Ігор Тунік

В конце многих евангелизационных трактатов есть, так называемая, “молитва покаяния” или ее еще называют “молитва грешника”. Человеку предлагается прям сейчас и тут принять Иисуса Христа в свое сердце с помощью этой молитвы.

В разных евангельских церквях сложилось разное отношение к “молитве покаяния”. В некоторых церквях регулярно практикуют традицию предложения неверующим повторять эту молитву. В некоторых церквях, как например в моей, мы вообще не предлагаем неверующим и ищущим людям повторять какую либо молитву. Но вопрос пойдет не об этом. Continue reading →

Continue reading →

Риба-краплина (Psychrolutes marcidus)

Увидев вот эту рыбу вы вероятнее всего сморщитесь. Услышав слово “рыба”, скорее всего вы представите какую нибудь “классическую” рыбу, типа карася и плотвы. Однозначно вы не подумали о рыбе – капле. Или даже о морском коньке или об электрическом скате. А ведь это тоже рыбы, которых сотворил Творец и они ничем не хуже карася. Просто они другие. Continue reading →

Трохи на тему покори Божій владі

Недавно я мав нагоду проповідувати в церкві про владу. Я говорив про три типи влади – про державну владу, про церковну і про сім’ю. Коли я закінчив, одна сестра в нашій церкві запитала мене: “Я розумію, що Воля Божа є коритися владі і якщо я заміжня жінка, я повинна коритися і своєму чоловікові, адже він – голова моєї сім’ї, і також пресвітеру церкви, адже він служитель церкви, а я частина церкви. Але що робити, якщо вони говорять протилежне? Наприклад, якщо вони мають протилежну думку стосовно того, чи маю я покривати голову? Наприклад, пресвітер церкви вчить, що всі жінки повинні покривати голову, а мій чоловік каже, що нашого часу цей принцип не стосується, або навпаки – пресвітер каже, що ми маємо свободу в цьому, а чоловік каже, що ні, це Божа заповідь для нас і жінці треба покривати свою голову… кого тоді слухатися?!

Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

Нещодавно одна сестра написала мені доволі емоційний лист, в якому поставили низку запитань щодо Бога, Його характеру, суверенності, виборів людини, гріхопадіння Сатани і перших людей. Такі питання рано чи пізно турбують кожного, хто живе християнським життям.

Як Бог впливає на вибори людини? І чи впливає? Бог же дав людині право вибирати. І Бог Сам же і постраждав внаслідок того, що люди вибрали грішити – жертва Христа. Можна сказати, що Він на свому прикладі показав, що невинні будуть страждати через винних. Купа таких прикладів у Біблії : Бог не змінив рішення Юди видати Христа, не змінив рішення юдейських старшин і т.д. Знову ж питання – не змінив, бо Він задумав людину з правом вибору, чи не змінив, бо дії цих грішників були пазлами в історії про Викупителя. Чи те й інше.. Намагаюся зрозуміти, як правильно молитися за інших людей. Молитися, щоб тато покаявся? Але це вибір тата. Молитися, щоби Бог працював з Його серцем, щоб збільшив кількість стукання до його серця?) Якщо уявити Адама, Єву і Бога в Едемському саду, Бог же міг безмежно з ними працювати, пояснювати, нагадувати, так би мовити, непрямо впливати на їхній вибір. Напевно так і було… Виходить, скільки би Бог не працював з людиною, як би близько не був, вона може вибрати зло, навіть будучи абсолютно досі не зіпсутою. Така опція у людини з’явилася після того, як у серці Люцифера зародилося зло (якщо в нього є серце)) Часто питають християн : Бог святий, а виходить, що створив добро і зло. Наскільки я зрозуміла, стоврити дві опції для вибору не те саме, що створити зло. Зло було створене в мить непослуху Люцифера. Так? … Але ще момент: Ісус не помирав за ангелів, бо вони бачать Бога в лице, їм не треба вірити. Але! і Адам з Євою бачили Бога в лице, спілкувалися з Ним, гуляли! Чи треба їм було вірити? Чи йдеться про довіру? Але тут ангели й Адам з Євою на рівних – довіряти Богу треба було одним і другим. Чи все ж ангелам більше відкрито про Бога, що їх вибір фатальний, а людський – має шанс. Господь розмякшив! серце фараона , а когось іншого затвердив. Теж цікаво. Втручається досить прямо… Цікаво, чи всі люди мають однакові шанси спастись? І якщо про якогось Василя не молилися ніколи ніхто, Бог із ним менше працював? Я раніше думала так: Бог справедливий, значить всі на рівних. Але спасіння – це не про справедливість, а про милість. І милість через певний механізм. Виходить на нас велика відповідальність? .. Continue reading →

