Расизм чи не расизм?

The five races of Mankind, 1911

The five races of Mankind, 1911

Расизм засуджується всіма. Ну, принаймні, майже всіма нормальними, здоровими адекватними людьми. Але що таке расизм і що таке не расизм?

Приблизно рік тому, я написав на фейсбук, що мав негативний досвід викладання української студентам з Азії та Африки, натомість багато позитивного досвіду з студентами з Європи, США, Канади. Один моїх фейсбук друзів написав коментар, що я расист. Це змотивувало мене думати на цю тему.

Отже, що таке расизм? Це ідеологічно-світоглядне вчення про те, що одні раси/нації ґенетично кращі, успішніші, розумініші, сильніші, а інші – гірші. Саме через ґени, через ДНК. Наприклад, німецькі нацисти (і не лише вони) вірили і проповідували скрізь, що арійська раса (німецькі та деякі інші північно-європейські етноси) кращі. Вони це пояснювали не якось там, а саме, що у німців та деяких інших народів об’єктивно краща фізіологія, а інші народи є відсталішими. За такої точки зору вони, німці, мали панувати у всьому світі, а інші народи – бути їхніми рабами або просто знищеними. Наголошую, мова йже саме про ґени і фізіологію.

Звісно, це все антинаукова (і антибіблійна теж) маячня. Нема народів фізіологічно гірших або нездатних думати.

Чому ж тоді різні народи різні? Це питання на мільйон доларів. Але відповідь не дуже складна – тому що різні народи з різних причин по-різному організували своє життя. З певних причин німці (чи американці або японці) більш організовані, працьовитіші, а деякі народи східної Європи не такі. Нема “ґену ліні” чи “ґену працьовитості”. Але у кожного народу своя історія. Українці, росіяни, булоруси були десятиліттями у СРСР, і це не могло не впливати. Українці не мали політичних прав у Речі Постолитій. Кожна країна має свою культуру, в т.ч. культуру політичну. Якщо багато українців нарікає на владу та/або олігархів – це не питання фізіології, це питання середовища, яке формує людей, життєвих виборів самих людей і т.д.

Якщо розділити двох однояйцевих близнюків, батьками яких, просто до прикладу, є українці, і одного поселити у Нью-Йорку, а іншого у селі Хащованє Сколівського району, їхні долі складуться неоднаково. Швидше за все через 30 років перший зароблятиме 3000 дол і буде професійно успішним, а другий, знову ж таки, швидше за все, не зароблятиме і 400. Та і не в зароблянні річ. Мова йде про характер, цінності, життєві вибори… Звісно, існує деяка ймовірність, що перший стане безпритульним алкоголіком у тому Нью-Йорку, а інший – відомими лікарем, який відкриє свою приватну клініку десь у Франції.

Я веду до того, що різниця між представниками різних народів дійсно є. І гени тут взагалі ні до чого. Дитина, вихована у західно-європейській країні відрізнятиметься від дитини, вихованої у Китаї чи Таїланді. Навіть якщо батьки обох ті самі американці/німці/росіяни/тайці…

Культура, середовище, впливи, цінності, життєві вибори – ось що важливо. Один брат стає звичайним програмістом, інший, молодший – співласником компанії. Одна сестра виходить заміж і виховує дітей, друга подорожує світом та вивчає мови. Батьки ті самі.

Заперечувати різницю між типовим французом і типовим італійцем безглуздо. Поляк це не німець. Навіть сьогодні можна відчути різницю між білорусом і українцем, хоча ще 27 років тому ми були в одній країні. Ми все ще братні слов’янські народи, ми говоримо подібними мовами, але ми пішли трохи різними шляхами, і ми вже різні.

До речі, про німців. У 90-их роках, коли Німеччина знвоу була єдиною, для співробітників однієї компанії, яка мала філії в різних федеральних землях, проводили кількаденний семінар. В кінці першого дня лектор сказав усім: “Завтра у нас другий день семінару. Наголошую для східних німців – початок о 9.00″. У східних німців що – якісь східнонімецькі гени, які змушують їх запізнюватися?

За 4 роки у мене було близько 30 студентів. З західного світу студенти дисципліновані і організовані, а зі східного – часто ні. Расизм тут геть до ні чого – питання в культурі в широкому сенсі. Для багатьох студентів нормально почати курс і швидко кинути, а для інших – починають і навчаються рік чи два.

Отож, уникаймо мисленнєвих кліше.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s