Чернігів я мріяв відвідати давно. Старе місто, історія якого така ж давня як і Києва. Ну і храми XI століття теж кортіло побачити. І от я запинився у Чернігові на 2 дні. Враження всякі різні :)

Чернігівський вокзал зустрічає мене гербом СРСР з обох боків. Мабуть, так і має бути – 26 років незалежна Україна, кілька років декомунізації – а чьо?

Громадський транспорт у Чернігові трохи гірший за львівський. Великих автобусів нема взагалі, натомість є маршрутки. Багато з них перероблені з вантажних машин, двері пасажири відривають самі.

Будинок, і якому я зупинився був новим і симпатичним. Але поруч був інший дім – старий і запущений, біля ньогот – смітники. Взагалі в Чернігові всюди багато різної архітектури – старої і нової, імперської, радянської і незалежної. Відчувається, що місту дуже бракує якогось одного чіткого плану забудови.

Дороги у Львові кращі. Звісно, у Чернігові в центрі теж непогано, є асфальт і бруківка, але все ж таки багато вулиць закинуто, недоглянуто.

Просто “Запорожець”. Років через 10-15 його буде важко побачити просто так.

Спочатку я подумав, що це в’язниця :) ну, або прокуратура. Але ж ні – звичайний гуртожиток.

І знову про дороги – вони частенько в поганому стані :( Ями, тріщини і все таке

Чернігів суржикомовний. Ні, навіть не так – тут люди розмовляють па русскі, українською і на суржику. Часто офіційні вивіски українською, а неофіційні, типу “витирайте ноги” – російською.

У Чергнігові багато таких будиночків. Такого типу споруди часто трапляються на півночі нашої країни і на південному сході Білорусі.

Я бачив багато цікавих балкончиків, але далеко не всі зміг сфотографувати.

Просто в центрі міста, в Дитинці – така потворна химера. Щось почали будувати і просто покинули. Тепер стоїть тут це біле цегляне горе.

Фонтан також давно чекає на ремонт.

В Дитинці – старі храми, дзвіниці

В цьому будинку працював Леонід Глібов – український байкар, твори якого знають мільйони українських дітей і дорослих.

Здається, це полкова канцелярія чи щось таке.

Ми піднялися на вал. Там стоять 12 гармат. Місцеві кажуть, що якщо чернігівчанка не хоче зустрічатися з хлопцем – призначає йому побачення біля 13-ї гармати :)

Річка називається Десна. Пам’ятаєте “Зачарована Десна” Довженка? Так-от, це саме та ріка :)

Місто Чернігів вперше згадується у літописах 907-го року. Тобто місту вже принаймні 1111 рік. Це дуже багато…

Не знаю, чи був Тарас Шевченко у Чернігові. Це дуже можливо

Вигляд з валу просто чудовий

Внизи звичайні чернігівські хатки

В місті доволі багато всього комуністичного…

Монумент воїнам, які загинули при визволенні міста від німецьких нацистів у 1943-у році

В самому центрі старовинні і дуже гарні православні собори. До речі, в Чернігові є лише один храм УГКЦ. Північ України традиційно православна.

У місті є старенькі тролейбуси

Людина з інвалідністю не заїде в цей банк і не підійде до банкомату :(

Від Львова у Чернігові не лише це. Далі буде

Пам’ятник Богдану Хмельницькому в центрі

Чернігівський хмарочос сірий і похмурий

Головне управління національної поліції.

Це просто красивий приватний будинок поч. XX ст.

На території православного жіночого монастиря

Як  я і писав коротко вище – асфальт місцями дуже поганий

Вічний вогонь радянським воїнам. Такий вічний вогонь колись давно я бачив чи то в Мукачевому чи в Ужгороді. Мені тоді було 4 чи 5 років…

Вигляд зверху.

Далі буде…