Игорь Туник

В наших украинских евангельских церквях преобладают представительницы прекрасной половины человечества. К сожалению братьев не так много. Те же братья что есть, жалуются, что придя в церковь они ожидали какую то душевную открытость, где можно вот так посидеть и просто поболтать по душам… Но все оказалось слишком формально, наигранно и по религиозному. Хотя где -то есть такие общения, а где-то все остается на уровне мечты. И там где только мечтают, мужчины говорят, что будучи неверующими, они имели ту близость, которую не находят в церкви. Сидя за столиков во дворе и играя с товарищами в домино или собираясь на гараже за бутылочкой пива, они получали определенное душевное удовольствие. Ведь все было так просто, по теплому, по мужски, без лишних слов и осуждений…. Continue reading →

Фальшива дилема, також відома як хиба виключеного третього, фальшива дихотомія, або/або дилема або біфуркація — логічна хиба, що полягає у розгляді двох альтернативних точок зору так, наче вони вичерпують всі можливості, хоча це не так.

Таким чином, фальшива дихотомія будує штучну (несправжню) парадигму, при якій третій варіант не розглядається в принципі. Наприклад, засідання кабінету міністрів бувають чергові та позачергові; відомо, що це засідання не чергове; отже, це засідання позачергове. Але насправді засідання ще бувають невідкладними.

Україні треба або стати сателітом/партнером Росії, або ввійти в Євросоюз. Насправді, Україна може (принаймні, теоретично) зберігати нейтралітет та/або балансувати між Сходом і Заходом. ну, або стати частиною Папуа-Нової Гвінеї :) Continue reading →

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

До цього питання можна підходити по-різному.

1. Дехто вважає, що християнською може бути лише країна, де більшість складають “справжні” християни (в православній термінології, “воцерковлені” люди, в протестантській – “відроджені”). Мені здається, такий підхід є неправильним і позбавляє змісту саме питання. Бо за таким критерієм, ймовірно, жодна країна в історії людства не була “християнською”. Не був тоді “юдейським” і старозавітній Ізраїль, бо, як випливає із Біблії, часто лише невелика частина народу залишалася вірною Яхве.

2. Можна підходити до цього питання з юридичної точки зору. Тоді “християнською” є країна, в законах якої прописаний привілейований статус християнства. Однак юридичний статус далеко не завжди відповідає суспільним реаліям.

Скажімо, у Англії церква Англії (англіканська) досі є державною церквою. У Палаті лордів 26 місць зарезервовано для єпископів цієї церкви. Continue reading →

Часть 2

Ігорь Туник

Студенты медицинского училища не правильно прочитали название лекарств на латыни и нечаянно вызвали сатану. Это анекдот, но среди протестантов происходят более смешные вещи, нежели этот анекдот и все это воспринимается серьезно.

Маги верят, что определенные слова или движения рук имеют воздействие на духовный мир. Конечно же, христиане должны следить за своими устами и не грешить. Но примеры которые я приведу ниже – это пример магии в христианстве.

В момент удивления и возмущения говорить не “я в шоке”, а “я в джипе”. Вам смешно? А я знаю множество христиан, которые так поступают. Ведь “слова материализуются” – говорят они. И никто из них не хочет быть в шоке, а вот джип никому не помешает. Вот только у моих знакомых все еще нет джипов и я в шоке от такой глупости :) Continue reading →