Я думаю, що росія йде на дно. Справді так думаю, без емоцій.
Але йдучи на дно, на жаль, вона потягне туди купу українців. І йти на дно може ще кілька років.
Путінська росія воює не з Україною, а з усім світом. Вона дійсно воює з Америкою і Європою. Вона воює з демократією, воює з цивілізацією, воює з здоровим глуздом.

Путінська росія готова воювати з всіма росіянами, які думають не так, як офіційний кремль. З фейсбуком, гуглом, ютубом, BBC, DW, та з будь-чим чи ким, хто говорить правду.

Нас ненавидить пів світу? Нічьо, є ще Венесуелла і Північна Корея. Катнемося до Індії і Китаю, будемо торгувати юанями і рупіями, аби тільки не євро-доларами.

Ми стали терористами? Обізвемо всіх терористами! Ми убиваємо дітей і жінок? Значить те саме треба говорити про Америку і Україну.

Кілька днів тому путіна запитали про Бучу. Він не став брехати про англійців, як лукашенко, а сказав так: Американці у Сирії теж вбивали мирних людей.

24 лютого о 5.00 за Києвом Росія віроломно, підступно і підло почала війну – справжню війну від Яворова до Донбасу, від Одеси до Чернігова. Війну почала, бомблячи Київ і Харків. Путін оголосив “спеціальну військову операцію на Донбасі”. На Донбасі, ага.

Я вирішив записати свої враження, поки вони ще “теплі” – в першу чергу для себе.

Напередодні

Десь за 2-3 тижні до нападу війна вже висіла в повітрі. Але абсолютна більшість людей мислила “а може таки пронесе?”. Так думав і я – навіть на фб написав – Путін не такий дурний, щоб почати велику повномасштабну війну. Бо виграти її він точно не зможе. Це 603.7 тис км кв, це 44 млн. Це не якась маленька Молдова, Грузія чи Вірменія.

Деякі запасалися продуктами. Після деяких роздумів я попросив Наталю купити дещо. Навіть кумедно вийшло – вона спочатку не купувала, потім вже купила трохи круп, цукру і т.д., але якось ніби потай від мене, і поклала це у валізу середнього розміру. Ми переклали продукти на антрисолі, купили ще дещо. Без фанатизму, в розумних межах.

Останні 1-2 тижні жартували – “війна на разі переноситься”. Я навіть так сказав у дитсадку. Це був десь вівторок, 22-го, напевно.

Ніч 23/23 в принципі спали спокійно. Десь серед ночі прийшла Францішка (5 р.) до нас в ліжко, а дружина взяла Юліана (9 міс) і пішла досипати в іншу кімнату. У нас таке взагалі було вкрай рідко, але якраз у ту ніч сталося.

Про війну. Уражена гордість. Так, уражена гордість. І знову це уражена гордість карлика. Третій Рейх – це уражена гордість німців після принизливої поразки в Першій світовій. Сьогодні маємо те ж саме в особі керівництва сучасної РФ. Уражена гордість після розвалу величі СРСР і принизливої втрати світового лідерства. А вони дуже хочуть, щоб з ними рахувались.

Бог любить Путіна, як і кожного грішника. Тому що Він Бог і Чоловіколюбець. І це надзвичайно добре, що Бог є добрий! Погано в цій історії те, що Путін також любить Путіна. І не любить Бога. Тому що він – безбожник і самолюб. Ось це дуже погано. Ось це справжня біда. Ось це є зло. Ось це є найбільша трагедія. Як і самого Путіна, так і кожного грішника, який закриває своє серце для любові Божої.

Той, хто є справді добрий – той є добрий до всіх. В іншому разі він вже не добрий, а просто добренький. Любити хороших, це ще не означає бути добрим. Хороших люблять добренькі. Бути ж справді добрим – це любити також і злих. Бути добрим – це бути добрим в принципі. До всіх. Бог тому й добрий, що Він є добрий до всіх.

Філософсько-педагогічні роздуми з краплинками ностальгії про 90-і і тепер

Я народився у далекому 1986 році. Далекому пишу і з гумором і без. Насправді роки йдуть, все навколо змінюється. Нема вже України часів Кучми-Ющенка, змінилася техніка, змінилися люди і взагалі все.

