За 11 днів до виборів нормальна людина вже має визначитися за кого голосувати. Власне, визначитися кого (якого типу) політиків треба підтримати треба принаймні за кілька років до виборів, якщо чесно. Але зараз про інше.

Церква (як інститут/організація) не має права політизуватися. Тобто політичні погляди окремі християни можуть мати, а от церква – ні.

Чому?

Тому, що церква це об’єданні навколо Христа, а не навколо політичної ідеї чи програми. Ми маємо 39 кандидатів. Деякі технічні, деякі справжні. Деякі топові, деякі зі смішним рейтингом. Деякі праві, деякі ліві. Деякі популісти, деякі щирі. Деякі заграють з низами, інші пропонують програми. І так далі, і так далі. Continue reading →

Ігор Тунік

Позавчера моего хорошего друга спросили, принимаю ли я исцеления и пророчества от Господа. Друг ответил, что “не знаю, но Туник принимает все, что от Господа”. От себя я добавил, что я готов принимать по десять гривен за каждое ложное пророчество и ложное исцеление. Тогда, через пол года я куплю себе машину.

На днях умер известный христианский певец. Мне нравится его творчество и я благодарен Господу за то, что в Украинском христианстве был такой человек.

Когда его увезли в больницу с внутренним кровотечением, его близкие люди “пророчествовали”, что это болезнь не к смерти. Оказалось что к смерти и оказалось, что это было лжепророчество. Слово “пророчествовали” я написал в кавычках, так как не верю, что это было слово от Господа, а знаю, что это были мечты и желания сердца, которые выдавались за Божье слово. Это меня печалит, так же как и печалит смерть этого Божьего человека.

Continue reading →

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”
Здорове вчення для життя сучасної Церкви
Офіційна сторінка події

Вартість семінару:
40 грн (за обидва дні)

Чому ми віримо у те, що ми віримо?
Чи завжди Церква вірила у Трійцю і спасіння через Христа?
Що думали про таїнства Отці Церкви?
Коли виникла різниця у поглядах між латинянами і візантійцями? Continue reading →

Приблизно два тижні тому в автотрощі розбилася одна моя знайома з давніх студентських років – Марічка. Вона була веселою, щирою і життєрадісною дівчиною. Власне, молодою жінкою і мамою. Вона жила останні роки закордоном – з чоловіком та однорічною донечкою. Вони їхали автомобілем по трасі і влетіли в вантажівку. В салоні також була мама чоловіка – всього 4-ро осіб. Чоловік та його мама загинули одразу, а мою знайому доставили в лікарню – спочатку в одну, а потім перевезли в іншу. Дитина залишилася неушкоджена.

Я знав цю дівчину років 12. Ми жили в гуртожитку на одному поверсі, навіть 1 рік в одному блоці. Я заходив до неї та її двох подруг-співмешканок досить частенько. Чи позичити віника, якого у нас, хлопців, не було, чи взяти солі, чи просто поспілкуватися. Ми бачилися на спільних лекціях. Я вже тоді був християнином. Молодим, новоспеченим християнином, який мав багато ентузіазму свідчити про Христа. І часто мало мудрості. Дівчата-співмешканки ставилися до мене доволі скептично. В їхніх очах я був сектантом, який покинув “правильну церкву” – греко-католицьку. Звісно, греко-католицька церква правильна, адже в більшості сіл Галичини іншої і нема – то яка ж правильна? Continue reading →

Як бути щасливим?

