Як бути щасливим?

Останнім часом усе частіше бачу у френд стрічці перепости статей на кшталт “Щасливими можуть бути тільки ті, хто багато подорожує” або “Щасливими можуть бути тільки ті, хто живе в парі”. Друзі, ви це серйозно? Хочете сказати, що на світових курортах, починаючи від Туреччини і закінчуючи Гавайями, поголовно усі туристи сяють невимовним щастям? Тоді почитайте форуми відгуків про готелі на популярних сайтах для подорожуючих і виявите там у більшості негативні відгуки. Може ви стверджуєте, що незаміжні та неодружені люди є абсолютно нещасними, а всі одружені неодмінно тішаться щодня? Чому ж тоді за статистикою в нашій країні кожен другий шлюб завершується розлученням?  Continue reading →

Надія Гербіш

Днями юна пані написала мені з питанням, як зберегти сім’ю. Вона запитала мене, як я знаю, що мій чоловік мене любить, і звідки знаю, що люблю його.
Мені часто надходять такі листи – для людей я просто незнайомка, яка пише книжки, де багато любові, і, мабуть, тому їм легко звіряти мені серце. Може, вони думають, що я знаю відповідь.

Але я не знаю.
Тобто, я маю великий багаж (баласт?) теорії. Але хіба вона завжди працює? Як вона накладеться на їхнє життя? Чи завжди вона лягає на моє?
Отримуючи такі листи, я думаю, що ці всі традиційні обітниці напівпритомних молодят про «поки смерть не розлучить нас» (у найкращих традиціях британського кінематографічного гумору) не працюють. Тому що слова, сказані на вітер – ніяке не заклинання ж. Рятувати сім’ю мала би їхня суть. Але ху кен пасиблі обіцяти довічну любов? І що то взагалі за реактив? Continue reading →

Валентин Опря

Уривок з майбутньої книги християнина Валентина Опрі “Під покровом самотності”

В інтернаті за дітей думають, – директор, вчителі, кухня, нянічки… Дітям залишається тільки одне – гарно виконувати постанови дорослих. Відповідно до того, нам думати не потрібно, тому що за нас вже подумали, а якщо подумали, то нам не потрібно витрачати певних зусиль та навичок, щоби отримати бажане.

Жили такими цінностями – що дали, то наше, а все решта – не чіпай, а якщо хочеш більшого, то потрібно через крадіжку, порушення загальних правил інтернату, щоб отримати бажане. Нас не вчили самостійно працювати, а це означало, що над тобою завжди був наглядачем дорослий, і так, як вони вважали правильним, потрібно було робити… Зробиш по-своєму, – це неправильно, і тільки по їхньому правильно та похвально. Continue reading →

Чи буває кохання у фейсбуці?

Точка зору, викладена в цій статті не обов’язково співпадає з моєї позицією. Варто додати, що за будь-які стосунки відповідають обоє – і хлопець, і дівчина. Інтернет і сайти знайомства – це ресурс, інструмент, і його можна використовувати як на добро так і на зло. Тисячі, мільйони пар розходилися чи розпадалися і до епохи інтернету, і навпаки – тисячі міцних щасливих сімей утворилося саме завдяки йому.
До речі, свою дружину Наталю я зустрів в інтернеті. Вона працювала та жила у Ольденбурзі (Німеччина), а я у Львові. Спілкувалися у скайпі. Якби не інтернет ми б ніколи не зустрілися. В той же час інтернет дійсно має певні ризики, і це треба брати до уваги.
Сергій Чепара

Автор цього тексту захотів (захотіла) залишитися невідомим (невідомою).

Спочатку він напише тобі: «Привіт, як справи?», а потім виявиться тим, про кого ти навіть не могла подумати. В час, коли знайомство через соціальні мережі набирає обертів, треба запастися ключовими інструментами, щоб вберегти себе від ймовірних «розводів» та шахраїв. Біда у тому, що проблема побудови стосунків через інтернет стала дуже поширеною й серед євангельських віруючих. Давайте по поличкам постараємося усе розкласти та розібратися, чому, що, як і до чого.

Віртуальні стосунки в соціальних мережах: добре чи погано?

Коли згадую своїх друзів, які знайомилися через соціалки, виникає змішане відчуття. Знаєте чому? Тому що одні побудували стосунки вдало і навіть одружилися, інші – потрапили в пастку шахраїв. Що ж визначає успіх таких відносин? Віртуальні відносини потрібно вміти регулювати. Від цього усе й залежить. Continue reading →

Continue reading →

Чому вага має бути чесною?

Насправді, злодії – не лише слуги народу. І це дуже боляче. Лише вчора мене знайомили з тонкощами додавання різних рідин у м’ясо на ковбаснях для прибавки ваги м’ясних виробів. Дядько з села розводить сметану молоком чи водою і додає смекту для густини, а потім продає мамам з маленькими дітками як натуральне. А бабці на ринку купують інкубаторські яйця, підмащують курячим послідом і продають як домашні. Continue reading →

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading →

The five races of Mankind, 1911

Расизм засуджується всіма. Ну, принаймні, майже всіма нормальними, здоровими адекватними людьми. Але що таке расизм і що таке не расизм?

Приблизно рік тому, я написав на фейсбук, що мав негативний досвід викладання української студентам з Азії та Африки, натомість багато позитивного досвіду з студентами з Європи, США, Канади. Один моїх фейсбук друзів написав коментар, що я расист. Це змотивувало мене думати на цю тему. Continue reading →

Уривок з книги “В что верят христиане? 100 впопросов и ответов”

Вопрос: Я слышал, что Новый Завет — это не одна книга, а очень много манускриптов… Есть ли между ними отличия и как мы можем знать, что именно было в оригинале?

Ответ: То, что мы называем Новым Заветом, сначала существовало в виде 27 отдельных документов: четыре Евангелия, Деяния, тринадцать посланий Павла, послание Евреям, три послания Иоанна, два послания Петра, по одному Иакова и Иуды и книга Откровение. Они были написаны на греческом языке приблизительно с 45 по 91 г. н. э.

Но дело в том, что ни один «оригинал» не сохранился. Сегодня мы имеем лишь копии или копии копий с III по XV в. Все рукописи, касающиеся Нового Завета, делят на три большие категории: (1) автографы, (2) древние переводы и (3) цитаты в трудах Отцов Церкви. Авторы Нового Завета не всегда лично писали послания церквям, иногда они надиктовывали текст помощникам и секретарям. Считается, что у апостола Павла было очень слабое зрение, поэтому почти все послания он писал не лично, а через помощника. Ныне имеется более 5800 древних манускриптов Нового Завета. В первые столетия были сделаны качественные переводы Нового Завета на латынь и другие языки, а у Отцов Церкви можно найти всего около 36 тыс. цитат Нового Завета¹. Continue reading →