Коли я навчався у школі (1992-2003), ми черпали інформацію переважно з книг, газет, телебачення, інколи – радіо. Книги і газети не всі діти читали, телевізор дивилися всі або майже всі, ходили у школу теж всі. Інтернет був у зародковому стані, Вікіпедії і вордпресу не було в принципі. Ми вивчали інформатику – і нам пощастило – у нас був нормальний комп’ютерний клас на 8 комп’ютерів. Коли я закінчив школу – було вже 2 комп’ютерні класи – новий і старий. В багатьох селах району, щоб ви розуміли, інформатику вивчали без комп’ютерів.

Як науковці досліджують причинно-наслідкові зв’язки?

Часто ми робимо неправильні висновки щодо причинно-наслідкових зв’язків. Наприклад, дані показують, що чим більше люди їдять морозива, тим більше вони топляться, та чим більше люди ходять до лікаря, тим більша у них ймовірність померти. Проте, кореляція між двома показниками не означає причинно-наслідковий зв’язок між ними. Про це я вже розповідав раніше: https://www.facebook.com/583997548/posts/10157956065662549/?d=n
(текст цього поста читайте нижче – ред.)

Але є й інша проблема – більшість людей, яких я зустрічав, не знають як визначити чи зв’язок між двома змінними є причинним? Для цього науковці використовують три основні методи.

1. Теоретичний метод. Спираючись на базові фундаментальні припущення (аксіоми), ми будуємо математичну модель. Якщо наші базові припущення вірні, а математичний аналіз без помилок, то результат – модель, яка показує причинну залежність між змінними та параметрами моделі.

Роздуми про віру і невір’я, довіру і недовіру…

Ми всі у щось віримо і комусь віримо. І всі ми у щось невіримо і комусь не віримо.

Я роздумував про те, чому багатьом різним людям важко довіряти вакцинам. На це є різні причини. Інколи це спадок з СРСР – все, що йде від уряду і влади – погано і небезпечно. Інколи це маячня про те, що через рідину можна зашити “чіп”. Та може і можна (взагалі кажучи), але в цьому контексті про це не йде мова. Ніхто не може таємно “зашити” людям 1 млрд чіпів. Інколи це переоцінка власних інтелектуальних і освітніх можливостей – “десятки тисяч експертів у США, Європі, Ізраїлі та Австралії це нічого не значить, а от я (мій кум, брат, сват і т.д.) знаю краще”.

Як вам, тим людям, що борються за права та правильні рішення, почуватися білою вороною серед друзів, серед оточення, серед однокласників, будь-що…?

Як вам почуватися чужим у власній країні, у своїй “хаті” і чи справді у такому випадку це ваша хата?
Чи норми суспільства у якому ви живете підходять вам?

У нас норма купувати екзамени, дипломи, водійські посвідчення, рішення депутатів… Норма коли поліція не реаугує на скарги, а як реагує, то так ніби це ти їх повинен захищати. Норма випивати по вихідних (і не тільки), а потім на підпитку сідати за кермо. І норма мовчати про порушення, бо якщо скажеш, то ти сексот, стукач, здав своїх. Норма коли людина при владі, то одразу забуває хто на кого працює.

Ставте сердечко в коментарях, якщо ви підтримуєте ці ідеї на рівні державної політики та суспільної думки, подивимось, скільки “нас”:

1. Зробити Україну виключно християнською країною, поставивши перед вибором представників всіх інших релігй: або ти живеш тільки по Біблії, як християнин, або їдеш з України;
   
2. Зробити Україну виключно україномовною країною, поставивши перед вибором всіх тих, хто говорить іншими мовами, не тільки російською: або ти говориш виключно українською, або їдеш з України (це не про Закон про мову);
   
3. Заставити всіх людей нетрадиційної орієнтації прийняти одне з двох рішень: або ти стаєш гетеросексуалом і приймаєш християнство, або ти їдеш з України;
   
4. Оштрафувати або відправити на 3 місяці суспільно-корисних робіт всіх тих, хто після Революції Гідності хоч один раз навіть на один день їздив в Росію, неважливо, з якою метою;
   
5. Поставити на облік підозрілості з графою “можливий ворог українського народу” всіх, хто хоч 1 місяць з 1991 року проживав на Донбасі чи в Криму, що ще гірше (переселенці й так всі під прискіпливим наглядом);
   
6. Ніколи не забувати, що єдиним ворогом України є зовнішній ворог, який говорить Російською і живе в Росії, і тому люба російськомовна людина чи любий громадянин Росії автоматично є ворогом України. Тому всіх, хто має родичів в Росії, необхідно поставити на спецоблік в СБУ, з легкою формою допиту один раз в місяць щодо мислєпрєступлєнія родичів.