Корона-вірус – кара Божа?

В часи епідемій, хворіб, пандемій, чум, пошестей і всього іншого то тут то там вигулькують заяви, що всі ці біди – кара Божа. Чи так це?

Поставимо питання з іншого боку – якщо ми віримо в Бога, то як розуміти природні катаклізми? Бог просто спостерігає за цим всім чи посилає?

Цікаво пороздумувати про це у світлі двох уривків – про потоп (Буття 6) і про знищення Солому і Гомори (Буття 19). Обидві події згадуються в Новому Завіті, що дає додаткові підстави вважати їх справжніми.

Коротко оглянемо їх.

Буття 6:1-14
“І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали. 3 І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ. За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку. І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно. І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм. І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. Але Ной знайшов милість у Господніх очах. Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив. І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета. І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством. І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі. І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі. 14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер.”

Коротко кажучи, люди так багато і так сильно грішили, що Бог вирішив просто всіх утопити! Бог не хотів утопити взагалі всіх, а залишив жити Ноя і 7 членів його родини – дружину, трьох синів (Сима, Хама і Яфета) і трьох дружин синів. Бог наказав Ною побудувати ковчег, і лише 8 людей, які увійшли у ковчег спаслися. Ковчег є прообразом Церкви Христа, в яку кожен може потрапити просто повіривши у Ісуса Христа як свого Спасителя.

Але повернімося до Ноя, а точніше, до безбожних людей, які жили в часи Ноя. Як вони сприймали те, що Ной багато років будував ковчег? Бт. 5:32 і 6:11 кажуть нам, що Ной будував ковчег 100 років. За цей час народилося і померло багато людей. Люди жили звичним життям.

Мт. 24:36-39.
“А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець. 37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.”

Євр. 11:7
“Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.”

2 Пт. 2:5-10
“… і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних; і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави”.

Іншими словами, Ной проповідував праведність, коли будував ковчег, але людям це було байдуже. Швидше за все, вони насміхалися з Ноя, вважали його трохи пришелепкуватим тупеньким віруном.

А що сталося потім?

І тут головна інтрига – чи люди почали “інтенсивно каятися”, коли почався потоп? Ми не маємо відповіді в Біблії, але я маю своє припущення. Ймовірно, що всі ці люди намагалися пояснити воду з неба просто як природній катаклізм. Покаяння це питання стану серця. А ці люди давним-давно закрили свої серця для Бога. Вода з неба була для них судом, який знищив їх.

Про Лота і його дочок читаємо у Бутті 18-19. Наведу невеликий уривок.

“І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий, зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу. ” Бт. 18:20-21

“І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця, бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його. І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун. А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста. А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом. І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути. А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи! Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру. Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя. І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав. Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім’я тому місту: Цоар. Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару. І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба. І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі. А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!…” Бт. 19:12-26

Цікаво, що археологія підтверджує факт (див. 1 і 2) зруйнування міст “вогнем і сіркою”. Науковці говорять, що міста дійсно були і вони були зруйновані. Проте існують суперечки чому саме Бог знищив Содом і Гомору, зокрема, через гомосексуалізм чи через інші гріхи, як-от жадібність, жорстокість, негостинність і т.ін. Тим не менше, Бог дійсно засуджує гомосексуалізм і у Старому і у Новому Завітах.

Але як все це розуміли жителі Содому і Гомори? Коли вогонь з неба починався – вони сприйняли це як кару Божу? На мій погляд, швидше за все ні. Думаю, вони все намагалися пояснити через продні причини, адже визнати концепцію “кари Божої” означає визнати і Бога як Творця і Суддю, і визнати свою гріховність. Більшість людей обере 100-500 альтернативних теорій на противагу Богу. А можливо, вони пояснили, що якісь інші Боги (а не Ягве) послали на них кари.

Біблія навчає нас, що Бог Суддя всіх народів і людей. Бог судить, тобто не просто сидить десь далеко на престолі і заслуховує справи. Він виносить рішення і втілює кари у дійсність.

“Господь судить людей” (Пс. 7:9)

“Для дириґента хору. “Не вигуби!”. Псалом Асафів. Пісня. Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої. Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо. Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села. Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога! Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно, бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення, але судить Бог: того Він понижує, а того повищує, бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип’ють лиш дріжджі її! А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова, 11 відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться! “ Псалом 74

“Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить: Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села. Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря, порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих! Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони… Всі основи землі захитались… Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі, та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож. Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!” Псалом 81

Бог наказує всім народам і людям бути справедливими, особливо щодо соціально незахищених категорій – бідняків, сиріт і т.д. Бог залишає за собою право карати народи.

Таким чином, Біблія опосередковано говорить, що всі лиха, як-от повені, пожежі, хвороби в цілому кажучи є Божим покаранням за гріхи різного роду. Сатана не має влади робити що хоче, а природа не існує сама по собі. Всі природні процеси включені у Боже провидіння.

Одкровення 9:21 каже, що людсву не властиво каятися, коли їх карає Бог:
“І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх… “

Чому ж тоді страждають невинні? На це є кілька причин.

  1. Невинні часто страждають – так було за всіх часів. Гріх увійшов у світ, і з того часу тут, на землі справедливості нема. Вона є у вічності.
  2. Якби Бог недприродним чином беріг невинних (скажімо тих, хто повірив у викупну жертву Христа і отримав оправдання як дар) – то всі б побігли “записуватися” у християнство не через усвідомлення гріха, а через бажання зберегти своє фізичне життя. Бог шукає і знаходить тих, хто шукає Його. Іншими словами, Бог ніби-то каже “Якщо я Вам не дуже потрібний то не буду нав’язуватися”. Бог закликає всіх прийти до нього зі смиреням і покаяння, визнати Його як Творця і Господаря всесвіту. Це означає, що не людина є Господарем світу, а трансцендентний Дух.

Кожна людина тут і зараз може отримати прощення всіх гріхів і вічне життя. Для цього треба повірити, що Ісус Христос – це Син Божий, Месія і Спаситель, і що Він помер за всі гріхи всього світу.

Івана 3:12-19
“Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім’я Однородженого Сина Божого. Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! “

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s