Оксана Нестеренко

Служіння – це все, що ви робите для того, щоб покращити життя помісної церкви, людей які поруч … – це все що ви робите для того, щоб прославити Бога і донести Євангеліє до світу!

Є декілька важливих моментів, на яких хотілось би зупинитись, щоб в першу чергу переоцінити себе і дослідити мотиви власного серця :) … Для цього маю кілька думок і запитань які поставлю собі, і які можливо будуть корисними ще для когось:

1. Що саме я роблю, коли беру відповідальність брати участь в служінні? – Це запитання має допомогти кожному усвідомити свою роль в Церкві як тіла Христового і сформулювати ціль, яку потрібно досягти в певному напрямку служіння, в якому береться участь.

2. Для чого це роблю? – Варто дати відповідь, починаючи зі слів: “для того, щоб… “. У цій відповіді мають бути прогнозовані зміни, які повинні відбутися внаслідок досягнення цілі.

3. Чому це роблю? – Це питання практичної потреби в тому, що роблю і звичайно особистої мотивації… Потреба є в… ? Роблю, бо прагну прославити Бога чи кого, чи що…?

4. Перед ким відповідати за свої дії? – В першу чергу перед Богом. Шукати Його волі в тому, що роблю. В другу чергу – прислухатися до думки тих, перед ким ми підзвітні, а підзвітні усі учасники служіня всім, а ще лідерам і пресвітеру церкви – прислухатися означає цінувати і враховувати, але не завжди коритися. Дане служіння – ваша відповідальність, а відповідно і ваша свобода дій. Також, що дуже важливо, бути відповідальними перед людьми, для котрих виконуєте це служіння і перед собою.

…. Насправді ми завжди, без жодного сумніву 100% є відповідальні в тому що стоїть для нас в пріоритеті. Чи служіння які ви виконуєте є у вас в пріоритетах?

5. Як ставалюсь до служіння, що роблю? Наше ставлення свідчить про наше серце. Ми вкладаємо максимум чи мінімум? – Чи як? … Ми підходимо до служіння позитивно, відповідально чи негативно, для галочки? Ми служимо в даному служінні, бо змотивовані.. але чим змотивовані?

6. Коли Бог запитає мене стосовно служіння, то що Йому відповідатиму? Кожного разу після завершення бодай маленької частини служіння, думаю, потрібно давати Богові відповідь починаючи зі слів: “зроблено…” … Тобою покеровоно там, де людських сил забракло”… Запитати: “що Ти, Боже, думаєш про це?… Що покращити, а що змінити? Що забрати, а що додати?”

8. Перебувати в молитві за служіння і за своє серце. А ви перебуваєте? Людина робить свою маленьку роботу. Вона є лише інструментом в Божих руках. Бог робить основну частину. Для того, щоб Бог вас застосував в Своїх планах, треба бути хорошим інструментом. Для того, щоб бути хорошим інструментом, треба постійно перебувати в Слові і молитві.

9. Хто зі мною розділяє це служіння? – Насправді відповідальність лежить безпосередньо на усіх учасниках, не тільки на тому, хто є лідером. Часом потрібно сказати “до побачення” тим учасниками, які є в служінні з мотивації, що не відповідає поняттю служіння…

10. Аналіз служіння. Неможливо зростатии без аналізу пройдених етапів служіння. Аналіз є природнім пррцесом, що веде до вдосконалення.

11. В служінні мають проявлятися плоди Духа Святого. – По плодам пізнається істина. Якщо є плоди, то це означає що працівники є добрі, котрі посіяли те добре насіння, яке дав Господь у їхні руки. … якщо не має плодів, то марні усі зусилля людські, бо через “неналежне ставлення” працівники не зробили те, про що просив їх їхній Господар.

Так, багато питань і багато думок… Є в чому рости… так багато всього “хромає” – ц е я про себе..

Як завжди пишу про те що думаю

З дозволу авторки, з соцмереж