Про війну. Уражена гордість. Так, уражена гордість. І знову це уражена гордість карлика. Третій Рейх – це уражена гордість німців після принизливої поразки в Першій світовій. Сьогодні маємо те ж саме в особі керівництва сучасної РФ. Уражена гордість після розвалу величі СРСР і принизливої втрати світового лідерства. А вони дуже хочуть, щоб з ними рахувались.

Бог любить Путіна, як і кожного грішника. Тому що Він Бог і Чоловіколюбець. І це надзвичайно добре, що Бог є добрий! Погано в цій історії те, що Путін також любить Путіна. І не любить Бога. Тому що він – безбожник і самолюб. Ось це дуже погано. Ось це справжня біда. Ось це є зло. Ось це є найбільша трагедія. Як і самого Путіна, так і кожного грішника, який закриває своє серце для любові Божої.

Той, хто є справді добрий – той є добрий до всіх. В іншому разі він вже не добрий, а просто добренький. Любити хороших, це ще не означає бути добрим. Хороших люблять добренькі. Бути ж справді добрим – це любити також і злих. Бути добрим – це бути добрим в принципі. До всіх. Бог тому й добрий, що Він є добрий до всіх.

“А де Бог, коли такі війни-страхи-хвороби?” чується якось рідше на Різдво. Всі зайняті святкуванням Його приходу, а тому нарікати часу залишається зовсім мало.
⠀
Якщо зупинитися на пару хвилин, щоб подумати “А де все таки Бог?”, то саме в час Різдва дуже легко приходить відповідь “Він – тут”.
⠀
Історія Різдва – це історія про об’явлення Вічного та Всемогутнього Бога в малій дитині. Він приходить природнім способом, бо Він створив цей “природній спосіб” і в принципі весь Всесвіт який можна побачити довкола.
⠀
Вся краса приходу в Його місії – врятувати людей від гріхів їх. У посланні до Римлян Павло пише: “Як в Адамі всі померли, так у Христі – всі ожили”. І ось тут коло начебто замикається. Христос замикає коло гріху.
⠀
Гріх є насправді є першопричиною всіх “заяв” яких закидають Богові. Причиною болі, смерті, знищення та бідності. Гріх є причиною хворіб, залежностей. Гріх є причиною ще сотні інших несправедливостей-проблем з якими ми живемо.
⠀
🌝 Звідки ж цей гріх і чому в ньому НЕ винен Бог? Земля – це ж Його проєкт.
⠀
Гріх від неправильних рішень нашої вільної волі. Бог достатньо Самодостатній, щоб будувати з нами стосунки свободи-вільних рішень. А тому Він ставить посеред саду дерево пізнання добра і зла, знаючи наперед, що люди можуть вибрати ослухатися Його. В Нього немає комплексів чи проблем, Він будує стосунки з людьми від повноти любові і того, що Він Сам може. І навіть на стільки Самодостатній, щоб дати нам можливість прийняти або відкинути Його спасіння.
⠀
Так де ж Бог, коли…? Бог – тут. Адже Ісус названий “Емануїлом”, що в перекладі значить “з нами Бог”. І Він з нами, коли ми стикаємося із спокусами піддатися гріху, коли ми протидіємо наслідкам гріхів інших, коли вирішуємо довіритися Йому в своєму житті. Зупиніться на хвильку, попросіть Його прийти в ці складні обставини і допомогти вам в них.
⠀
❤️ Різдво – це про Бога, Який ніколи не залишав людей. Про Того, Хто поруч навіть коли ми бачимо найбільші несправедливості. І більше того, про Бога Який допомагає нам їх виправляти.

Хочу поділитися тим, чого ми навчилися разом з Юлею Савич за 14 років спільного життя і що практикуємо в нашому шлюбі щоб робити його міцнішим.

1. Не соромтеся кликати в гості наставників (зрілу сім‘ю) якщо тривалий період не можете дійти згоди по якомусь питанню
2. Готуйте їсти разом, а потім прибирайте посуд разом
3. Щотижня ходіть на побачення (знайдіть для цього няню)
4. Кладіть дітей спати раніше щоб побути разом
5. Лягайте спати разом (в одне ліжко)
6. Споживайте їжу разом відклавши телефони в сторону
7. Моліться разом (і поодинці) один за одного
8. Записуйте свої справи та зустрічі в гугл-календар, при цьому поширивши його один одному
9. Робіть один одному невеликі сюрпризи
10. Багато спілкуйтеся і не грайте в мовчанку. Цікавтеся в першу чергу думкою один одного з різних питань. Говоріть відверто про те, що вас засмутило, образило чи було неприємним в поведінці чи словах іншого (не носіть образи)

Не все те, що екзальтована релігійно-політичними наративами і очікуваннями християнська спільнота вважає важливим до рівня “духовного окропу”, є потрібним і важливим для церкви, як Тіла Христового.

У тому числі, запит на радикальний етнічний махровий націоналізм, расизм, махровий республіканізм чи оголтілий лебірельний демократизм, про-лайф, яке захищає ненароджене, але готове бомбити народжене, яке готове захищати корумповане, але деперсоніфікувати на основі гендерних питань.

Мені особисто дуже жаль бачити все більше домінуючий тренд у християнській спільноті, який ховає у склеп місіональне, і виводить на рівень божественного етнічне і політичне і структурно-релігійне.

Християнська спільнота заставляє грішника змінитись і приєднатись до них. Церква христова з любов’ю очікує: приєднуйся до тас такий який ти є, і ми разом будемо йти по шляху переображення у характер Христа.

Крихітна замітка

У християнстві існує думка, що учень – це не просто віруюча, спасенна людина, а це вірний послідовний християнин, який робить те і се.

Я розумію, звідки це взялося. Християнству дійсно бракує посвячених людей. Але це не привід змінювати сотеріологію.

Кожен християнин є учнем. Кожен.

Наведу приклад. Коли я вчився у школі, зі мною вчилися кілька дуже слабких учнів. Навіть називати їхні імена потреби нема. Але все, що вони робили, це лузгали насіння, жартували, прогулювали уроки, дуріли та билися з іншиим хлопцями і т.д. Можна сказати, майже не вчилися.

Але. Таки трохи вчилися. Вони не прогуляли всіх уроків. Вони навчилися читати і писати. Вони трохи знали географію, історію. Мали якесь поняття з біології, хімії і фізики. Вони були бешкетниками і прогульниками, але все таки учнями. Поганими, нестаранними – але учнями.

Тема ідолопоклонства – одна з центральних і в Старому Завіті в цілому, і в книзі Осії зокрема. Майже кожен розділ цієї книги згадує, що народ Ізраїля покинув свого правдивого Бога та поклоняється поганським божкам. Книга написана в 715-710 р. до Р.Х. в часи царів Узія, Йотама, Ахаза, Єзекія.

… бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої. 2:7

А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала. Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи. А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки. І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові. 2:10-13

І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках. 3:1

Алістер МакГрат – англіканський богослов, професор Оксфорду.

Джозеф Тейлор – американський астрофізик, нобелівський лауреат.

Вернер Гайзенберг – німецький фізик-теоретик, творець квантової механіки.

Ігор Сікорський – українсько-американський розробник гелікоптерів, православний християнин.

Джон Флемінг – англійський радіотехнік і електротехнік, винахідник лампи з термокатодом.