Здається, стільки бруду вилили на Зеленського, що можна на місяців 3 вгомонитися :) Ну або не вгомонитися. Сьогодні 5 січня, 5 днів після промови – і я щось напишу.

Одразу скажу, що не голосував за Зеленського. І не голосував би… Взагалі, Зеленський Президент це діагноз нашому суспільству, діагноз елітам і Президенту Порошенку. Це червона мигаюча лампочка. По суті Зеленський це випадкова людина. Бо за Зеленським не стояла потужна партія чи ще щось. Жодної чіткої ідеології. Без чітких відповідей на складні питання. Фактично вигулькнув за кілька місяців перед виборами і підхопив хвилю розчарованих українців. Зміг об’єднати дуже різних людей, але об’єднати не на основі чіткої ідеології чи вектору, а просто нейтральністю, нечіткістю, розмитістю (ймовірно, це був свідомий хід, який і дозволив перемогти). Кожен бачив щось своє. І голосував. Таких було 73%. Майже всі області за винятком Львівщини. Навіть Тернопільщина і Франківщина! Ай-ай-ай!

Майже всі мої друзі і знайомі не полінувалися написати, що різниця є, а Зеленський редиска, тобто дуже погана людина. Наголос на тому, що “різниця є”.

Різниця є, різниця є, різниця є. І це правда. Є різниця, як назвати вулицю чи який пам’ятник поставити. Я б не хотів жити на вулиці Леніна чи Сталіна.

Але. Більшість українців, які лаяли Зеленського це здебільшого ті, хто вважає, що є 1/4 правильних українців і 3/4 неправильних. Ми правильні, зрозуміло само собою. Ми патріоти і правильно любимо нашу Україну. Чи її правильну частину. І Президент у нас теж неправильний – з отих 3/4. Бо правильний Президент це армія-мова-віра. Це права риторика. Це Бандера, ОУН-УПА, червоне і чорне, пливе кача, Майдан і тотальна антиросійщина у усіх відношеннях. Навіть якщо ліс будуть красти, бурштин далі відмивати, контрабанду завозити, і найнижча середня зарплата в Європі – ми закриємо на все очі. Тому що ми не ковбасі поклоняємося! Ми ідейні!

І тут ми підходимо до цієї дихотомії. Ковбаса чи національна ідентичність? І це дорога в нікуди, бо сама дихотомія нав’язана нам штучно і зовні. Пропоную поставити собі інше питання – якщо 3/4 всіх українців глибоко не цікавить умовне “червоне і чорне”? Як переламати? А ніяк.

І тут є два шляхи. Перший, поганий – дві України. Другий кращий – одна велика країна, але навколо чогось спільного, але без постійних спроб одних нав’язати іншим “як Україну любити правильно”.

Хтось колись вдало підмітив, що в часи, коли “Свобода” мала більшість у трьох західних областях в облрадах і міськрадах, в тих регіонах жити краще не стало. Порядку не побільшало. В жодному відношенні. Тобто права риторика залишилася просто риторикою, словами без плоду.

Я вже писав про це. У місті Турка є пам’ятник Степану Бандері. А поруч бруд, болото. Саме місто дуже депресивне. Бідні 90-і там досі, але в найгіршому прояві. В центрі якісь будови-недобудови. Але пам’ятник Бандері!

І навряд чи ліва риторика колись сприйметься на заході. І праве не сприймаєтсья на сході-півдні. Тому в наших реаліях треба об’єднувати не навколо ідеології, але і не навколо ковбаси (тому що людина це не тварина, яка просто хоче їсти і спати).

Альтернативною системою цінносте могла б стати західна демократія – верховенство права, глибока децентралізація, професійний некорумпований суд і таке інше.

У США демократів і республіканців багато-що роз’єднує. Але є і те, що сильно об’єднує – це сама Америка, верховенство права, Конституція і т.д. Грати з правилами домовилися там давно, і тому, хто не хоче так робити, б’ють по руках. У нас же – “чия влада, того і правда”.

Тому повернімося до Зеленського. Доля дала йому унікальний шанс переформатувати країну. Чи використає він його? Не знаю. Може, провалить, і все стане ще гірше. Може втратимо території або (борони Боже) державність. Але одне знаю точно – чекати від Зеленсього правої риторики нема сенсу. Натомість його промову можна розцінити по-іншому “ми всі українці, то подумаймо, як нам тут жити”. Приклади було підібрано дуже невдало, та і сам виступ наголос робив на шоу, а не змісті чи ідеї.

Але пригадую виступи Кравчука, Кучми і Януковича. Ніколи ніякої зради у суспільстві. Чемно послухали, потім їли олів’є. Ну і як Вам оті троє? Хороші хлопці? Хороші промови? Ідейні?

Тому, на завершення: народ у нас розігнав зраду з нічого. Почули те, що хотіли почути. Зеленський через 4 роки вже не буде Президентом. Можливо, повернеться до 95-го кварталу або переїде кудись і буде пити сочок на гарячому піщаному пляжі. А от нам усім тут жити. І вже зараз треба думати як.