Батьки, бережіть своїх дітей

Діти і алкоголь

Діти і алкоголь

Або що роблять підлітки, поки батьки не бачать

Йду з “Нової Пошти” по вулиці Караджича. 12-а година дня. Назустріч четверо підлітків, років по 14-15. Троє, двоє хлопців і одна дівчина, ведуть ще одну дівчину-підлітка. А та четверта – чи то дуже п’яна, чи то хвора – йти сама не може, очі закотила, руки-ноги не слухаються, її ледве ведуть, майже несуть. Підходжу, запитую, в чому справа. Ті троє мені відповідають хором: “все нормально, все нормально”. А я механічно йду далі. Через 3 метри розумію, що зробив неправильно. В голові проскакують різні думки – а якщо вона під наркотиком? А якщо її побили? Я розвертаюся і знову підходжу до них.

Поруч проїжджав водій на фургончику. Зупинився. Підлітки перконали його відвезти ту четверту, яку звали Галина, додому. Розповіли версію: ми йшли і знайшли її. Отаку п’яну, в кущах лежала. Ну ми дорослі починаємо догадуватися – компанія просто випила, і ця Галина випила забагато. Хоча … таке враження, що вона або дуже багато випили, або вино якесь було сумнівної якості. Харчове отруєння сталося, мабуть. Continue reading

Advertisements

Слово про Московський Патріархат

Всі накинулися на священика Московського Патріархату, який відмовився “відспівати” дворічного хлопчика, який трагічно і випадково загинув у Запоріжжі. Не торкаючися богословської частини цього питання (треба це відспівування взагалі чи ні) та політичної (хто і звідки керує УПЦ МП) все ж таки висловлю свою думку.

А чому служитель одного церковного братства (організації) зобов’язаний здійснювати певне богослужіння для людини чи сім’ї, яка ніколи не була членом цього братства? КП і МП це дві різні організації. Те, що всі 15 помісних православних церков не визнають КП справи не стосується, але факт цікавий. Але практику здійснювати богослужіння “для своїх” мають всі громади, в т.ч. протестантські. Ну Ви собі уявляєте, щоб людина все життя була католиком, але шлюб брала у протестантському храмі від протестантського служителя? Або навпаки? Continue reading

Як фейсбук замінює суди

Помічаю в Україні тенденцію – фейсбук і ЗМІ замінюють суди. Ну, як замінюють – намагаються. Що я маю на увазі. Знайшли тіло цієї нещайсної жінки. Зразу всі розганяють велику зраду. Але як простій людині розібратися що і до чого? Для цього і є фахівці – слідчі, експерти, потім прокурор, адвокат, суд. Звичайно, має бути контроль громадськості, ЗМІ. Але у нас все якось розбалансовано – “подивіться на це фото, це мажор, який на ланосі збив …”. Тобто людей емоціями заряджають, прокачують.

Continue reading

Медичні передноворічні пригоди у місті Львів

Вчора у нашої дівчинки піднялася температура надвечір, ми не змогли її самостійно збити, тому зателефонували на швидку допомогу. Через 1 годину 10 хвилин приїхала “швидка”, в той час, як відповідно до постанови Кабінету Міністрів вiд 21 листопада 2012 року №1119 вона має приїжджати за 10-20 хвилин, а в окремих випадках за 30. Ну, але нехай. Нам пояснили, що не було дитячого лікаря. Оскільки на виклик до дитини будь-який лікар не може приїхати. Приїхали двоє людей – чоловік-лікар та медсестра. Чоловік-лікар оглянув дитину і почав сварити нас з дружиною, за те, що ми протягом дня не звернулися в поліклініку. Він сказав, що не може ані лікувати, ані рекомендувати будь-що. Єдине, що може зробити – укол та забрати дитину в лікарню. Ну нехай. Ми запитали, що нам робити. Він відповів: завтра дитину обов’язково повинен оглянути лікар, тому зверніться в будь-яку лікарню наприклад обласну інфекційну чи “Охматдит”, нехай там оглянуть. Continue reading

Хотіли побудувати вавилонську вежу? Тепер маєте!

Тема мови для мене дуже цікава. Колись у школі я вивчав українську (рідну), 1 рік російську (але не рідну), німецьку (з 4-го по 11-ий клас). Потім – університет, ще 2 роки німецької, потім з репетитором та самостійно вивчав англійську, польську, в біблійному коледжі – давньогрецьку та іврит. Мови вивчати дуже цікаво, бо це не лише збільшує твої можливості для розвитку та професійного росту, а й розширює світогляд. Вивчаючи граматики та лексики ми краще розуміємо певні світоглядні парадигми. Зараз я викладаю українську як іноземну. Роблю це з кількох причин – по перше, це заробіток, по друге, це поширення української культури. Навчаючи американців, німців, бразильців, французів, японців української мови я навчаю і української історії та культури – принаймні, поверхово, а когось і глибше. Я люблю Україну (принаймні, думаю, що люблю), і люблю українську історію, літературу, мову, культуру. Хоча далеко не все я люблю в українській ментальності. Мова йде не лише про такий собі совок, а й про інші речі. Continue reading

Дорослішаємо чи ходимо по колу?

Я просто шокований, наскільки люди мають погану пам’ять! Ніби вже проходили недавно двічі, і ні – хочемо ще разочок. Щоб потім ще і ще. І так багато разів.

