Як Україні стати успішною за 20 років (нічне одкровення)

За кого голосувати?

За кого голосувати?

Тут мене просять написати короткий план “Як Україні стати успішною за 20 років”.

Окей, пишу.

Щоб Україні стати успішною треба навчитися бути відповідальним і зрілим суспільством, яке точно знає, чого хоче і розуміє, як цього досягти.

На практиці це означає, що не менше 15% людей зможуть доступно пояснити, якою бачать Україну (режим, форма правління, устрій) і чому саме такою. І в частині “чому” мають бути аргументи (на 30-50 речень), і розуміння слабкостей контраргументів.

Ще ці 15% мають глибоко усвідомлювати, наскільки жахливими є патерналізм і корупція. Вони мають мати сильне бачення, як з тим боротися, а також які та чому методи боротьби недієві.

Потім ці 15% мають брати на себе відповідальність за власні вибори (в широкому філософському розумінні) – на рівні сім’ї, міста/села, країни. Не уникати відповідальності, не перекладати на когось. Потім – що таке справедливість і як її втілити.

Ще треба знайти відповіді на низку питань – наприклад, частиною якого світу хоче бути Україна і наскільки глибоко. Як нам жити з сусідами – Європою і Росією. Потім відповіді на внутрішні виклики – що нам робити (для прикладу) з російською мовою. Але це у світлі інших питань (права і свободи людини, інтеграція у світові співтовариства). Потім – роль місцевого самоврядування, ГО, преси, церкви.

Ще одне питання – наскільки ми віримо у верховенство права. Нам потрібне право чи договорняки і майдани? Конституцію пишемо раз на 300 років чи переписуємо кожні 2-3 роки?

І лише потім (не раніше!) – якою має бути освіта, медицина та армія.
От коли суспільство знайде відповіді – тоді можна кудись рухатися.

І лише потім-потім-потім – прізвище найманого менеджера на 5 років, який спробує втілити частину нашого бачення. А на разі обговорюємо прізвища рятівників-суперменів, які за 100 днів побудують Швейцарію.

Advertisements

Навіщо вулиці перейменовують?

Перейменовувати знову?

Перейменовувати знову?

Одразу скажу, що веду мову не про декомунізацію (вважаю, що пам’ятники Леніну-Сталіну треба було демонтувати найпізніше 1992-го року). Мова про інше. У 2013/14 роках у нас відбувся “Євромайдан”. Революція перемогла, до влади прийшли нібито проєвропейські “хороші” хлопці, а проросійські “погані” втекли в Росію або швидко перефарбувалися. Continue reading

Благодійність, що лякає

e3eaaef-bankaБлагодійність у Львові набрала нечуваного розмаху. За останні 2 роки кількість волонтерів, що збирають кошти на лікування, операцію, воякам чи ще кудись зросла не у двічі, не у тричі, а вдесятеро. Благодійники заходять у автобуси, трамваї, тролейбуси, ходять центром, підходять до автомобілів на світлофорах.

Сьогодні проводив міні-екскурсію для одної панни, рідний брат якої добровільно служить в батальйоні “Азов”, захищає Маріуполь. Отож ми йшли центром, я розповідав про Львів, і тут до нас підійшов хлопчина років 19, зі скринькою. “Пожертвуйте на українську армію”, – промовив він. Моя відповідь була традиційною для таких випадків: “Я допомагаю армії в інший спосіб”. У тут хлопець почав говорити те, що не слід. Continue reading