Або чи дійсно нечинним є Старий Завіт?

Доволі багато християн (у різних церках та конфесіях) гадають, що якщо є два Завіти – Новий і Старий – то Старий нечинний, лише Новий. Відповідно – беремо книжку “Новий Завіт”, читаємо, виконуємо. Ну а Старий, він ж “старий”, нечинний, застарілий, його можна читати для ознайомлення, як історію з минулого.

Інші навпаки будуть наполягати на тому, що все писання Богом натхнено, тому виконувати треба все. Обидва підходи є правильними до певної міри, але в той же час неправильними.

Почнімо з того, що нам зараз йдеться саме про книги Старого Завіту (39) і книги Нового Завіту (27). Зрозуміло, що вони є однаково богонатхнені від Буття до Одкровення. Але дуже хибним є бачення, що всі книги Біблії є інструкцією до виконання. Власне, більшість з них взагалі не є.

Старий Завіт від Буття 12 і до кінця описує стосунки Бога з Ізраїлем (Авраамом, Ісаком та Яковом-Ізраїлем та всіма їхніми нащадками). Старий Завіт відносно мало говорить про ставлення Бога до поган, хоча такі книги як Буття, Ісаї, Йони та деякі інші містять певну інформацію. Старий Завіт (як книга!) це і збірка поезії – Пісня Пісень (про інтимне життя), Псалми, Приповідки. Вони містять універсальні Божі принципи, які актуальні завжди і для всіх – євреїв, поган, християн. Історичні книги розповідають про історію Ізраїля (царів Саула, Давида, Соломона) та двох розділених царств – Ізраїля на Півночі та Юди на Півдні, їхніх царів. СЗ також містить певну апокаліптику – вчення про майбутнє, зокрема книга Даниїла говорить про поганські царства – Асирію, Вавілон, Мідіє-Персію, Рим.
Новий Завіт це книга які містить 4 Єванглії (більша частина стосується життя і науки Ісуса Христа, що мало місце “технічно” у епоху Старого Завіту), Дії (майже все – епоха церкви та унікальна дія Святого Духа), послання Павла, Петра, Івана, Якова, Юди. Одкрованне остання книга, вона про майбутнє.

Отож, що нам виконувати?
Технічно християнин не під Законом (маємо тут на увазі Закон Мойсея, 613 заповідей), але Божий характер відобразився в багатьох морально-етичних правилах та принципах, багато з яких були повторені в НЗ (як книзі, так і епосі). Найбільш близькими до поняття “інструкції” можна назвати послання, зокрема Павла. Зрозуміло, що треба брати до уваги історико-культурний контекст, але і бачити і універсальні транскультурні істини. В той же час наука про шлюб починається в Бутті (Адам і Єва) – бо шлюб це інституція значно старіша і за Ізраїль, і за Церкву. Тому вчення про шлюб завжди актуальне у всі епохи.
Ми живемо в епоху церкви. Церква повинна шанувати весь текст Святого Писання. Але варто правильно розуміти роль кожної книги у нашому житті. Сподіваюся, цей невеличкий пост був корисним для Вас.

Сергій Чепара

Бог любить Путіна, як і кожного грішника. Тому що Він Бог і Чоловіколюбець. І це надзвичайно добре, що Бог є добрий! Погано в цій історії те, що Путін також любить Путіна. І не любить Бога. Тому що він – безбожник і самолюб. Ось це дуже погано. Ось це справжня біда. Ось це є зло. Ось це є найбільша трагедія. Як і самого Путіна, так і кожного грішника, який закриває своє серце для любові Божої.

Той, хто є справді добрий – той є добрий до всіх. В іншому разі він вже не добрий, а просто добренький. Любити хороших, це ще не означає бути добрим. Хороших люблять добренькі. Бути ж справді добрим – це любити також і злих. Бути добрим – це бути добрим в принципі. До всіх. Бог тому й добрий, що Він є добрий до всіх.

