Якось довелося їхати з досить типовим таксистом на його старій убитій “дев’ятці”.
Дядечко років 50и від народження всю дорогу розмовляв зі мною, не дивлячись на те, що я йому не відповідав ні слова і дивився в телефон.
У салоні грало щось шансоноподобне, що цілком відповідало образу дядечки.
І, проїжджаючи повз приватний сектор з красивими будинками, таксист зло подивився у вікно і видав очікуване:
Ну гади! Накрали і живуть за наш рахунок! Скажи, от хіба проста людина може собі такий будинок побудувати ?!
Я задумливо глянув на будинки, які були досить середньої цінової категорії і відповів:
Ні. Простий – не може. Точно не може.
Справа в тому, що совок залишив нам у спадок, крім усього іншого, пекельну національність або, мабуть, навіть расу: “проста людина”, він же простий нарід.
Як відрізнити просту людину.
Я виділив для себе ряд вірних ознак, де кожен виникає з попереднього.

1. Перша і головна ознака, яка важливіше і яскравіше всіх інших.
   Проста людина катастрофічно безвідповідальна в соціальному сенсі. Вона упевнена, що все вирішено за неї, що вона ні на що не може вплинути, що можна проголосувати “по приколу”, тому що його голос не враховується.
   При цьому через рік починає проклинати свій же вибір, будучи впевненим, що він ні в чому не винен.
2. “А чого відразу я?”. Друга ознака.
   Проста людина завжди не винна, ніколи і ні в чому. Винні обставини, погода, соціум, депутати і масонська ложа.
   Навіть спіймана за руку на крадіжці, проста людина видає фразу:
   А що, депутатам красти можна, а мені не можна ?! Депутатів спочатку ловіть!
3. Проста людина не вміє заробляти. Незважаючи на те, що збирає по трошку завжди, відчутних коштів він не має ніколи в житті, тому що впевнений, що чесно заробити неможливо.
   Свою позицію невдахи виправдовує тим, що він, мовляв, чесний, і тому ніщеброд.
   Насправді краде все і завжди, але робить це настільки тупо і по-дурному, що завжди ловиться.
   Часом намагається займатися бізнесом, але, оскільки математику не любить, то бізнес цей веде за принципом “Вкрасти ящик горілки, продати за півціни, а гроші пропити”.
   Всіх, хто хоч трохи успішніше його самого, ненавидить люто, оскільки впевнений, що ті люди стали багатшими виключно за його рахунок. Хоча яке він має відношення до чужих грошей, пояснити не може. Чужому успіху заздрить пекельно, та й взагалі заздрісний неймовірно.
4. Оскільки рахувати не вміє більше, ніж до ста, то вважає, що якщо “розкуркулити олігархів”, то особисто він, проста людина, заживе як в Швейцарії.
   Елементарні математичні викладки, які доводять, що це все лівацьке марення, не сприймає, бо в школі вчився погано, та й взагалі “Нічого мені пхати під ніс цю дурню, я академієв не кінчав”.
5. Всіх, хто хоч трохи розумніші за нього, проста людина вважає зазнайками, заучками і взагалі “Чьо, вумний дуже, чи що?”. Упевнений, що нічого вони не знають, а лише розумничають, а вже він життя пізнав, бо його діди в армії табуреткою лупили (або, як варіант, він відтоптав рік на зоні за злодійство).
6. Оскільки нікого не слухає, все його життя – це біг по граблях. Категорично нездібна скотина, здатна робити одну і ту ж помилку все життя і не зробити правильних висновків.
7. Оскольку висновків робити не вміє, здатний одночасно ходити до церкви, славити комунізм і бігати до ворожок і екстрасенсів.
   Ні, ніякої колізії в його голові не відбувається, оскільки мізків там трохи і колізія втрачається в його черепній коробці.
8. У будь-якій ситуації знімає з себе відповідальність фразою:
   Так я людина проста, мені воно не треба, я це не вмію, я це не знаю.
   Хоча, як на мене, така фраза рівнозначно визнанню, коли щось негідне зробив, якщо вже таке сталося, то навіщо ж цим пишатися і всім розповідати?
   У кожного свої недоліки.
   І, що мене лякає найбільше, так це те, що кількість цих “простих людей” з роками не зменшується.
   
   А саме ці люди є родючим ґрунтом для різного роду лівих ідей.
   “І зірки сильніше заблищали,
   І кров прискорює свій біг,
   І дивиться з усмішкою сталін –
   Радянський простий чоловік”

Текст: “Останній капіталіст”