Ще три дні… – Юрій Притика

 

Воскресіння Христове - це дар людству

Воскресіння Христове – це дар людству

Наша сім’я, як і більшість українців, дуже любить пільги. Тому, коли ми з Людочкою шукали квартиру, де будемо жити після одруження, і дізналися, що в одній є пільги, ми одразу вирішили – знімаємо! Зрештою виявилося, що поряд з пільгами ми отримали дуже багато просто царських привілегій. Квартира велика і світла, зовсім поряд парк та ринок, господарі найкращі люди на планеті, а з нашого вікна, що на 9-му поверсі, краєвид гірший хіба що за морський. Сусіди тихі та чемні, а голова ОСББ – жінка, яка могла б очолити будь яке міністерство, про такого організатора лише мріяти. І ось живемо ми і тішимося, чекаємо народження Софійки.  Continue reading

Advertisements

Фильмы ужасов, акула – гоблин и вызывание духа Сталина в фильме “Хеллбой”

Отношение к фантастике и фильмам ужасов в христианстве неоднозначное.  Многие не преемлют их,так как считают  чем-то демоническим, оскверняющим душу. И нужно признать, что многие  ужастики таковыми и являются. И если Вы не считаете для себя приемлемым смотреть такие фильмы, я не убеждаю Вас это делать.

Continue reading

Небесне батьківство. 5 стовпів успіху

З Божою допомогою та спільнотою християн “Божий Задум” надрукували книгу Джошуа та Келсі Стіллів “Небесне батьківство”.

Небесне батьківство. Джошуа та Келсі Стілл

Небесне батьківство. Джошуа та Келсі Стілл

Книга “Небесне батьківство. 5 стовпів успіху” розповідає про те, як бути мудрими і відповідальними батьками, як у вихованні дітей поєднати щиру любов та розумну дисципліну. У книзі є багато прикладів з життя авторів, розглянуто низку цікавих питань та дано чимало практичних порад. “Небесне батьківство” стане для Вас чудовим порадником, якщо Ви хочете виховувати своїх дітей згідно Слова Божого – Біблії. Continue reading

#провибори #обережнополітика – Надія Гербіш

• Я християнка і довіряю Богові. Молитися за владу і діяти, виходячи зі своїх моральних принципів, вважаю своїм громадянським обов’язком.
• Я надзвичайно ціную демократію і не сприймаю власне право голосу for granted – ні як жінка, ні як громадянка. Перед минулими виборами мене не було в списках виборців, тож я виборювала (каламбур зумисний) своє право голосувати через суд. Цьогоріч теж збираюся на вибори і теж вважаю це своїм громадянським обов’язком – і вдячним привітом суфражисткам  Continue reading

Як бути у вирі різноманіття – Себастьян Тегза

С.Я. Тегза

С.Я. Тегза

Однозначно, я проти змішування різних теологічних систем в одну кучу і зведення їх до спільного знаменника. Вважаю, що це було б просто нечесно. Ми наче отримаємо все вкупі, але по суті нічого конкретно. Це буде просто каша і вінгрет. Не можна втікати від реальності, Бог дозволив існувати різним богословським традиціям в історії церкви і вони повинні такими й залишатися – різними. Слід подорослішати і нарешті зрозуміти, що світ не є чорно-білим і богословське різноманіття – це не загроза для християнства, а його багатство. Continue reading

Як церкві не втратити розум за 11 днів до виборів

За 11 днів до виборів нормальна людина вже має визначитися за кого голосувати. Власне, визначитися кого (якого типу) політиків треба підтримати треба принаймні за кілька років до виборів, якщо чесно. Але зараз про інше.

Церква (як інститут/організація) не має права політизуватися. Тобто політичні погляди окремі християни можуть мати, а от церква – ні.

Чому?

