Роздуми про державу, церкву і статтю 35-у

Отже, ст. 35 Конституції України
“Церква і релігійні організації відокремлені від держави”
Що це означає? Що церква як інституція НЕ може втручатися в державні справи. Те саме навпаки – держава НЕ може втручатися у справи церковні.
Але бачимо зовсім інше – і держава і церква почали гратися у політично-церковні ігри, чи як їх назвати.
Спочатку АП використовує стуацію у православ’ї на свою користь, бо треба бали перед виборами заробляти, тепер т.зв. “КП” хоче використати парламент на свою. Завтра будуть розповідати як жити греко-католиками і протестантам. Бо ці межі вже посунено.

Continue reading

Advertisements

Не всі злодії політики – Павло Сілковський

Чому вага має бути чесною?

Чому вага має бути чесною?

Насправді, злодії – не лише слуги народу. І це дуже боляче. Лише вчора мене знайомили з тонкощами додавання різних рідин у м’ясо на ковбаснях для прибавки ваги м’ясних виробів. Дядько з села розводить сметану молоком чи водою і додає смекту для густини, а потім продає мамам з маленькими дітками як натуральне. А бабці на ринку купують інкубаторські яйця, підмащують курячим послідом і продають як домашні. Continue reading

Про католиків і католицизм

Чи варто дружити з католиками?

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading

“В что верят христиане?” надруковано!

Дякую Богу, що допоміг надрукувати цю книгу. Тираж 155 прим, мова російська, 288 с, 100 запитань + 22 додатки + двосторонній аркуш-вкладиш. Переклад: Наталля Краучанка, Михайло Малінін. Видання здійснено за суттєвої підтримки та допомоги служіння Et Libros

Замовити книгу можна, відповівши на запитання з відео.

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов - Сергей Чепара

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов – Сергей Чепара

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов - Сергей Чепара

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов – Сергей Чепара

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов - Сергей Чепара

Во что верят христиане? 100 вопросов и ответов – Сергей Чепара

Расизм чи не расизм?

The five races of Mankind, 1911

The five races of Mankind, 1911

Расизм засуджується всіма. Ну, принаймні, майже всіма нормальними, здоровими адекватними людьми. Але що таке расизм і що таке не расизм?

Приблизно рік тому, я написав на фейсбук, що мав негативний досвід викладання української студентам з Азії та Африки, натомість багато позитивного досвіду з студентами з Європи, США, Канади. Один моїх фейсбук друзів написав коментар, що я расист. Це змотивувало мене думати на цю тему. Continue reading

Груда манускриптов

Уривок з книги “В что верят христиане? 100 впопросов и ответов”

Вопрос: Я слышал, что Новый Завет — это не одна книга, а очень много манускриптов… Есть ли между ними отличия и как мы можем знать, что именно было в оригинале?

Ответ: То, что мы называем Новым Заветом, сначала существовало в виде 27 отдельных документов: четыре Евангелия, Деяния, тринадцать посланий Павла, послание Евреям, три послания Иоанна, два послания Петра, по одному Иакова и Иуды и книга Откровение. Они были написаны на греческом языке приблизительно с 45 по 91 г. н. э.

Но дело в том, что ни один «оригинал» не сохранился. Сегодня мы имеем лишь копии или копии копий с III по XV в. Все рукописи, касающиеся Нового Завета, делят на три большие категории: (1) автографы, (2) древние переводы и (3) цитаты в трудах Отцов Церкви. Авторы Нового Завета не всегда лично писали послания церквям, иногда они надиктовывали текст помощникам и секретарям. Считается, что у апостола Павла было очень слабое зрение, поэтому почти все послания он писал не лично, а через помощника. Ныне имеется более 5800 древних манускриптов Нового Завета. В первые столетия были сделаны качественные переводы Нового Завета на латынь и другие языки, а у Отцов Церкви можно найти всего около 36 тыс. цитат Нового Завета1. Continue reading

Язычество в протестантизме или почему я против молитвенных собраний

Игорь Туник

Молитва – это правильная христианская практика. Однако, молитва является не только практикой христиан. Молятся так же мусульмане, индусы, иудеи, язычники. Христиане, с большим успехом, могут молиться более как мусульмане или язычники, нежели как христиане. Как же это может проявляться? Continue reading

Чому я не хочу відвідати всі країни світу

Прага

Прага

Чесно кажучи, колись дуже мріяв побувати ну якщо не у всіх, то у багатьох. Особливо тягнуло (і ще досі трохи тягне) до Європи, деяких країн Азії, Ізраїлю, Південної Америки. Кожна країна має свої чудові міста, свою історію і культуру. Не мені Вам розповідати, що є люди, які дуже багато подорожують і у свої 30 чи 40 відвідали всі країни світу, побувавши у кожній з них принаймні 1 повний день.

Взагалі, подорожувати добре. Особливо, якщо ти можеш це поєднувати зі своєю роботою. Наприклад, програмування, бізнес-консультування або навчання мов у скайпі. Нові місця, нові люди, нові традиції. Вдома – три холодильники і всі з усіх боків обчеплені магнітиками. Така собі магнітикоманія. Чи країноманія. Або взагалі нема дому. Дім – вся планета. Хотіли б так? Continue reading

По ту сторону автокефалии – Андрей Кураев

Протодиакон Русской православной церкви Андрей Кураев

Протодиакон Русской православной церкви Андрей Кураев

Варфоломей старенький. У него нет времени для долгих игр вокруг Украины. Земных страхов, полагаю, у него тоже уже нет. Свой курс он обозначил вполне четко, и в обозримые сроки сделает процесс необратимым.

У Москвы три варианта:
1. упредить томос Варфоломея своим даром
2. стать участником процесса дарования автокефалии (в том числе разрешить Онуфрию участвовать в организационных и выборных процедурах новой-старой структуры)
3. Обьявить войну.

Если автокефалия придет к УПЦ мимо Москвы и против ее воли, то будет следующее. Кто хочет – попляшет-поскачет на майданах. Когда пыль уляжется, станет видно, что в общенародном ликовании приняли участие не все. Какая-то часть граждан Украины по каким-то своим мотивам пожелает остаться в РПЦ. Сколь эти мотивы доброкачественны и серьезны – не будем обсуждать. Это вопросы свободы совести.
Также не буду обсуждать вопрос о том, сколь много окажется таких граждан и сколь длительным и упорным будет это их диссидентство. Continue reading

Смерть сепаратиста. Радіти чи сумувати?

Вадим Зверінський

Не розумію. Не розумію багатьох християн і їхню позицію відносно останніх, а для когось фатальних, новин. Маю на увазі звичайно ж смерть російського естрадника Йосипа Кобзона і вдаваного Прем’єр-міністра так званої ДНР, Олександра Захарченка.

Чого тільки не начитаєшся, що Захарченко дуже вправно впіймав перуку Кобзона, риторичні питання “хто наступний?”, з фотографіями російських політичних діячів.
Почну з того, що мене як християнина вчили, що смерть грішної людини, яка померла “у своїх гріхах” це погано. І погано в першу чергу для неї самої.
Continue reading