“А де Бог, коли такі війни-страхи-хвороби?” чується якось рідше на Різдво. Всі зайняті святкуванням Його приходу, а тому нарікати часу залишається зовсім мало.
⠀
Якщо зупинитися на пару хвилин, щоб подумати “А де все таки Бог?”, то саме в час Різдва дуже легко приходить відповідь “Він – тут”.
⠀
Історія Різдва – це історія про об’явлення Вічного та Всемогутнього Бога в малій дитині. Він приходить природнім способом, бо Він створив цей “природній спосіб” і в принципі весь Всесвіт який можна побачити довкола.
⠀
Вся краса приходу в Його місії – врятувати людей від гріхів їх. У посланні до Римлян Павло пише: “Як в Адамі всі померли, так у Христі – всі ожили”. І ось тут коло начебто замикається. Христос замикає коло гріху.
⠀
Гріх є насправді є першопричиною всіх “заяв” яких закидають Богові. Причиною болі, смерті, знищення та бідності. Гріх є причиною хворіб, залежностей. Гріх є причиною ще сотні інших несправедливостей-проблем з якими ми живемо.
⠀
🌝 Звідки ж цей гріх і чому в ньому НЕ винен Бог? Земля – це ж Його проєкт.
⠀
Гріх від неправильних рішень нашої вільної волі. Бог достатньо Самодостатній, щоб будувати з нами стосунки свободи-вільних рішень. А тому Він ставить посеред саду дерево пізнання добра і зла, знаючи наперед, що люди можуть вибрати ослухатися Його. В Нього немає комплексів чи проблем, Він будує стосунки з людьми від повноти любові і того, що Він Сам може. І навіть на стільки Самодостатній, щоб дати нам можливість прийняти або відкинути Його спасіння.
⠀
Так де ж Бог, коли…? Бог – тут. Адже Ісус названий “Емануїлом”, що в перекладі значить “з нами Бог”. І Він з нами, коли ми стикаємося із спокусами піддатися гріху, коли ми протидіємо наслідкам гріхів інших, коли вирішуємо довіритися Йому в своєму житті. Зупиніться на хвильку, попросіть Його прийти в ці складні обставини і допомогти вам в них.
⠀
❤️ Різдво – це про Бога, Який ніколи не залишав людей. Про Того, Хто поруч навіть коли ми бачимо найбільші несправедливості. І більше того, про Бога Який допомагає нам їх виправляти.

Хочу поділитися тим, чого ми навчилися разом з Юлею Савич за 14 років спільного життя і що практикуємо в нашому шлюбі щоб робити його міцнішим.

1. Не соромтеся кликати в гості наставників (зрілу сім‘ю) якщо тривалий період не можете дійти згоди по якомусь питанню
2. Готуйте їсти разом, а потім прибирайте посуд разом
3. Щотижня ходіть на побачення (знайдіть для цього няню)
4. Кладіть дітей спати раніше щоб побути разом
5. Лягайте спати разом (в одне ліжко)
6. Споживайте їжу разом відклавши телефони в сторону
7. Моліться разом (і поодинці) один за одного
8. Записуйте свої справи та зустрічі в гугл-календар, при цьому поширивши його один одному
9. Робіть один одному невеликі сюрпризи
10. Багато спілкуйтеся і не грайте в мовчанку. Цікавтеся в першу чергу думкою один одного з різних питань. Говоріть відверто про те, що вас засмутило, образило чи було неприємним в поведінці чи словах іншого (не носіть образи)

Не все те, що екзальтована релігійно-політичними наративами і очікуваннями християнська спільнота вважає важливим до рівня “духовного окропу”, є потрібним і важливим для церкви, як Тіла Христового.

У тому числі, запит на радикальний етнічний махровий націоналізм, расизм, махровий республіканізм чи оголтілий лебірельний демократизм, про-лайф, яке захищає ненароджене, але готове бомбити народжене, яке готове захищати корумповане, але деперсоніфікувати на основі гендерних питань.

Мені особисто дуже жаль бачити все більше домінуючий тренд у християнській спільноті, який ховає у склеп місіональне, і виводить на рівень божественного етнічне і політичне і структурно-релігійне.

Християнська спільнота заставляє грішника змінитись і приєднатись до них. Церква христова з любов’ю очікує: приєднуйся до тас такий який ти є, і ми разом будемо йти по шляху переображення у характер Христа.

Крихітна замітка

У християнстві існує думка, що учень – це не просто віруюча, спасенна людина, а це вірний послідовний християнин, який робить те і се.

