Чернігів я мріяв відвідати давно. Старе місто, історія якого така ж давня як і Києва. Ну і храми XI століття теж кортіло побачити. І от я запинився у Чернігові на 2 дні. Враження всякі різні :)
Чернігівський вокзал зустрічає мене гербом СРСР з обох боків. Мабуть, так і має бути – 26 років незалежна Україна, кілька років декомунізації – а чьо?
Громадський транспорт у Чернігові трохи гірший за львівський. Великих автобусів нема взагалі, натомість є маршрутки. Багато з них перероблені з вантажних машин, двері пасажири відривають самі.
Будинок, і якому я зупинився був новим і симпатичним. Але поруч був інший дім – старий і запущений, біля ньогот – смітники. Взагалі в Чернігові всюди багато різної архітектури – старої і нової, імперської, радянської і незалежної. Відчувається, що місту дуже бракує якогось одного чіткого плану забудови.
Дороги у Львові кращі. Звісно, у Чернігові в центрі теж непогано, є асфальт і бруківка, але все ж таки багато вулиць закинуто, недоглянуто.
Просто “Запорожець”. Років через 10-15 його буде важко побачити просто так.
Спочатку я подумав, що це в’язниця :) ну, або прокуратура. Але ж ні – звичайний гуртожиток.
І знову про дороги – вони частенько в поганому стані :( Ями, тріщини і все таке
Чернігів суржикомовний. Ні, навіть не так – тут люди розмовляють па русскі, українською і на суржику. Часто офіційні вивіски українською, а неофіційні, типу “витирайте ноги” – російською.
У Чергнігові багато таких будиночків. Такого типу споруди часто трапляються на півночі нашої країни і на південному сході Білорусі.
Я бачив багато цікавих балкончиків, але далеко не всі зміг сфотографувати.
Просто в центрі міста, в Дитинці – така потворна химера. Щось почали будувати і просто покинули. Тепер стоїть тут це біле цегляне горе.
Фонтан також давно чекає на ремонт.
В Дитинці – старі храми, дзвіниці
В цьому будинку працював Леонід Глібов – український байкар, твори якого знають мільйони українських дітей і дорослих.
Здається, це полкова канцелярія чи щось таке.
Ми піднялися на вал. Там стоять 12 гармат. Місцеві кажуть, що якщо чернігівчанка не хоче зустрічатися з хлопцем – призначає йому побачення біля 13-ї гармати :)
Річка називається Десна. Пам’ятаєте “Зачарована Десна” Довженка? Так-от, це саме та ріка :)
Місто Чернігів вперше згадується у літописах 907-го року. Тобто місту вже принаймні 1111 рік. Це дуже багато…
Не знаю, чи був Тарас Шевченко у Чернігові. Це дуже можливо
Вигляд з валу просто чудовий
Внизи звичайні чернігівські хатки
В місті доволі багато всього комуністичного…
Монумент воїнам, які загинули при визволенні міста від німецьких нацистів у 1943-у році
В самому центрі старовинні і дуже гарні православні собори. До речі, в Чернігові є лише один храм УГКЦ. Північ України традиційно православна.
У місті є старенькі тролейбуси
Людина з інвалідністю не заїде в цей банк і не підійде до банкомату :(
Від Львова у Чернігові не лише це. Далі буде
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в центрі
Чернігівський хмарочос сірий і похмурий
Головне управління національної поліції.
Це просто красивий приватний будинок поч. XX ст.
На території православного жіночого монастиря
Як я і писав коротко вище – асфальт місцями дуже поганий
Вічний вогонь радянським воїнам. Такий вічний вогонь колись давно я бачив чи то в Мукачевому чи в Ужгороді. Мені тоді було 4 чи 5 років…
Вигляд зверху.
Далі буде…
