Ґрьонінґен, Нідерланди. 2015 рік.

Автор цього тексту – Оксана – дівчина з Західної України, яка спробувала заробляти на хліб, доглядаючи дітей у Нідерландах, неподалік Ґрьоніґена. Ось її думки і враження про країну і людей.

Знаєте, напевно усі іноземці мають хороші думки про Нідерланди. Загалом це гарна країна з прекрасними будівлями і усміхненими людьми. Коли їхала сюди, то і уявити не могла з чим стикнуся…

За короткий час Бог подарував мені тут дуже багато друзів. Людей котрі запитують, як в мене справи, приймають в себе вдома на ніч, запитують, чи мені подобаються Нідерланди. Підвозять автомобілем з мого дому в Гронінген. Тут я зустріла людей найрізноманітніших національностей, культур. Звісно, в мене з’явились і друзі-нідерландці. Ціную кожного, кого мені послав Господь. Але, як кажуть люди, не все в тому житті є ідеальним. Пригадую свій перший день. Спершу година дороги в аеропорт Шопена, що в Варшаві, потім двогодинне очікування на літак , і ось ще дві години після того і я нарешті опинилась в аеропорті в Ейтховені. Вже з дороги знала, що мені ще в дорогу, до мого містечка ще 3.5 год їхати машиною. Continue reading →

Тут я коротко опишу, як визначити свої координати, коли Ви заблукали де-небудь в океанах-морях. Надихнула мене писати про це книга Миколи Трублаїні “Лахтак” – повість, написана у 1934 році про пригоди радянських дослідників північних морів.

Отже, якщо у Вас є лише найпростіші прилади як-от годинник та транспортир – можна визначити своє перебування з точністю до 50-100 км.

Визначити свою широту (градусну відстань від екватора) неважко. Досить транспортиром поміряти кут до полярної зірки (яка розташована, грубо кажучи, на Північному полюсі). До транспортира можна прив’язати ниткою тягарець. Нитка покаже кут, який треба відняти від 90 градусів. Результат – північна широта. Для Львова це 49°50′30″ пн. ш., для Києва 50°27′00″ пн. ш., для екватора 0°, для північного полюсу 90° пн. ш.

Continue reading →

Це маленький цвинтарчик біля Іллінської церкви (як храм зараз не діє)

Continue reading →

Чернігів я мріяв відвідати давно. Старе місто, історія якого така ж давня як і Києва. Ну і храми XI століття теж кортіло побачити. І от я запинився у Чернігові на 2 дні. Враження всякі різні :)

Continue reading →

Основна мета мого приїзду в Галич – побачити стародруки XVII-XIX століть. Про цю виставку я прочитав в газеті “День” і вирушив у дорогу.

Галич на перший погляд має дуже провінційний вигляд. Зрештою, на жаль, таким він зараз і є. Continue reading →

Продовження

Одразу в центрі продають багато книг Continue reading →

В Івано-Франківську востаннє я був багато років тому – і то лише проїздом на годину чи дві. Тепер провів там цілий день. Власне, цілий літній спекотний день. Температура повітря сягала 28 градусів.

У Івано-Франківську мене зустрічали такі бабусі… Continue reading →

Доки приїжджатимуть туристи у Львів, доти запитуватимуть “Що цікавого у Вас можна побачити? Де смачно і недорого можна перекусити?”

Звичайно, відповіді дуже відрізнятимуться, залежно від того, які саме очікування в туриста. Комусь потрібна Опера, комусь – поїсти, попити і спати лягти.

Але спробуємо дати універсальну відповідь, якщо це взагалі можливо.

До типових архітектурних скарбів Львова сміливо можна віднести такі об’єкти:

Площа Ринок. Тут стоїть Львівська міська рада і ратуша. Можна піднятися східцями на оглядовий майданчик та оглянути центральний Львів. Continue reading →

Репортаж зі Стрийщини

Любинці – це велике розлоге село у Стрийському районі. Воно розташоване приблизно посередині між Сколе і Стриєм. Село доволі велике – 1000 жителів, 200 дітей у місцевій школі. Є садочок. Колись селяни активніше займалися тваринництвом – у селі було 2 череди по 80 корів. Зараз корів і коней у селі в рази менше, ніж колись.

В цьому селі колись жив мій дідусь. Радянська влада йому, як ветерану війни і переселенцю з Польщі, надала хату. Потім там ніхто не жив, але ще трохи ми з мамою приїжджали саджати картоплю. Там був чудовий сад – сливи, вишні, черешні, яблука і груші. Дерева родили прекрасні плоди.

Останні роки ми занедбали і дім і сад, і зараз там все дуже сумно :( Ми намагаємося продати землю – чи під сільстке госопдарство чи під бізнес. Поруч – міжнародна траса Київ-Чоп. До залізниці 1 км. Підвести електрику, воду і газ не проблама – все поруч.

А село дуже гарне. Насолоджуйтеся світлинами.

Я побував у музеї-архіві преси Вахтанга Кіпіані!

Побувати мріяв давно, але не випадало нагоди. Нарешті зміг. Вахтанг заснував музей-архів кілька років тому. В ньому зберігається велика кількість книг, газет і журналів різної тематики. Деякі книги надруковані у 20-30-их роках. Є багато газет і журналів, надрукованих українцями у США та Канаді. Особливу увагу приділено ОУН, УПА, Степану Бандері та подібному до цього. Є релігійна література – молитовники, катехизиси.

На жаль, сам Вахтанг Кіпіані не зміг провести для мене екскурсію, це зробила його помічниця Ірина.

Continue reading →