Коротке слово на захист перекладу Нового Завіту Ю.Л.Попченка

Після появи на світ другого видання Нового Завіту Ю.Л.Попченка, як і слід було чекати, розгорнулися баталії (переважно у фейсбук) про його якість і взагалі доречність появи.

Перш ніж написати свою думку, напишу дві речі:

1. Я дуже ціную існуючі переклади – Куліша, Огієнка, Хоменка, Турконяка, Деркача/Духонченка. Час від часу я користуюся ними всіма, так само заглядаю в деякі російські і англійські. У мене є багато Біблій різними мовами – європейськими, арабською, турецькою, японською та китайською. Українські переклади, названі мною тут, в цілому є непоганими, хоча кожен з них має свої вади. Взагалі я не вірю в ідею досконалого перекладу. Переклад може бути більш якісним чи менш якісним.

Але є чіткі критерії якості – це текстологічні (які грецькі/єврейські першоджерела використовує перекладач, які лінії манускриптів чи видання НЗ для нього авторитетні), мовні (наскільки добре перекладач знає обиді мови і як точно він може передати зміст, як він передає окремі лексеми і граматику, чи не підмінює слова, частини мови, зв’язки у реченні і т.д., чи не опускає слова або чи не додає їх). Continue reading

Від бабтистів до п’ятиповерховних хаток

А тим часом десь в інтернеті...
(Справжній діалог двох справжніх людей. Орфографію збережено)
– Ти бабтист?
– …, а хто такі баБтисти?
– Ну це не християни
– он як 🙂
я не знаю, баБтист я чи баптист (так правильно), але я точно християнин. я вірю Триєдиного Бога, що Ісус народився від діви Марії, вірю в пекло і небо, в церкву Христову, що Біблія – це Боже Слово і т.ін. мабуть, я християнин.
– Ну я так розумію ти тепер не християнин правда? Ти в бого невіриш?
А хто такий бог?
Для тебе?

Continue reading