Сергій ЧЕПАРА

Нещодавно одна сестра написала мені доволі емоційний лист, в якому поставили низку запитань щодо Бога, Його характеру, суверенності, виборів людини, гріхопадіння Сатани і перших людей. Такі питання рано чи пізно турбують кожного, хто живе християнським життям.

Як Бог впливає на вибори людини? І чи впливає? Бог же дав людині право вибирати. І Бог Сам же і постраждав внаслідок того, що люди вибрали грішити – жертва Христа. Можна сказати, що Він на свому прикладі показав, що невинні будуть страждати через винних. Купа таких прикладів у Біблії : Бог не змінив рішення Юди видати Христа, не змінив рішення юдейських старшин і т.д. Знову ж питання – не змінив, бо Він задумав людину з правом вибору, чи не змінив, бо дії цих грішників були пазлами в історії про Викупителя. Чи те й інше.. Намагаюся зрозуміти, як правильно молитися за інших людей. Молитися, щоб тато покаявся? Але це вибір тата. Молитися, щоби Бог працював з Його серцем, щоб збільшив кількість стукання до його серця?) Якщо уявити Адама, Єву і Бога в Едемському саду, Бог же міг безмежно з ними працювати, пояснювати, нагадувати, так би мовити, непрямо впливати на їхній вибір. Напевно так і було… Виходить, скільки би Бог не працював з людиною, як би близько не був, вона може вибрати зло, навіть будучи абсолютно досі не зіпсутою. Така опція у людини з’явилася після того, як у серці Люцифера зародилося зло (якщо в нього є серце)) Часто питають християн : Бог святий, а виходить, що створив добро і зло. Наскільки я зрозуміла, стоврити дві опції для вибору не те саме, що створити зло. Зло було створене в мить непослуху Люцифера. Так? … Але ще момент: Ісус не помирав за ангелів, бо вони бачать Бога в лице, їм не треба вірити. Але! і Адам з Євою бачили Бога в лице, спілкувалися з Ним, гуляли! Чи треба їм було вірити? Чи йдеться про довіру? Але тут ангели й Адам з Євою на рівних – довіряти Богу треба було одним і другим. Чи все ж ангелам більше відкрито про Бога, що їх вибір фатальний, а людський – має шанс. Господь розмякшив! серце фараона , а когось іншого затвердив. Теж цікаво. Втручається досить прямо… Цікаво, чи всі люди мають однакові шанси спастись? І якщо про якогось Василя не молилися ніколи ніхто, Бог із ним менше працював? Я раніше думала так: Бог справедливий, значить всі на рівних. Але спасіння – це не про справедливість, а про милість. І милість через певний механізм. Виходить на нас велика відповідальність? ..

На тему зв’язку суверенність Бога – вибір людини думали тисячі християнських богословів, мислителів, філософів та мільйони християн і не тільки. Про це написано не десятки – сотні книг, і напевно, ще немало напишуть. Було б наївно думати, що я у 2018 році скажу щось таке нове і унікальне, що задовільнить тебе :)

Тим не менше, я спробую. З моїх спостережень всі люди тяжіють до одного з полюсів – суверенність Бога / вибір людини – навіть якщо намагаються це якось поєднати або декларують, що вже поєднали. Деякі так сильно наголошують на суверенності Божій, що не залишають місця виборам людини. Інші, навпаки, постійно повторюють про вибір і відповідальність людини. Добре сказати, що потрібен “баланс”, але де він і як його досягти?

Звичайно, християнин повинен вірити в Божу суверенність. Але що це – Божа суверенність? Неважко помітити, що такого слова нема в Біблії, зрештою, як і відповідальність людини. Почнімо з кінця – який сенс Богові створювати біороботів? На мою думку, це не має жодного змісту! Натомість, Він створив живих людей зі здатністю обирати. Адам і Єва бачили Бога, тому у їхньому випадку ми не говоримо про віру, а про довіру – реакцію на Божі істини. Адам і Єва не повірили, що Боже – це найкраще, хоча саме Єва була обманена Змієм, а Адам ж просто долучився до її гріха свідомо. Він вибрав бути з дружиною, а не з Творцем.

Гріхопадінню людей передувало гріхопадіння ангелів. Один світлоносний Ангел, схоже, займав дуже високу позицію у ангельському світі. Але йому було цього мало, і він вирішив поставити свій трон високо в Небесах, за що негайно був скинений додолу. Люцифер-Сатана підмовив велику кількість ангелів, і тепер у нього своє царство зі своїми слугами.

Бог не створював зло, він створив ангелів і людей, які здатні обирати зле. До гріхопадіння Сатани зла не існувало. Він добровільно і свідомо вибрав бунт проти свого Творця.

Ісус Христос не помер за ангелів і у них нема шансу на спасіння. Вони (Сатана і демони) вже зробили свій вибір і вже знають своє сумне майбутнє. Ісус Христос помер за всіх людей у всьому світі.