Останнім часом усе частіше бачу у френд стрічці перепости статей на кшталт “Щасливими можуть бути тільки ті, хто багато подорожує” або “Щасливими можуть бути тільки ті, хто живе в парі”. Друзі, ви це серйозно? Хочете сказати, що на світових курортах, починаючи від Туреччини і закінчуючи Гавайями, поголовно усі туристи сяють невимовним щастям? Тоді почитайте форуми відгуків про готелі на популярних сайтах для подорожуючих і виявите там у більшості негативні відгуки. Може ви стверджуєте, що незаміжні та неодружені люди є абсолютно нещасними, а всі одружені неодмінно тішаться щодня? Чому ж тоді за статистикою в нашій країні кожен другий шлюб завершується розлученням?  Continue reading →

Надія Гербіш

Днями юна пані написала мені з питанням, як зберегти сім’ю. Вона запитала мене, як я знаю, що мій чоловік мене любить, і звідки знаю, що люблю його.
Мені часто надходять такі листи – для людей я просто незнайомка, яка пише книжки, де багато любові, і, мабуть, тому їм легко звіряти мені серце. Може, вони думають, що я знаю відповідь.

Але я не знаю.
Тобто, я маю великий багаж (баласт?) теорії. Але хіба вона завжди працює? Як вона накладеться на їхнє життя? Чи завжди вона лягає на моє?
Отримуючи такі листи, я думаю, що ці всі традиційні обітниці напівпритомних молодят про «поки смерть не розлучить нас» (у найкращих традиціях британського кінематографічного гумору) не працюють. Тому що слова, сказані на вітер – ніяке не заклинання ж. Рятувати сім’ю мала би їхня суть. Але ху кен пасиблі обіцяти довічну любов? І що то взагалі за реактив? Continue reading →

Валентин Опря

Уривок з майбутньої книги християнина Валентина Опрі “Під покровом самотності”

В інтернаті за дітей думають, – директор, вчителі, кухня, нянічки… Дітям залишається тільки одне – гарно виконувати постанови дорослих. Відповідно до того, нам думати не потрібно, тому що за нас вже подумали, а якщо подумали, то нам не потрібно витрачати певних зусиль та навичок, щоби отримати бажане.

Жили такими цінностями – що дали, то наше, а все решта – не чіпай, а якщо хочеш більшого, то потрібно через крадіжку, порушення загальних правил інтернату, щоб отримати бажане. Нас не вчили самостійно працювати, а це означало, що над тобою завжди був наглядачем дорослий, і так, як вони вважали правильним, потрібно було робити… Зробиш по-своєму, – це неправильно, і тільки по їхньому правильно та похвально. Continue reading →

Чи буває кохання у фейсбуці?

Точка зору, викладена в цій статті не обов’язково співпадає з моєї позицією. Варто додати, що за будь-які стосунки відповідають обоє – і хлопець, і дівчина. Інтернет і сайти знайомства – це ресурс, інструмент, і його можна використовувати як на добро так і на зло. Тисячі, мільйони пар розходилися чи розпадалися і до епохи інтернету, і навпаки – тисячі міцних щасливих сімей утворилося саме завдяки йому.
До речі, свою дружину Наталю я зустрів в інтернеті. Вона працювала та жила у Ольденбурзі (Німеччина), а я у Львові. Спілкувалися у скайпі. Якби не інтернет ми б ніколи не зустрілися. В той же час інтернет дійсно має певні ризики, і це треба брати до уваги.
Сергій Чепара

Автор цього тексту захотів (захотіла) залишитися невідомим (невідомою).

Спочатку він напише тобі: «Привіт, як справи?», а потім виявиться тим, про кого ти навіть не могла подумати. В час, коли знайомство через соціальні мережі набирає обертів, треба запастися ключовими інструментами, щоб вберегти себе від ймовірних «розводів» та шахраїв. Біда у тому, що проблема побудови стосунків через інтернет стала дуже поширеною й серед євангельських віруючих. Давайте по поличкам постараємося усе розкласти та розібратися, чому, що, як і до чого.

Віртуальні стосунки в соціальних мережах: добре чи погано?

Коли згадую своїх друзів, які знайомилися через соціалки, виникає змішане відчуття. Знаєте чому? Тому що одні побудували стосунки вдало і навіть одружилися, інші – потрапили в пастку шахраїв. Що ж визначає успіх таких відносин? Віртуальні відносини потрібно вміти регулювати. Від цього усе й залежить. Continue reading →

Continue reading →