Батальон Кульчицкого отказался учавствовать в незаконных действиях и агонии преступных барыг по отношению к Саакашвили! переходьте на бік народу!!!

Ми виженемо олігархів і побудуємо Україну без олігархів! Приєднуйтеся до нас!

Це скрізь і всюди читаєму у фейсбуці. Альо, гараж?! Ви при своєму розумі взагалі? Ви вже проходили це – спочатку виганяли поганого Кучму, щоб привести прекрасного Ющенка. Потім виганяли поганого Янковича, що привести прекрасного Порошенка. Невже не очевидно, що змінювати треба правила гри? Щоб в країні працював закон, і щоб у нас були не олігархи, а просто багаті люди. Щоб ми владу не виганяли, а щоб партія/політик, які себе скомпроментували просто не обиралися вдруге. Щоб люди, які порушують закон – відповідали. Щоб працювало право і справедливість. Continue reading

Як Україні стати успішною за 20 років (нічне одкровення)

За кого голосувати?

За кого голосувати?

Тут мене просять написати короткий план “Як Україні стати успішною за 20 років”.

Окей, пишу.

Щоб Україні стати успішною треба навчитися бути відповідальним і зрілим суспільством, яке точно знає, чого хоче і розуміє, як цього досягти.

На практиці це означає, що не менше 15% людей зможуть доступно пояснити, якою бачать Україну (режим, форма правління, устрій) і чому саме такою. І в частині “чому” мають бути аргументи (на 30-50 речень), і розуміння слабкостей контраргументів.

Ще ці 15% мають глибоко усвідомлювати, наскільки жахливими є патерналізм і корупція. Вони мають мати сильне бачення, як з тим боротися, а також які та чому методи боротьби недієві.

Потім ці 15% мають брати на себе відповідальність за власні вибори (в широкому філософському розумінні) – на рівні сім’ї, міста/села, країни. Не уникати відповідальності, не перекладати на когось. Потім – що таке справедливість і як її втілити.

Ще треба знайти відповіді на низку питань – наприклад, частиною якого світу хоче бути Україна і наскільки глибоко. Як нам жити з сусідами – Європою і Росією. Потім відповіді на внутрішні виклики – що нам робити (для прикладу) з російською мовою. Але це у світлі інших питань (права і свободи людини, інтеграція у світові співтовариства). Потім – роль місцевого самоврядування, ГО, преси, церкви.

Ще одне питання – наскільки ми віримо у верховенство права. Нам потрібне право чи договорняки і майдани? Конституцію пишемо раз на 300 років чи переписуємо кожні 2-3 роки?

І лише потім (не раніше!) – якою має бути освіта, медицина та армія.
От коли суспільство знайде відповіді – тоді можна кудись рухатися.

І лише потім-потім-потім – прізвище найманого менеджера на 5 років, який спробує втілити частину нашого бачення. А на разі обговорюємо прізвища рятівників-суперменів, які за 100 днів побудують Швейцарію.

Роздуми про водіїв львівських маршруток

Спочатку мені хотілося почати так:
“Якщо колись півтора-два десятки пасажирів захочуть відлупцювати нахабного водія маршрутки – я не буду його захищати”

Сьогодні я їхав маршруткою з Хуторівки на Виговського. На одній з зупинок люди на вулиці заходили всередину, а люди з маршрутки виходили назовні. Все було як завжди. Отож, водій відчинив задні двері, одна людина вийшла, і тут водій швидко зачинив двері. Він побачив дудуся-пільговика, який хотів зайти через задні двері. Але з салону через задні двері виходила жінка, і він майже прищемив їй носа – бракувало буквально чверть секунди. Вона не вийшла (двері зачинилися перед її носом), і тому почала вимагати відкрити двері. Водій відкрив, вона вийшла, водій швидко закрив двері – тепер вже перед носом дідуся. Той почав грюкати у двері. Люди в салоні почали обурюватися. Водій відкрив двері, дідусь зайшов і вигукнув кілька проклять на адресу водія. Секунд 10-15 вони обмінювалися погрозами, потім обоє заспокоїлися. Через хвилину водій сказав, що пільговики мають заходити через передні двері і показувати посвідчення у розгорнутому вигляді. Continue reading

Згадую. Порівнюю. Шукаю змін

“Згадую. Порівнюю. Шукаю змін. Бо ж усе відбувалося заради них. Так, тоді все починалося з того, що ми відстоювали євроінтеграційні орієнтири. І що?
Сьогодні я маю біометричний паспорт і можу безпроблемно перетинати кордон. А ще? Чи можна якось виміряти відсоток тих, хто відступив від корупції? Скільки людей присягнули собі бути чесними тоді, коли ніхто цього не бачить? Чесними – перед власною совістю і перед Богом?

Continue reading

Обійти все

Павло СІЛКОВСЬКИЙ

Спілкуємося на днях із експертами МОЗ. В діагностичному центрі відбувається публічна дискусія щодо майбутньої реформи медицини. Зустріч у форматі запитання-відповіді. Запитання з зали: як можна буде організувати співоплату медичних послуг, якщо існує 49-а стаття Конституції про безкоштовну медичну допомогу в лікарнях?
Відповідь: враховуючи те, що ми ніяк не можемо назбирати 300 голосів у парламенті, ми знайшли спосіб обійти вказану статтю…
Continue reading