Кому належить майно?

В перші роки існування СРСР (тобто в 1920-і ще при живому Леніні) радянська пропаганда інколи апелювала до деяких текстів Біблії, щоб захистити свою ідеологію і практику, зокрема в економічних питаннях. Як відомо, до впровадженя НЕПу, діяв т.зв. “військовий комунізм”. Приватна власність була мінімізована, майже все належало державі, бізнес був поза законом, в селах приватні земельні ділянки були крихітними, майже вся земля належала державі і її підприємствам…

В книзі Дії святих Апостолів (або просто Дії, Діяння) читаємо:
У зібрання ж тих, що увірували, було одне серце і душа, і ні один нічого зі свого майна не називав своїм, а все в них було спільним. І з великою силою апостоли давали свідчення про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх них. Бо не було серед них нікого нужденного, бо всі, що були власниками земель чи домів, продавали їх, і приносили ціну проданого, і клали до ніг апостолів, і кожному роздавалося, яка в кого була потреба. Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою (що в перекладі означає «син утіхи»), левит, родом кіпрянин, у якого було поле, продав його, приніс гроші і поклав до ніг апостолів. Дії 4:32-37

На перший погляд – прекрасний захист комунізму. Всі приносять в “єдиний центр” (Апостолам), а вже ті розподіляють, щоб не було багатих і бідних, а щоб були всі в рівних умовах.

Але текст не закінчується, він одразу має продовження. Адже в оригіналі вся книга Дії – це один великий суцільний текст, який згодом був розбитий на вірші і розділи.

А один чоловік на ім’я Ананія продав зі своєю дружиною Сапфірою маєток і з відома своєї дружини привласнив частину ціни, а якусь частину приніс і поклав до ніг апостолів. Та Петро сказав: Ананіє, чому сатана наповнив твоє серце, що ти сказав неправду Святому Духу і привласнив частину ціни землі? Коли вона була непроданою, хіба не твоєю була, і коли продалася, хіба гроші були не в твоїй владі? Навіщо ти замислив у своєму серці таку справу? Ти сказав неправду не людям, а Богу! Ананія, чуючи ці слова, впав і випустив дух; і великий страх напав на всіх, хто чув про це. Юнаки ж, уставши, обгорнули його і, винісши, поховали. Години через три після цього прийшла і його дружина, не знаючи, що сталося. Петро звернувся до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Та сказала: Так, за стільки. Та Петро сказав їй: Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось біля дверей ноги тих, хто поховав твого чоловіка, і тебе вони винесуть. І вона відразу впала до його ніг і випустила дух. Юнаки ж, увійшовши, виявили її мертвою і, винісши, поховали біля її чоловіка. І великий страх напав на всю церкву і на всіх, хто чув про це. Дії 5:1-11

Апостол Петро каже щось дуже дивне – все майно Ананія і Сапфіри належить… не церкві, не церковним лідерам, не державі, а Ананію і Сапфірі! Вони мають владу розпоряджатися ним так, як вважають за потрібне. Вони могли пожертвувати на потреби Церкви все майно, половину, четвертину чи десятину – або взагалі нічого. Дух Святий спонукав християн бути щедрими та ділитися своїмим статками з ближніми (Дії 4). Але Ананій і Сапфіра хотіли створити видимість, що вони дуже щедрі і дають все, в той час, як дали частину. Це була неправда, сказана Духу Святому (Який сильно діяв у ранній Церкві). Саме неправда була гріхом (точніше фальшиве показне благочется), а не щось інше.

Звісно, капіталізм і комунізм (і будь-що інше) є лише нікчемними спробами людини  побудувати щось добре. Будь-яка людська система недосконала і не може бути досконалою. Тим не менше, конкретно в цьому випадку ми бачимо 2 речі:

• Бог за приватну власність
• Богу подобається щира (нелицемірна) щедрість