• Я християнка і довіряю Богові. Молитися за владу і діяти, виходячи зі своїх моральних принципів, вважаю своїм громадянським обов’язком.
• Я надзвичайно ціную демократію і не сприймаю власне право голосу for granted – ні як жінка, ні як громадянка. Перед минулими виборами мене не було в списках виборців, тож я виборювала (каламбур зумисний) своє право голосувати через суд. Цьогоріч теж збираюся на вибори і теж вважаю це своїм громадянським обов’язком – і вдячним привітом суфражисткам 

• Я поважаю думку своїх співгромадян і прийму їхній вибір без розчарування й бунту. Кандидат, який мені ок, може не перемогти, а кандидат, який мені подобався ще більше (чого тільки вартував його турботливо зав’язуваний шарфик довкола захриплого горла мікрофона!) взагалі не подався у горезвісні передвиборчі перегони. Якщо мій кандидат не переможе, я засмучуся, але підтримуватиму свого нового президента – цілком іншого чи теперішнього в його новій каденції. Бо вірю, що настав час еволюції, а не революції. І що виважена єдність важить більше, аніж гарячкова правота.
• Реальні справи мого президента важливі, але мої реальні справи важливіші. Президента оточує надто великий натовп охоронців, щоби він встигав давати лінійкою по пальцях усім корупціонерам. Тож локальна боротьба з корупцією – це моя особиста маленька війна. І я перемагала в ній і за Януковича, і за Ющенка, і за Порошенка. Після виборів, між іншим, планую йти складати іспит на права, обходячи корупцію прямим шляхом. Сподіваюся на Божу милість і чергову перемогу в цій маленькій війні за будь-якого президента.
• Мені дуже подобається настрій людей, які різко повірили, що вибори стосуються кожного (тм). Зокрема тому стараюся оминати усілякі передвиборчі обговорення рейтингів – хіба часом жартую з приводу й намагаюся вправлятися в критичному мисленні вголос. Але, боюся, критичне мислення в суспільстві і базову медійну грамотність потрібно було починати розвивати значно, значно раніше. І це теж реальні справи, до яких має долучитися кожне з нас. Зазвичай я не баню й не відкидаю людей, які думають інакше в контексті політики. Бо понад іншим вивищую важливість діалогу різних позицій і можливість працювати разом в команді однієї країни, навіть попри не цілковиту тотожність поглядів.
• Дякую, у мене наразі все – хіба ще кілька смішних жартів з приводу залишилося, але притримаю тут коней, бо, як я писала вище, виважена єдність і взаємоповага важливіша, особливо в буремні часи.

З публічної сторінки Надії Гербіш у соцмережах