Я розумію, звідки це взялося. Християнству дійсно бракує посвячених людей. Але це не привід змінювати сотеріологію.

Кожен християнин є учнем. Кожен.

Наведу приклад. Коли я вчився у школі, зі мною вчилися кілька дуже слабких учнів. Навіть називати їхні імена потреби нема. Але все, що вони робили, це лузгали насіння, жартували, прогулювали уроки, дуріли та билися з іншиим хлопцями і т.д. Можна сказати, майже не вчилися.

Але. Таки трохи вчилися. Вони не прогуляли всіх уроків. Вони навчилися читати і писати. Вони трохи знали географію, історію. Мали якесь поняття з біології, хімії і фізики. Вони були бешкетниками і прогульниками, але все таки учнями. Поганими, нестаранними – але учнями.

Тема ідолопоклонства – одна з центральних і в Старому Завіті в цілому, і в книзі Осії зокрема. Майже кожен розділ цієї книги згадує, що народ Ізраїля покинув свого правдивого Бога та поклоняється поганським божкам. Книга написана в 715-710 р. до Р.Х. в часи царів Узія, Йотама, Ахаза, Єзекія.

… бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої. 2:7

А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала. Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи. А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки. І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові. 2:10-13

І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках. 3:1

Алістер МакГрат – англіканський богослов, професор Оксфорду.

Джозеф Тейлор – американський астрофізик, нобелівський лауреат.

Вернер Гайзенберг – німецький фізик-теоретик, творець квантової механіки.

Ігор Сікорський – українсько-американський розробник гелікоптерів, православний християнин.

Джон Флемінг – англійський радіотехнік і електротехнік, винахідник лампи з термокатодом.

Ставте сердечко в коментарях, якщо ви підтримуєте ці ідеї на рівні державної політики та суспільної думки, подивимось, скільки “нас”:

1. Зробити Україну виключно християнською країною, поставивши перед вибором представників всіх інших релігй: або ти живеш тільки по Біблії, як християнин, або їдеш з України;
   
2. Зробити Україну виключно україномовною країною, поставивши перед вибором всіх тих, хто говорить іншими мовами, не тільки російською: або ти говориш виключно українською, або їдеш з України (це не про Закон про мову);
   
3. Заставити всіх людей нетрадиційної орієнтації прийняти одне з двох рішень: або ти стаєш гетеросексуалом і приймаєш християнство, або ти їдеш з України;
   
4. Оштрафувати або відправити на 3 місяці суспільно-корисних робіт всіх тих, хто після Революції Гідності хоч один раз навіть на один день їздив в Росію, неважливо, з якою метою;
   
5. Поставити на облік підозрілості з графою “можливий ворог українського народу” всіх, хто хоч 1 місяць з 1991 року проживав на Донбасі чи в Криму, що ще гірше (переселенці й так всі під прискіпливим наглядом);
   
6. Ніколи не забувати, що єдиним ворогом України є зовнішній ворог, який говорить Російською і живе в Росії, і тому люба російськомовна людина чи любий громадянин Росії автоматично є ворогом України. Тому всіх, хто має родичів в Росії, необхідно поставити на спецоблік в СБУ, з легкою формою допиту один раз в місяць щодо мислєпрєступлєнія родичів.

Недавно я переглянув відео зустрічі, де три англійці поважного віку мило спілкувалися про існування/неіснування Бога. Взагалі сама зустріч була давненько, років 10 тому (а саме 23.02.2012) у Шелденському театрі у Оксфорді, але лише зараз її озвучили українською мовою.

Один з чоловіків – Річард Докінз, всесвітньовідомий атеїст. Інший – Роуен Вільямс, ієрарх Римо-католицької церкви. Третій – ведучий.

Всі ці чоловіки мило собі так балакали про те і про се. Про Бога – є Він, чи нема. Як виник Всесвіт, звідки взялася людина, мова, зло у т.д.

Це була цікава розмова. Але я задумався – наскільки вона була продуктивна? Троє джентельменів весело провели час. Було чимало жартів. Сотні леді і длжентельменів послухали їх наживо, ще кілька мільйонів подивилися відео.

Багато хто писав “Як добре, що віруючі і невіруючі можуть невимушено спілкуватися без агресії”. Так, дуже добре. Але.