Автор: Олена Бондарчук

Це коли ти вже визначився з тим, який телефон ти таки хочеш – марка, модель, колір, ціна. І тут ти приїжджаєш в КИЇВ, а навколо – сонми яскравих реклам, які звідусюди кричать: купи мене! Купи мене! Навіщо тобі той шо ти вибрала по своїх характеристиках?! Я дешевший! Я кращий! А тобі вже і не потрібен той, ти ж не будеш там половину функцій використовувати! Зачем платить больше?

Добавляються ще поради консультантів з магазинів, відгуки на сайтах, відеоогляди продуктів. Плюс поради друзів, рідних (дякую вам!)

Тільки от біда – рішення таки залишається за мною. Мені обирати, що я хочу, а чого ні. І тут підходить такий стан, який я називаю “ступор”. Тоді, коли ти настільки багато всього наслухався, шо сам уже не знаеш чого насправді хочеш. Бо чужі думки стають твоїми думками. Ця проблема була в мене споконвіку – проблема вибору. Мені завжди хотілося, щоб хтось обирав замість мене і я готова була погоджуватись. І так було в дитинстві і юності. Одяг, відпочинок, освіта, якщо хочете. Це було не моє власне рішення. Більше всього – рішення батьків. Хоч вони дали мені найкраще! 

Потім я почала помаленьку робити перші кроки самостійно – опираючись не зрозуміло на що. Бо не мала ні критеріїв, ні основ для того, щоб вибирати потрібне.
І поки я дуже нерішуча, хоча борюся з цією проблемою уже останні років 5.
Я досі не можу обрати: блакитне чи червоне плаття, спідниця чи штани, коротке чи довге волосся і так далі. Від наймілкіших виборів до найважливіших, які зададуть тон і напрямок в житті. 

Я все ще боюся. Я все ще піддаюся чужій думці більше ніж прислухаюся до того, чого хочу сама я і Бог від мене. Не те, щоб навіть не прислухаюся, а частіше – геть зовсім не чую.
До чого я це все?

Та до того, що ми з вами щодня приймаємо багато рішень. Чи задумаємось ми, як то повпливає на наше життя? Які наслідки принесе? Чи робимо ми те, до чого покликані чи те, що нам навіює оточення зі сторони? Я зовсім не проти порад, бо Соломон говорить, що мудрість з тими, які радяться. Але чи приймаю я після порад виважене СВОЄ рішення?! 

Р. S. Телефон таки купила той, що хотіла спочатку.
І це реально моє бажання і рішення. І навіть обставини склалися так, що змогла купити саме його. 

Побільше нам рішучості, друзі! Правильних рішень та сміливості бути собою, нести відповідальність за це!

А як у вас справи з вибором?

(з соцмереж)