Коли приходять сумніви – що робити?
Відповіді у мене нема.
Але тут є цікавий вірш, який може допомогти
Рим. 4:3 “Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.”
“І не знеміг він у вірі… і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний” Рим. 4:19-21.
Цікавими є слова “не знеміг у вірі”.
У Турконяка читаємо
“І не ослаб він у вірі… не мав сумніву і невір’я в Божу обітницю, але зміцнився вірою, віддав славу Богові; “
Я сьогодні це читав і мене як струмом вдарило.
Напевно, у Авраама була сильна боротьба. З одного боку Бог каже, що дасть народи у спадщину, з іншого – старе тіло у нього і в його дружини.
Але “зміцнився вірою”. Взяв і зміцнився вірою. Якось так :)
Це наводить мене на думку, що після увірування людина вже мусить сама плекати свою віру і не розслаблятися. Бо є ризик просто “знемогти у вірі”, “ослабнути”, і т.ін.
Тобто віра це все таки вибір.
Бог за Авраама це не робив.
two three dots 