В Строму Завіті читаємо цікавий текст, як Яків, син Ісака, прослуживши Лавану, батьку його обох дружин та брату його матері, захотів мати власне майно. Досі Яків лише пас козенят і овечок тестя/дядька, але настав час мати щось своє.

І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого. Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі. І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе. І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам. А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною. Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому? І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати. Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені. І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене. А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм! І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів. І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару. І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була. І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити. І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими. І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової. І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях. А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову. І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
Буття 30:25-43

А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові. І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле. Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті. І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені. І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі. І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я! Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Буття 31:6-12

Яків пропонує Лавану цікаву схему – Лаван може розділити всю свою отару на дві підотари – в одній будуть всі не-білі (чорні, крапчасті, смугасті) тварини, а в іншій – білі. Першу отару пастимуть сини/слуги Лавана, другу, за три дні ходу від першої, де лише білі тварини, пастиме Яків. І те не-біле, що народиться від білих – буде для Якова, а білих забиратимуть сини Лавана.

Отже, Лаван забрав собі всіх небілих тварин – чорних, смугастих і крапчастих. Яків взяв пасти білих, але за умови, що йому будуть належати їхні небілі нащадки. Яків знав, що у білих народяться і білі, і чорні, і смугасті, і крапчасті.Частина білих, очевидно, були гомозиготні (AА), а частина гетерозиготні, де білий домінував (Aa), а чорний був рецесивний. Коли Яків схрещував різних тварин, він з’ясував, які саме гетерозиготні – вони давали і білих, і небілих нащадків. Соками з дерев він змусив активно схрещуватися саме гетерозиготних –  (Aa), (Aa). В результаті народжувалися здебільшого небілі (Аа, аа). Активно схрещуючи чорних (аа), Яків отримав багато саме чорних (аа). В той час як білі (АА) мали мало потомства,  хоча і всі були (АА) та автоматично належали Лавану. Можливо, отара Лавана, яку він забрав одразу, плодилася погано, або була невеликою, якщо на початку білих було дуже багато. Але так чи інакше через деякий час з групи білих у Якова було не-біле потомство. Можливо, також, що Бог сприяв розмноженню не-білих у отарі, яку пас Яків, і взагалі не сприяв розмноженню будь-яких в отарі Лавана (хоча там були і Аа і АА, і тому народжувалися тварини всіх мастей).

Словом, це цікавий текст, який говорить, що в стародані часи люди мали зелене уявлення про ґенетику, та ще і могли непогано на тому заробити. Швидше за все, Лаван, як досвідчений скотар, теж знав те саме, що і Яків, але не думав, що Яків вставлятиме у воду певні дерева без кори, щоб спонукати овечок і кіз потрібних мастей розмножуватися.

Сергій Чепара

Додатково про все це можна почитати:
Курс “Біблія понад усе”, урок 16.
Коментар Далласької богословської семінарії на Буття, розділи 30-31.