрата самих зв’язків: «…той буде відкинений геть, як галузка». По-друге, втрачається духовна життєздатність, яку ці стосунки дають: «…і всохне». Нарешті, відбувається покарання: «…і громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять».

Немає абсолютно ніякої необхідності пов’язувати «вогонь» в Івана 15:6 з буквальним вогнем пекла. Зрештою, увесь уривок сповнений образами. «Лоза» не є буквальною лозою, а «гілки» не є буквальними гілками, і «плід» не є буквальним плодом. Так само не існує причини, чому «вогонь» повинен бути буквальним вогнем. Замість цього він є вдалою метафорою будь-яких випробувань чи труднощів, що можуть прийти в життя учня, який покинув навчання. «Вогонь» є поширеним образом тимчасової скорботи в Біблії і навіть у літературі в цілому (див. 5М 32:22–24; Пс 78:21; Іс 9:18, 19; Єр 15:14; Aм 1:4, 7, 10, 12 і т.д.).

Чи можливе відновлення колишнього положення галузки в лозі — це питання виходить за рамки цієї метафори. Але можна помітити, що процес в’янення передбачає певний проміжок часу до того, як розпочнеться сам вогонь. Що є неможливим у природі, звичайно, можливо з Богом. Буде немудрим перегинати палицю та вимагати від фігури мови зображення ідей, які вона не в змозі передати. Достатньо того, що зі слів нашого Господа ми дізнаємось, що перебування має вирішальне значення для плідності, а відмова від перебування може призвести до духовної катастрофи.

Багато плутанини було створено тлумаченнями Івана 15, в яких ідеї Івана ототожнюються з концепцією Павла про те, що віряни є «у Христі» (наприклад, Еф 1:3). Таке ототожнення є поверховим і необґрунтованим. Умовний характер відносин перебування повинен був вказати на це з самого початку.

Уривок з книги “Облога Євангелія. Напруга між вірою і ділами”.
Текст надано служінням ЕтЛіброс