Ставте сердечко в коментарях, якщо ви підтримуєте ці ідеї на рівні державної політики та суспільної думки, подивимось, скільки “нас”:

1. Зробити Україну виключно християнською країною, поставивши перед вибором представників всіх інших релігй: або ти живеш тільки по Біблії, як християнин, або їдеш з України;
   
2. Зробити Україну виключно україномовною країною, поставивши перед вибором всіх тих, хто говорить іншими мовами, не тільки російською: або ти говориш виключно українською, або їдеш з України (це не про Закон про мову);
   
3. Заставити всіх людей нетрадиційної орієнтації прийняти одне з двох рішень: або ти стаєш гетеросексуалом і приймаєш християнство, або ти їдеш з України;
   
4. Оштрафувати або відправити на 3 місяці суспільно-корисних робіт всіх тих, хто після Революції Гідності хоч один раз навіть на один день їздив в Росію, неважливо, з якою метою;
   
5. Поставити на облік підозрілості з графою “можливий ворог українського народу” всіх, хто хоч 1 місяць з 1991 року проживав на Донбасі чи в Криму, що ще гірше (переселенці й так всі під прискіпливим наглядом);
   
6. Ніколи не забувати, що єдиним ворогом України є зовнішній ворог, який говорить Російською і живе в Росії, і тому люба російськомовна людина чи любий громадянин Росії автоматично є ворогом України. Тому всіх, хто має родичів в Росії, необхідно поставити на спецоблік в СБУ, з легкою формою допиту один раз в місяць щодо мислєпрєступлєнія родичів.

Якщо ви вважаєте ці думки досить прийнятними, раціональними і такими, які варто розглянути і серйозно прийняти до уваги, ви дуже недалеко від фашизму. Все інше гарно описав Умберто Еко.

Мені дуже боляче бачити і чути (складається таке стійке враження), що нас, як країну, може об’єднати тільки ненависть до іншого етносу, або ненависть до іншої християнської традиції чи релігії, або ненависть до іншої мови. Так народжується дегуманізація і демонізація – приписування зла за етнічною, мовною чи релігійною ознакою. І не важливо, чи той фашизм проявляється в Росії, чи в Україні. Ознаки в нього скрізь однакові, незалежно від кордонів.

А де ж у цьому всьому Христос? Євангеліє? Господня любов і прийняття? Коли ненависть і тролінг іншого – “на алілуйя” йде, а прояви християнської любові — надрасової, надетнічної, наднаціональної, надмовної, надрелігійної — тлумачаться як зрада, дика зрада? Мені соромно, просто неймовірно соромно за увесь той широкомасштабний булінг чоти Борис Херсонский та Людмила Херсонская… Тому що і я маю єврейське коріння… Тому що і я багато пишу і думаю російською мовою… Тому що і я люблю Україну і українське… Тому що і я не бачу свого майбутнього на цій грішній зломаній Землі без України… І я не проти Закону про мову. Мене просто дивує і шокує реакція людей, які практично ніколи не були на фронті, не допомагали переселенцям, не вкладалися як волонтери в армію чи країну. Не всі, але більшість з тих. І почитавши оті сотні коментарів так і хочеться сказати (але не скажу), що у деяких в голові, окрім мови, нічого немає…. Але людяність і людськість мають бути понад українськість, імхо… “На сем стою”, як казав Мартин Лютер колись (не Кінг)…

Всі розчаровані мають право відписатися або відфрендитися. Я й сам майже перестав писати, оскільки зазвичай писав російською мовою з огляду на те, що більша частина моїх підписників – російськомовні люди з різних регіонів Східної Європи, Центральної Азії, емігрантських кіл. І мене стійко критикують за те, що писати українською на ФБ важливіше, щоб не образити україномовних, ніж те, чи зрозуміють це люди, які абсолютно не володіють українською мовою, бо не є українцями і живуть поза межами України.

Я люблю Україну, і українську мову, і українську культуру, хоча і не впевнений, скільки в моїй крові українського, скільки єврейського, а скільки з інших націй. І чую стійку приховану відповідь між рядками: “Тарас, в такому випадку – чемодан, вокзал і з України чим подалі”… Я вас чую… Хоч і не погоджуюсь… І тому є велике бажання замовкнути, піти з соцмереж, і просто залишити все тим, кого я не можу назвати тими людьми, які дійсно бажають Україні кращого, і готові мудро вести внутрішню і міжнародну політику, формуючи політичну націю на загальнолюдських і християнських демократичних засадах, імхо…

PS. Пропоную не залишати негативних коментарів, а просто відфрендитись або заблокувати. Мир, побудований на ненависті до іншого та інаковості, є гіршим за відкриту війну… Христос посеред нас. Мир вам… Шануймося, чи що… ❤

PPS. Я вже майже вичистив свій блог та ФБ від всіх російськомовних дописів, щоб ніхто нічого тут не читав російською, щоб не образити почуття всіх тих, хто вважає російську мову демонічною, нелюдською, негідною, сатанинською для України… Ще декілька тижнів і там нічого російською мовою не буде… І як же боляче бачити багатьох євангельських українських пасторів в рядах оцих ненависників за мовною і етнічною ознакою, нездібних відрізнити гріх від мови, гріх від етносу, гріх від раси…

Тарас Дятлик