Гроші й любов Божа – Чарльз К. Райрі

Як пов’язані Божа любов та гроші?

Ця тема так само належить до важливих доказів дійсної духовності, але дуже рідко обговорюється у книжках чи проповідях. Ми схильні малювати образ духовності в кольорах глибокого біблійного знання, в довгому перебуванні у молитвах, або у зайнятому становищі в Господній праці, відсутність чого у пересічного віруючого переживається ним з розчаруванням і пригніченням бо він приходить до висновку, що ці важливі ознаки духовності для нього недосяжні.
Зрозуміло, глибоке духовне життя сполучене із спільністю з Господом через Його Слово, з молитвою та з виконанням Господньої праці. Але нашу любов до Бога можна довести практично тим, що є необхідною частиною кожного життя, а це нашим матеріальним служінням. Як ми жертвуємо на діло Господнє гроші, показує дійсність нашої любові до Бога. У певному значенні це стверджує нашу любов більше переконливо, ніж глибина знання, довгість молитов, або видатність у служінні. У окремих випадках вони можуть бути вдавані, але пожертва нашого майна показує, якими є ми на ділі. Continue reading

Advertisements

Що робити, якщо невіруючі живуть разом? Або що таке шлюб

Не знаю, наскільки заголовок передає ідею, але в житті не раз і не два мені траплялися християни, які були глибоко стурбовані тим, що їхні невіруючі друзі (хлопець і дівчина) живуть разом як сім’я, але не реєструють шлюб і не вінчаютсья в церкві. Як правило є дві реакції – ігнор (голова в піску) або намагання наставити – “Ви такі сякі порушуєте Божу заповідь, бо живете у блуді”. Чи так це? І як правильно думати і поступати?

Шлюб – це духовний і Божий інститут. Шлюб – це союз двох людей – чоловіка і жінки, це дружба і партнерство на все життя. Бог засуджує розпусту і зраду. Таким чином інтим є частиною шлюбних стосунків, а інтимне життя до шлюбу або за межами шлюбу Бог називає гріхом. Continue reading

Сирота при живих батьках

Наталя Синкальська

Наталя Синкальська

Наталя Синкальська

Бог створив людину для відносин з Ним. Не просто так, не для того, щоб вона для себе жила і тільки свої бажання задовольняла… Чим скоріше людина це зрозуміє, тим скоріше її життя набуде сенсу. Ким може вирости дитина, яку змалечку залишили на вулиці? Важко уявити, що її життя буде щасливим і повноцінним без мами і тата, які для неї все. Люблячі батьки правильно скеровують дитину, адже вони бачать все з іншої перспективи, значно більше, ніж бачить дитина, обмежують її егоїстичні бажання для її добра, дають настанови, постійно будують стосунки з нею, виховують любов до інших, вчать  послуху. А тепер подивіться на сироту, яку покинули батьки і вона мусить виживати сама і опиратися тільки на свої знання. Це ті люди, які свідомо вибрали не пускати Люблячого Батька в своє життя, думаючи що Він їм не потрібний, Його любов лишня, Його настанови застарілі і тільки їх обмежують. Continue reading

У що вірять християни? Книгу надруковано!

Надрукував книгу “У що вірять християни?”, яка є продовженням серії “Відповіді на запитання”. Якщо хтось хоче отримати один примірник  – звертайтеся, не соромтеся.

Книга торкається різних тем – від академічного богослів’я (Трійця, Іпостасний союз, Дух Святий, спасіння, провидіння, субота) до практичних (дари і служіння, як читати Біблію, служба в поліції та армії, компроміси, націоналізм, чому так багато манускриптів і перекладів). В книзі третину обсягу займають різні корисні додатки – царі Ізраїлю та Юди, хронологія, біблійні імена і т.ін. Всього є 90 питань з відповідями та 19 додатків.

Дякую за участь Анатолію Жилавому, Оксані Василенко, Сергію Гурбичу, Андрію Павлючику, Титусу Кеннеді, Наталі Арндт (Синкальській), які долучилися до видання цієї книги.

Чому Православ’я?

Мені завжди було цікаво, як мислять католики і православні, які вважають з тих чи інших причин свою церкву правильною. Оскільки більшу частину свого життя я прожив в Західній Україні, з православ’ям я майже не перетинався.