Тому, що церква це об’єданні навколо Христа, а не навколо політичної ідеї чи програми. Ми маємо 39 кандидатів. Деякі технічні, деякі справжні. Деякі топові, деякі зі смішним рейтингом. Деякі праві, деякі ліві. Деякі популісти, деякі щирі. Деякі заграють з низами, інші пропонують програми. І так далі, і так далі. Continue reading

Истинное пророчество от Бога

Ігор Тунік

Ігор Тунік

Позавчера моего хорошего друга спросили, принимаю ли я исцеления и пророчества от Господа. Друг ответил, что “не знаю, но Туник принимает все, что от Господа”. От себя я добавил, что я готов принимать по десять гривен за каждое ложное пророчество и ложное исцеление. Тогда, через пол года я куплю себе машину.

На днях умер известный христианский певец. Мне нравится его творчество и я благодарен Господу за то, что в Украинском христианстве был такой человек.

Когда его увезли в больницу с внутренним кровотечением, его близкие люди “пророчествовали”, что это болезнь не к смерти. Оказалось что к смерти и оказалось, что это было лжепророчество. Слово “пророчествовали” я написал в кавычках, так как не верю, что это было слово от Господа, а знаю, что это были мечты и желания сердца, которые выдавались за Божье слово. Это меня печалит, так же как и печалит смерть этого Божьего человека.

Continue reading

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”
Здорове вчення для життя сучасної Церкви
Офіційна сторінка події

Вартість семінару:
40 грн (за обидва дні)

Чому ми віримо у те, що ми віримо?
Чи завжди Церква вірила у Трійцю і спасіння через Христа?
Що думали про таїнства Отці Церкви?
Коли виникла різниця у поглядах між латинянами і візантійцями? Continue reading

Хто посміє з Вас судитися в неправедних?

Чи можуть християни судитися у суді?

Чи можуть християни судитися у суді?

У нашому житті часто виникають конфлікти. Інколи конфлікти бувають і між християнами, зокрема братами і сестрами однієї церкви (громади). Інколи питання стосується майна, грошей, бізнесу. Якщо брати у Христі не поділили мирно майно, квартиру або машину, гроші, бізнес, і т.д. – що робити?

Павло навчає, що найкраще це стерпіти кривду. Вимагати своє це не завжди правильно. Але що точно не можна робити – це двом братам йти до цивільного світського судді, щоб той розсудив. Судити справи має церква. Річ у тім, що церква це спільнота віруючих в Христа людей. Через Христа ми отримали багато благословінь – зокрема, вічне життя, прощення гріхів, Духа Святого, спілкування з Отцем, мудрість Божу і розум Христів. Але ми також, як Божа церква, отримали право і владу судити.

Continue reading

Роздуми про смерть (і вічне життя)

Приблизно два тижні тому в автотрощі розбилася одна моя знайома з давніх студентських років – Марічка. Вона була веселою, щирою і життєрадісною дівчиною. Власне, молодою жінкою і мамою. Вона жила останні роки закордоном – з чоловіком та однорічною донечкою. Вони їхали автомобілем по трасі і влетіли в вантажівку. В салоні також була мама чоловіка – всього 4-ро осіб. Чоловік та його мама загинули одразу, а мою знайому доставили в лікарню – спочатку в одну, а потім перевезли в іншу. Дитина залишилася неушкоджена.

Я знав цю дівчину років 12. Ми жили в гуртожитку на одному поверсі, навіть 1 рік в одному блоці. Я заходив до неї та її двох подруг-співмешканок досить частенько. Чи позичити віника, якого у нас, хлопців, не було, чи взяти солі, чи просто поспілкуватися. Ми бачилися на спільних лекціях. Я вже тоді був християнином. Молодим, новоспеченим християнином, який мав багато ентузіазму свідчити про Христа. І часто мало мудрості. Дівчата-співмешканки ставилися до мене доволі скептично. В їхніх очах я був сектантом, який покинув “правильну церкву” – греко-католицьку. Звісно, греко-католицька церква правильна, адже в більшості сіл Галичини іншої і нема – то яка ж правильна? Continue reading