Вибір чи обставини?

Думки, навіяни курсом “Наука повсякденного мислення” від “Прометеус”

Багато християн роблять великий наголос на тому, що християнин має діяти правильно і зріло незалежно від обставин. Мовляв, скаржитися на обставини було б неправильно, це просто виправдовувати свої гріхи.

Хоча в цілому я погоджуюся з загальною думкою, все таки треба мати на увазі, що обставини суттєво впливають на наші життєві вибори.

У школі я навчався у класі, де було близько 20 учнів. З того часу, як я закінчив школу, пройшло 17 років. Мої однокласники вже стали лікарями, поліціянтами, медсестрами, служителями церкви, працівниками залізниці і держслужбовцями. Але деякі, на жаль, зловживають алкоголем та не мають стабільної роботи.

Чи досягнення це лише вибір (сумлінно вчитися і працювати), чи також і обставини? Мій досвід показує, щоб обставини це великий фактор. Діти, що народилися у певних сім’ях, дуже часто повторюють життєвий шлях своїх батьків. Не завжди повторюють, але в цілому часто. І мова тут не про гени чи якийсь фатум, а про цінності, що передаються.

Уявімо собі ситуацію: Іван народився у заможній сім’ї. Його батько затребуваний лікар. Його сім’я живе у приватному будинку. Іван теж отримує хорошу освіту і стає лікарем. Не так Степан – його тато зловживає алкголем та б’є маму. Проходить час, і Степан повторює його долю – випивки, бійки, проблеми зі здоров’ям як наслідок безпутнього життя. Але якби в пологовому будинку дітей просто переплутали? Батьки Степана взяли б собі Івана, а батьки Івана виховували б Степана. Можна з високою ймовірністю сказати, що п’яничкою став би саме Іван (справжній батько якого шанований громадою лікар), а лікарем – Микола (справжній батько якого випивоха).

Тепер інші приклади. Викладач в університеті заохочує всіх студентів зробити щеплення. Він показує фото тих, хто не робили щеплення і підхопили таку-то хворобу. Фото красномовні – жахливі пухлини, які мали б змусити бігти у поліклініку робити щеплення. Але побігло аж троє зі ста. В іншій групі викладач змінив тактику – він не лише показав ті самі фото, а ще і запропонував студентам піти у поліклініку у вівторок вранці. Він роздав карти, де була поліклініка була обведена кружечком і попросив намалювати шлях від навчального корпусу до поліклініки. Результат – чверть студентів зробили щеплення.

Донорство органів. В деяких країнах світу, якщо ти дозволяєш після смерті бути донором органів, ти маєш внести цю згоду у водійське посвідчення. Інакше, за замовчуванням, ти “не дозволяєш”. Але в інших країнах навпаки – за замовченням всі “дозволяють”, але ти маєш можливість заборонити – про це запишуть у водійському посвідченні. Результат: відсоток за/проти донорства дуже різний саме тоді, коли різні підходи. Людина важко заявити “я забороняю брати мої органи”, тому наважуються заборонити небагато людей.

Китаєць, якого у 6 місяців всиновили німці і виростили у типовій німецькій сім’ї, буде не китайцем, а німцем (маю на увазі ментальність, традиції, цінності, звички і т.д.), хоча зовні буде подібним саме на китайця. І навпаки – якщо “генетичного німця” всиновлять українці в галицькому селі – буде типовий галицький українець

До чого все це?

Обставини і середовище дуже впливає. Обнулювати цей факт було б нечесно. Але особистої відповідальності, звісно, це не скасовує :)

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s