Тут стань. Це Тустань!

Відвідав “Тустань” – це місце, де колись давно була давньоруська фортеця. Фортеця не збереглася, а каменюки стоять досі. Недавно там зробили добру дорогу, тому автомобілем чи автобусом доїхати не проблема. 30 км від Сколе і 50 км від Стрия. Найближчі села до Тустані – Урич, Підгородці, Крушельниця, Корчин. Відвідати територію коштує 42 грн.

Continue reading

Advertisements

Жовква. Музеї і не тільки. Фото

Жовква (початок)

Отже, у Жовкві є 2 музеї. Один міститься у замку і має три зали. Інший міститься у самій ратуші. Сам замок в дуже поганенькому стані, але ведуться ремонтні роботи.

Continue reading

Мокре Закарпаття. Квітка полонини

“Квітка полонини” – один з найкращих або і найкращий санаторій Закарпаття. Так само і називається ресторан, розташований там. Там дуже чисто, всюди квіти, в озерцях плавають риби. На території санаторію можна безкоштовно пити мінеральні води “Поляна квасова”, “Лужанська – 7”, “Лужанська – 4″…

Continue reading

Мокре Закарпаття. Сент-Міклош та палац Шенборнів

У селі Чинадійово є такий замок. Взагалі Чинадійово – то радянська назва, дана новою владою у 1944 році, раніше село називалося Сент-Міклош (Святий Миколай). Зараз так називається замок, який Ви бачите на фото – Сент-Міклош, хоча його також називають Чинадієвський. Він у дуже поганенькому стані, вхід туди безкоштовний. Хоча замок невеликий, але цікавий. Є кілька таємних ходів. Думаю, якби влада знайшла кілька десятків тисяч доларів на реставрацію – було б круто.

Continue reading

Мокре Закарпаття

Закарпаття мені близьке з кількох причин. По перше, тут живе моя родина – тато і дідусь, і там я жив деякий час в дитинстві. По друге, в Закарпатті я працював – 5 років тому у торгівлі. Отож з Закарпаттям пов’язані мої різні спогади.

Закарпаття особливе тим, що воно стало частиною лише у 1946 році – це наймолодша область України. Вплив Угорщини тут був і залишається великим. Закарпаття було частиною королівства Угорщини багато століть, потім – частиною Австрії, але все ж таки у складі королівства. Закарпатська мова особлива, закарпатський менталітет інший, ніж українців з “великої України”. На Закарпатті живуть великі громади угорців і румунів. У Берегівському районі угорська мова переважає українську.

В Закарпатті є кілька замків, які варто відвідати. Минулих вихідних ми з дружиною відвідали три – Мукачівський, Сент-Міклош у Чинадієво та палац Шенборнів у Карпатах (так називається санаторій і залізнична станція).

З погодою нам не дуже пощастило, але нас це не дуже зупинило. “Так навіть атмосферніше” – нам хлопець, який показував нам свою малу Батьківщину.
Continue reading

Як живе Білорусь. Рогачов, Славгород, Блакитна криниця і не тільки

За рік Білорусь не дуже змінилася. Дороги стали ще чистіші, міліція на кожному кроці. Місцеві кажуть, що в країні діє розгорнута система штрафів – штрафують за все. Навіть ходити ввечері по дорозі без світловідбиваючої смужки на одязі не можна – штраф. Штрафують велосипедистів, які не мають дзеркала абощо. Розповідають, як директор місцевої школи не прийшов вчасно на роботу, бо ховався з велосипедом у кущах від міліції.

Як і раніше, у Білорусі пам’ятають і пишаються Великою перемогою 1945 р. Щоправда, економіка Білорусі у 8 разів слабша, ніж Німеччини. Перемогти ворога тоді, і побудувати успішну країну зараз – дещо різні речі.

Ми відвідали Рогачов та Славгород. Рогачов це райцентр, у якому виробляють дуже смачну згущівку. Пам’ятник згущеному молоку стоїть прямо перед заводом.

Continue reading

Сергій і трактор (відео)

Зараз ми з дружиною і маленькою донечкою у Білорусі. Мені випала нагода поганяти на такій штукенції. Називається “мото-культиватор”, 9 к.с. Призначений для обробки землі та перевезення овочів-фрутків. Хороша річ, коштує 1500 дол.

Як стати професійним екскурсоводом за 60 днів

902279692_newНе ніяк. Це можливо :)

Якщо Ви хочете стати професійним екскурсоводом максимально швидко, то Вам треба поетапно виконати прості пункти.

По-перше, вивчіть інформацію про Львів – минуле і сьогоднішнє міста. Тут важливо не якнайбільше інформації, а грамотне поєднання історії і цікавинок. Стануть у нагоді документальні фільми “Львів. Хроніки древнього міста”, “Країна. Історія українських земель” та “Вуличка”. Книг про Львів є кілька сотень, та на мій погляд, найкраще підійдуть такі:

Олександр Шишка. Наше місто – Львів. Книга 1,2. Львів. Центр Європи. 2011. с. 174.
Ірина Котлобулатова. Дати і події в історії Львова. Львів. Аверс. 2009. с. 208.
Андрій Дорош. Львів. Проходи не без задоволення і з мораллю. Львів. Аверс. 2008. с. 208.

Я не раджу Вам купувати більше, ніж 3-4 книги, хоча є ще інші хороші. Але тут питання не у кількості інформації, а у вмінні її опрацювати (і потім подати). Continue reading