Мені недавно кілька разів казали – а про що б ти запитав кандидата в Президенти?

Отож, я склав свій список. Питання, які мене турбують, і які мають турбувати багатьох українців. Багато цих питань прямо не пов’язані з обороною чи зовнішньої політикою, з якими так часто пов’язують пост Президента, але Президент все ще а) глава держави б) гарант Конституції в) Верховний Головокомандувач г) призначає Прокурора, голову СБУ, міністра оборони і міністра закордонної політики ґ) підписує або ветує закони. Крім того, у нього може бути фракція у парламенті, тому на разі Президент у нас не формальний глава держави, а фактичний. А взагалі в с.106 розділу V Конституції є аж 31 пункт його обов’язків.

Найактуальніша тема – війна на сході та анексія Криму. Як зупинити війну. Якою має бути армія? Загальний призов чи контракт. Якщо контракт – де набрати стільки контрактників?

Наскільки ймовірним є повернення Криму найближчі 10 років? Як цього досягти? Що робити з людьми, які охоче вітали ворога (і на Донбасі і в Криму)? Посадити? Пробачити? Забрати право голосу на 10 років?

Конкретні мехінізми подолання корупції – в медицині, поліції, в вищій освіті. Як зробити так, щоб права купували не 90% водіїів, як зараз, а менше 5%?

Якою має бути вища освіта? Що робити, що хоча б кілька українських вишів потрапили у ТОП-100 світу? Яким має бути місцеве самоврядування? Якою має бути роль і кількість працівників ОДА-РДА? Якими мають бути податки для бізнесу? Які галузі економіки є пріоритетними в його розумінні? Чи Україна повинна освоювати космос, виробляти літаки і автомобілі, розвивати IT, і як саме? Яким має бути справедливе мито на автомобіль з-за кордону? Як зробити гривню стабільною? Як зробити суд професійним і чесним?

Коли і який буде прийнято Закон про імпічмент? Якими мають бути стосунки Церкви і держави? Чи може церква і як саме брати участь у освітньому процесі? Якою має бути мовна політика і яким має бути статус російської, польської, угорської та інших мов?

Ставлення до евтаназії, гомосексуальних шлюбів, абортів може бути бонусом, але аж ніяк не основним пунктом.

Між іншим було б добре запитати хто з українських та іноземних політиків для нього приклад, яку останню книгу прочитав, чим буде займатися після президентства.

P.S.
Ще одна цікава і важлива тема для мене – адміністративно-територіальний устрій України. Нам потрібні не 24 області + АРК, а приблизно 9 земель, як-от Галичина, Волинь, Закарпаття, Буковина, Київщина, Слобожащина, Надніпрянщина, Таврія, Донбас і т.д. Може бути ще Полісся, Поділля та Запоріжжя… Поділ на області – радянський і не враховує географічних, культурних, історичних та ментальних особливостей. Повноваження земельних рад можна розширити. Стосовно районів – їх можна залишити або змінити, але от районні адміністрації треба або ліквідувати або суттєво скоротити.

Взагалі я за федералізацію та двопалатний парламент. У верхній палаті могло би бути 100 депутатів – по 10 від кожної з 10 земель (9 земель + Крим). Кожну землю ділимо на 10 однакових за чисельністю округів і обираємо депутата в 2 тури. В Галичині (трьох областях) проживає  4 900 000 осіб, тобто в типовому галицьмоу окрузі буде 490 тис. осіб. На маленькій Буковині – 906 тис, округ 90 тис. осіб. Округи різні за розміром, але в тому і суть.

Можна зробити по іншому, “гібридно” – кількість округів може варіюватися від 6 до 12 – 6 для найменших земель (а-ля Буковина), 8-10 для середніх (можливо, Слобожащина чи Галичина), 12 для найбільших (Наддніпрянщина чи Київщина). Але як це зафіксувати в Конституції? Хіба написати, що вона варіюється, але законом встановлюєтсья за рік до виборів :) Населення ж змінюється. Можна ввести малі землі, як от Покуття чи Бойківщина – по 3 делегати…. Думати про це можна в контексті цих карт.

У нижній палаті – 200 депутатів за партійними відкритими списками (виборець голосує за конкретного кандидата, а його голос рахується двічі – як за особистий рейтинг і рейтинг партії; таким чином просто купити місце в списку стає значно складніше). Ну, тоді треба переписати конституцію, розібратися хто за що відповідає і т.д. Але більшість моїх земляків твердо вірять, що нема нічого кращого, як унітарність.