Як мислить православний? Але не той, який формально православний, відвідуючи храм 1-2 рази в рік в найкращому разі, а той, який серйозно ставиться до свого духовного життя. Як він розуміє головні духовні теми – Бог, Біблія, традиції, церква, спасіння, вічність?

Викладені тут думки належать автору, і можуть частково не збігатися з моєю позицією. Проте я вваажаю цікавим і корисним знати точку зору іншої частини християнського світу.

Михайло Малінін

Чому Православ’я?

1. Моє ставлення до віри в моєму житті було різним. До певного періоду мене можна було назвати атеїстом чи агностиком, який тяжіє до атеїзму. Проте, з часом моє ставлення еволюціонувало і змінювалося.

Більшу частину життя я прожив в Росії, але так сталося, що кілька років я прожив в Європі, згодом також повернувшись назад до Росії. Ці зміни стосовно віри сталися саме у той час, коли я жив в Європі.

Важко казати, що мало більший вплив на такі зміни з прикладної точки зору. Перший крок відбувся коли я прийшов до висновку, що «Бог існує», після довгих роздумів та усвідомлення цієї простої істини. Continue reading

Кальвінізм. Відповідаємо на запитання

1. 1 Кор. 12:3, Павло каже, що ніхто не може визнати Ісуса Господом, як тільки Духом Святим, відповідно віра (або визнання Ісуса Господом) можлива тільки через Духа.

Звичайно, Дух Святий мотивує і стимулює прихід до Христа. Але цей текст, строго кажучи, не говорить, що Дух Святий безумовно дає віру одним, а іншим не дає. Continue reading

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Реформація у Європі. Як це було? Чому це трапилося?

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Мартін Лютер у Вормсі перед імператором

Передумови реформації

Стан церкви

Після вознесіння Ісуса Христа на Небеса і після П’ятидесятниці, яка описана у Діях 2-ий розділ, була заснована християнська церква. Головними містами християнської церкви були Єрусалим, Карфаген, Антіохія, Александрія, Константинополь та Рим, але з різних причин, в тому числі і політичних, саме Рим став домінувати у західному християнському світі. Рим став головним містом Європи. У 1054 році відбулася велика схизма: легат Папи Римського відлучив від церкви патріарха константинопольського. Цей рік традиційно вважається “великим розколом” або “Великою Схизмою”. З того часу у світі існувало дві великі гілки християнства – Західна церква (або Римська) і Східна (або грецька або візантійська). Церква Римська стала великим європейським релігійним монолітом, вона мала величезний політичний вплив у Європі. Зокрема Папа Римський Інокентій ІІІ, який правив церквою з 1198 року по 1216 рік, мав величезну духовну і політичну владу. Інокентій ІІІ мав владу над королями європейських країн, наприклад, він накладав інтердикти щодо Франції і Великої Британії. Інтердикт – це заборона здійснювати будь-які богослужіння чи будь-які церемонії або будь-які священнодії на території міста або країни. Коли Папа Римський накладав цей інтердикт, в країні, на яку накладено було інтердикт, не можна було ані хрестити дітей, ані проводити весільний обряд чи поховання, ані подавати віруючим причастя. Таким чином Папа Римський мав інструмент, як мати величезний вплив на політиків Європи за кілька століть до Реформації. Continue reading

Думки про те, чому в церкві має бути кілька вчителів, а не один

Зрозумів для себе таку штуку – вчителів у церкві має бути кілька.

Звісно, я не думаю, що правильно давати всім і кожному можливість навчати “з кафедри”. Той, хто навчає має а) мати здорове, ортодоксальне вчення б) бути благочестивою людиною.

Але я і не думаю, що правильно, коли постійно навчає одна людина. Це не будуватиме церкву. Яку б круту освіту на мав той брат-вчитель, яким обдарованим би не був – якщо багато років підряд навчає церкву лише він – це не послужить церкві на користь.

Навіть вчителям Бог дає різні досвіди, бачення, освіти, дари. Тому одна людина не може суперефективно навчати, саме тому, що вона одна. Ну як один брат може бути експертом в усіх-усіх темах? Хіба можна бути сильним в усіх ділянках богослів’я та практики? Хіба таке буває? Звісно, один не може навчати і не повинен.

Тому я за те, щоб у церкві було кілька вчителів.
І досвід показує, що я маю рацію.