Переглядав фото з якогось заходу, де представники різних релігій мали зустріч і обговорювали тему “храм в мережі” чи щось таке. Тема, звісно, непогана і навіть цікава.
Але я от про що думаю. Коли за одним столом зустрічаються представники різних релігій, який меседж отримує суспільство? Я скажу Вам який – релігія не має значення, обирай будь-яку. Всюди є щось добре і корисне. Церква це супермаркет.
З точки зору християнства Ісус Христос це істинний Син Божий, Месія. Тільки у Ньому є Спасіння, тільки він є Спаситель, Бог і Людина в одній Особі і т.д.
Що потрібне мусульманам, конфуціанцями, іудеям і синтоїстам? Христос і спасіння у Христі. Як можна говорити про якісь грані духовності з людьми, які не вірять в Євангеліє, і згідно Писання, є духовно мертвими? Яка вічність чекає людину, яка Христа не пізнала?
Православ’я (зокрема, російське) впадає у нездорові крайності. Воно вірить, що православ’я це і є Церква, за межами нема спасіння і т.д. Це змахує на легке сектанство.
Але протилежна крайність куди гірша. “Яка участь світла з темрівою?”. Серед мусульман, іудеїв та всіх інших, поза сумнівами, є добрі щирі люди. Мова про інше. Шлях на примирення з Богом один єдиний – це Господь Ісус.
Натомість ми бавимося в якісь діалоги, спільності, круглі столи і тішимося, що нас туди запросили. Визнали! Нарешті! Особливо, якщо ми євангельські християни, яких десятки років гнали у СРСР, та ще і зараз часто сприймають не особливо дружелюбно.
Але, як на мене, то краще бути православним фундементалістом (напівсектантом), аніж ультрашироким екуміністом.
Вірність Богу то є цінність.
На мою думку вибір віри людини підказує її культурне середовище, традиції суспільства, у якому вона живе. А згадане Вами явище про “вибирай релігію, яку хочеш”, це лише наслідки глобалізації, коли інформація стала набагато доступнішою і людина у виборі вже не обмежена тим, що може побачити або почути у своєму містечку.