Роздуми про віру і розум

Розмірковую на тему Віра і розум/знання.
Про це вже писали і говорили давним давно, тема не нова, а стара-престара.

Але все ж таки.
Людині властиво покладатися на щось або на когось. На владу, на гроші, на себе, на розум, на зв’язки, на зброю, на знання, на досвід, на друзів, на родичів, на сусідів, на … Список довгий.

Бог закликає нас користуватися розумом, але покладатися саме на Нього.
Віра і розум. Часто чуємо, що вони доповнюють одне одного. Безперечно, тут є доля істини. Але є і аспект, коли розум воює проти віри.
Наведу приклад.

Людині розумній властиво покладатися на розум. Вона прагне пояснити все саме розумом.
Якщо віруюча людина розумна – вона прагне пізнавати Творця і світ навколо, осмислювати дійсність.

Але намагання осмислити дійсніть інколи тяжіє до “запхати Бога в коробочку”. Але Бог за визначенням позакоробкова сутність, Його ніхто і ніщо не може кудись помістити. Навіть категоризувати Бога дуже важко, бо він унікальний у своєму роді, Він Дух, який існує поза часом і простором. Збагнути розумом Його неможливо.

Тепер ближче до діла.
Регулярно бачу пости про те, що адепти всесвітньої змови дуже кумедні і нерозумні. Що ж, я не вірив і не вірю ані у всесвітню змову, ані у жидо-масонське правління, ані у інопланетян. Але висміювання адептів всесвітньої змови мене дещо насторожує. Річ у тім, що ми задаємо певний тон: а) висміювати будь-яку віру у невидиме б) апелювати до розуму і знань.

Звісно, я свідомий того, що між вірою у всесвітню змову (чи макаронного монстра) і вірою в Бога є величезна прірва. Але коли я читаю Біблію, я бачу, що Він діє так – дає одкровення ніби всім, але відкривається вузькому колу осіб. Я не веду до того, що Бог відкрив комусь щось про всесвітню змову. Я про інше – Бог перебуває в опозиції до цього світу. Він йому не відкривається прямо. Відроджені християни завжди були у меншості, і світ завжди не розумів їх. Зараз ми живемо у часи, коли розум протиставляють вірі. Ти віриш в Бога? Ха-ха, ти просто дурник. Розум – ось у що вірять розумні! Розумні вірять у розум, людство, відносну істину, …

Наведу ще один приклад. Християни і праві активісти ніби за одно (чи проти одного) – за консервативні сімейні цінності і проти ЛГБТ. Але чи можливий їхній союз? Християни вважають, що Бог створив чоловіка і жінку, що шлюб – це союз двох людей різної статі, а все інше це відхилення – прямий або опосередкований наслідок гріха. Праві активісти і політики здебільшого не відроджені, у них свої причини думати, що гетеросексуальна сім’я це норма. Вони виводять це від нації, держави, а не від Творця. Хоча багато з них таки вірять у (якогось) Творця.

Чому я навів цей приклад? Бо коли розумні освічені християни висміюючись долучаються до вісіх інших, хто так робить – вони граються з вогнем. Сьогодні жарти скеровані в бік до адептів всесвітньої змови, а завтра – до будь-якого теїзму. Ви вірите в Бога? Ха-ха-ха. Долучення до табору насмішників не є безпечним.

Наголошую, що я руками і ногами за освічене християнство. Але не розум, знання чи освіта є головною у вірі християнській.

Кілька років тому я побував на нібито християнській конференції у Києві. Її співорганізатором була людина віруюча, яка здобула прекрасну духовну і світську освіту. Цей пан написав низку книг, читати які можна лише маючи спеціальну підготовку – бо написані вони “не для середніх умів”.

Так-от. на конференцію було багато християн, але було багато і тих, які мають ступінь з релігієзнавства, але Бог Біблії для них це просто міф, вигадка, байка. Вони вивчають християнського Бога не знаючи Його. Християни і нехристияни разом читали свої доповіді та аплодували один одному. Один християнин зачитав довгу доповідь про якогось філософа. Філософ цей був дуже розумним і вплинув на світську філософію, але… не знав і не любив Бога, хоча і був дуже розумним. І раз за разом у мене виникло питання – це точно християнська конференція? Хіба Бог Біблії це просто об’єкт для вивчення? Якого роду тут є союз праведних з неправедними, світла з темрявою? Який наслідок матиме цей союз? На конференції я жодного разу не почув фкндаментальну християнську істину “Ісус Христос – це Син Божий, який помер за наші гріхи”.

Отож, ганяння за високим має наслідком упускання простого. Користуватися розумом це добре, а ще краще поклонятися Богу, смиренно довіряючи Йому. Бог не обіцяв, що християни будуть знати все. Все ніколи ніхто з людей не знатиме – ні атеїсти, ні теїсти.

Наостанок. Мабуть, немало людей пішло з християнства, розчарувавшись у тому, що Бог/Біблія не дає всіх відповідей. Соррі, але і не має давати!! Та і еволюціонізм не дає! Ніщо не дає. Максимум, що дає – це ілюзію. І хтось ілюзію всезнання знаходить у атеїзмі чи еволюціонізмі, хтось у теїзмі. Але людина лише людина. Вона ніколи не стане Богом, навіть якщо вона розумна.

У мене є один друг. Він на кілька років молодший за мене. Віруючий близько 10 років. Дуже розумний, освічений, добре орієнтується в багатьох темах, непогано заробляє. З ним завжди було про що поговорити. Але крок за кроком він робив дивні вибори і за останній рік відійшов від Бога. Я бачив процес цього віддходу –  і в корені була непокора Творцю, звеличування розумом себе. Коли він не слухався Бога – він завжди міг це пояснити, навести аргументи. Він вважав, що його християнство – високе, особливе, альтернативне, а у всіх інших – просте, примітивне. Зрештою, наробив серйозних гріхів і був справедливо відлученим від церкви…

Тому підсумок всього написаного – ми знаємо і розуміємо про Бога те, що він нам милостиво відприває. Але розумні ми чи не дуже – питання другорядне. Головне – чи ми шукаємо Бога, чи любимо Його і чи хочемо бути Йому вірні.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s