Але, повернімося до суверенного Бога. Суверенність, на мою думку, найкраще окреслювати як повну незалежість Бога від творива і виборів творива. Якщо ж Бог повністю незалежний – то як Він, до прикладу, відповідає на молитви? Адже Він мав би ігнорувати наші молитви, даючи чи не даючи нам що хоче і коли хоче. А з гріхопадінням Адама і Єви як? Бог вигнав їх з раю як наслідок їхнього гріха, тобто якби вони не згрішили, то жили б там мільйон років…

Проблемою тут є те, що ми ніколи не заліземо в голову Бога. Ми знаємо про Бога, і  ми знаємо Бога, але ми ніколи не станемо богами, тобто ми ніколи не будемо “Богом зсередини”. Ми не знаємо, як це бути вічним, всезнаючим, всесильним чи ще якимось. Це унікальні властивості Бога, бо і Сам Бог унікальний.

Я думаю, що можна умовно говорити, що безмежний Бог Себе обмежив. Звучить доволі дивно, навіть трохи єретично, але я так вірю. Бог Сам добровільно суверенно обмежев Себе і свої дії, коли створив людину. Хіба Бог не міг так зробити?

Отож, я вірю, що стосунки сможливі лише тоді, коли виникає підзвітність. Бог підзвітний людині, але не в тому сенсі, що Він їй підпорядкований, а в тому сенсі, що Бог увійшов у стосунки з людиною, дав людині обітниці і тепер зв’язаний Своїм словом. Бог святий і необманює, тому Він не може зректися Себе і Своїх обіцянок.

Стосунки Бога і людини це не стосунки двох рівноцінних партнерів. Бог це абсолют, а людина – обмежена у часі і просторі, ще й гріховна. Ми знаємо, що воля Божа є в тому, щоб християнин молився. Ми розуміємо, що спасіння людини не відбувається без участі самої людини. Хоча деякі навчають, що Бог не тільки звершив все необхідне, для спасіння, а й безумовно вибрав деяких, вселивши їм віру, ми все таки думаємо, що Бог через дію Духа Святого впливає на серце, але не вибирає замість неї. Взагалі це велика таємниця – як Бог діє на людину, але ми знаємо, що пасивність це не те, до чого нас кличе Бог. Бог кличе нас до проповіді Євангелія, і не лише до проповіді, а й до активної боротьби за серця людей.

З іншого боку ми маємо розуміти, що спасуться лише деякі. Це реальність, якої ніяк не уникнути. Христова церква завжди буде в меншості, навіть якщо десь в якійсь країні більшість людей називаються християнами та час від часу ходять до храму.

Чому Бог затвердив серце Фаранона? Тому що фараон перед тим сам затвердив своє серце! Фараон був твердим і Бог не ламав його твердинь. Хоча міг! Але Бог не хоче будь-якою ціною зробити всіх своїми послідовниками – це не його ціль. Бог хоче, щоб усі спаслися, але спаслися через віру в Ісуса Христа – а для цього треба велике смирення – визнати що ти грішник і потребуєш Спасителя. Невіруюча людина горда і думає, що вона самодостатня. Самодостатнім же є лише Бог.

Чи варо молитися за наших рідних? Це цікаве питання. З одного боку ми не бачимо, як хто-небудь в Біблії молиться за спасіння неспасенних. З іншого – ми можемо (і я вірю, що повинні) просити активного Божого втручання в життя невіруючої людини.

Дух Святий діє всюди і впливає на всіх. Нема жодної людини, яка не розуміє загальне Боже одкровання “Творець існує”. Але людина, яка чує чітко і ясно Євангеліє, має значно більшу відповідальність увірувати чи відкинути. Тому я не думаю, що ми маємо право на песимізм. Наше завдання – проповідувати Євангеліє і вболівати за увірування людей. Ми не просто радіо, через яке Бог звіщає Добру Новину. Ми – живі люди і маємо серця.

Так, Бог не зобов’язаний щось робити. Спасіння це його милість, а покарання за гріх – це його справедливість.

Христос дійсно помер за нас внаслідок людських виборів. І Бог дійсно тисячу разів все міг зупинити. Але навіщо? Він ж все і запланував до створення світу. Син добровільно взяв на себе роль Месії, яку йому запропонував Бог Отець. Життя і смерть Христа унікальні і неповторні. Юда згрішив, згрішили і римські воїни, і Понтій Пилат, і члени Синедріону – але всі вони були лише маленькими деталями у грандіозному Божому плані спасіння. Бог не підштовхував Пилата чи ще когось до гріха. Тому грішник сам відповідає за свій гріх. А велич Божа якраз в тому, що будь-які обставини Бог обертає на добре – ми називаємо це Божим провидінням.

Чи зупиняє Бог свою дію? Я вірю, що так. І в житті християнина теж. Якщо віруюча людина довго і вперто не хоче жити у святості, тобто ходити за Духом – Бог видасть її на її гріховні бажання. Звісно, це не відкликає Божого оправдання, яке Бог вже дав віруючій у Христа людині. Але тут, на землі – глупе і безцільне життя без Бога, а у вічності – жодних нагород.

І на останок. Варто подумати чому я так сильно хочу спасти своїх рідних. Нашою мотивацією може бути їхнє спасіння, а наш власний комфорт. Це зручно, коли твої рідні і близькі віруючі і розуміють тебе.