Три роки з моєю синенькою – Ярослав Синенький

Точка зору автора може частково не співпадати з моєю. Сергій Чепара

кохана синенька

кохана синенька

Наполегливо прошу всіх, у кого немає здорового почуття гумору, не продовжувати читати цей пост.

Ось вже пройшло 3 роки як ми разом. За цей час змінилося дуже багато всього , але найголовніше для нас – це мої почуття до неї.

Чому я її люблю?
– За зовсім незначні зусилля з моєї сторони: трішки грошей, трішки часу і турботи, я одержую від неї незбагненно більше.

Вона – моя видима фортеця, вона мій захист від дощу, холоду, снігу морозу. Вона дарує мені свободу, комфорт, затишок, усамітнення.

Вона ніколи не скаржиться, не опирається типу: Славік я не хочу туди, мені страшно, там темно, холодно, слизько чи ніч вже – я хочу спати – ні, нічого подібного. Кожного разу все чітко:
– Давай мала, треба їхати
– Yes, Sir.
З пів оберту завелась, і ми знову разом насолоджуємось мандрівкою. Continue reading

Advertisements