Роздуми про державу, церкву і статтю 35-у

Отже, ст. 35 Конституції України
“Церква і релігійні організації відокремлені від держави”
Що це означає? Що церква як інституція НЕ може втручатися в державні справи. Те саме навпаки – держава НЕ може втручатися у справи церковні.
Але бачимо зовсім інше – і держава і церква почали гратися у політично-церковні ігри, чи як їх назвати.
Спочатку АП використовує стуацію у православ’ї на свою користь, бо треба бали перед виборами заробляти, тепер т.зв. “КП” хоче використати парламент на свою. Завтра будуть розповідати як жити греко-католиками і протестантам. Бо ці межі вже посунено.

Continue reading

Advertisements

Не всі злодії політики – Павло Сілковський

Чому вага має бути чесною?

Чому вага має бути чесною?

Насправді, злодії – не лише слуги народу. І це дуже боляче. Лише вчора мене знайомили з тонкощами додавання різних рідин у м’ясо на ковбаснях для прибавки ваги м’ясних виробів. Дядько з села розводить сметану молоком чи водою і додає смекту для густини, а потім продає мамам з маленькими дітками як натуральне. А бабці на ринку купують інкубаторські яйця, підмащують курячим послідом і продають як домашні. Continue reading

Про католиків і католицизм

Чи варто дружити з католиками?

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading

Не працюй на свято

Оленка Бондарчук

Я так подивлюся, який все-таки наш народ святий та набожний. Тільки якесь християнське свято прийде, борони Боже працювати. Зразу хочу внести ясність: я теж християнка і теж стараюся не працювати у вихідний день.

Але давайте розберемося по суті питання. Якщо ж ми з вами такі побожні в свято, то що ж з нами відбувається в інші дні?  Continue reading

Що не так з релігією діл. Крихітна замітка про чистоту Євангелія

Серед моїх друзів/знайомих є чимало тих, хто дотримується позиції Lordship Salvation.  Ці люди регулярно постять у фейсбук щось на кшталт “Справжня віра завжди проявляється у постійному і вірному слідуванні за Господом” або “Якщо ти гадаєш, що ти можеш просто повірити і спастися – ти у небезпеці”.

Чесно кажучи не перестаю дивуватися людській здатності всюди клеїти свої заслуги – навіть завуальовано. Біблія ясно навчає нас, що ми, люди, грішники. Своїми ділами, словами і думками ми грішимо, і наші добрі діла (якщо вони таки добрі) не вирішують проблему людського гріха. Грішник, який зробив 1 000 000 “добрих діл” і 1000 “поганих діл” так само грішник. Чи навпаки. Комбінація чисел не має значення. Всім людям потрібен спаситель. Continue reading

Кого слухатися – пресвітера чи чоловіка?

Трохи на тему покори Божій владі

Недавно я мав нагоду проповідувати в церкві про владу. Я говорив про три типи влади – про державну владу, про церковну і про сім’ю. Коли я закінчив, одна сестра в нашій церкві запитала мене: “Я розумію, що Воля Божа є коритися владі і якщо я заміжня жінка, я повинна коритися і своєму чоловікові, адже він – голова моєї сім’ї, і також пресвітеру церкви, адже він служитель церкви, а я частина церкви. Але що робити, якщо вони говорять протилежне? Наприклад, якщо вони мають протилежну думку стосовно того, чи маю я покривати голову? Наприклад, пресвітер церкви вчить, що всі жінки повинні покривати голову, а мій чоловік каже, що нашого часу цей принцип не стосується, або навпаки – пресвітер каже, що ми маємо свободу в цьому, а чоловік каже, що ні, це Божа заповідь для нас і жінці треба покривати свою голову… кого тоді слухатися?!

Continue reading

Як Бог впливає на вибори людини?

Сергій ЧЕПАРА

Нещодавно одна сестра написала мені доволі емоційний лист, в якому поставили низку запитань щодо Бога, Його характеру, суверенності, виборів людини, гріхопадіння Сатани і перших людей. Такі питання рано чи пізно турбують кожного, хто живе християнським життям.

Як Бог впливає на вибори людини? І чи впливає? Бог же дав людині право вибирати. І Бог Сам же і постраждав внаслідок того, що люди вибрали грішити – жертва Христа. Можна сказати, що Він на свому прикладі показав, що невинні будуть страждати через винних. Купа таких прикладів у Біблії : Бог не змінив рішення Юди видати Христа, не змінив рішення юдейських старшин і т.д. Знову ж питання – не змінив, бо Він задумав людину з правом вибору, чи не змінив, бо дії цих грішників були пазлами в історії про Викупителя. Чи те й інше.. Намагаюся зрозуміти, як правильно молитися за інших людей. Молитися, щоб тато покаявся? Але це вибір тата. Молитися, щоби Бог працював з Його серцем, щоб збільшив кількість стукання до його серця?) Якщо уявити Адама, Єву і Бога в Едемському саду, Бог же міг безмежно з ними працювати, пояснювати, нагадувати, так би мовити, непрямо впливати на їхній вибір. Напевно так і було… Виходить, скільки би Бог не працював з людиною, як би близько не був, вона може вибрати зло, навіть будучи абсолютно досі не зіпсутою. Така опція у людини з’явилася після того, як у серці Люцифера зародилося зло (якщо в нього є серце)) Часто питають християн : Бог святий, а виходить, що створив добро і зло. Наскільки я зрозуміла, стоврити дві опції для вибору не те саме, що створити зло. Зло було створене в мить непослуху Люцифера. Так? … Але ще момент: Ісус не помирав за ангелів, бо вони бачать Бога в лице, їм не треба вірити. Але! і Адам з Євою бачили Бога в лице, спілкувалися з Ним, гуляли! Чи треба їм було вірити? Чи йдеться про довіру? Але тут ангели й Адам з Євою на рівних – довіряти Богу треба було одним і другим. Чи все ж ангелам більше відкрито про Бога, що їх вибір фатальний, а людський – має шанс. Господь розмякшив! серце фараона , а когось іншого затвердив. Теж цікаво. Втручається досить прямо… Цікаво, чи всі люди мають однакові шанси спастись? І якщо про якогось Василя не молилися ніколи ніхто, Бог із ним менше працював? Я раніше думала так: Бог справедливий, значить всі на рівних. Але спасіння – це не про справедливість, а про милість. І милість через певний механізм. Виходить на нас велика відповідальність? .. Continue reading

Давнє місто Галич

Основна мета мого приїзду в Галич – побачити стародруки XVII-XIX століть. Про цю виставку я прочитав в газеті “День” і вирушив у дорогу.

Галич на перший погляд має дуже провінційний вигляд. Зрештою, на жаль, таким він зараз і є. Continue reading

Учень “перебуває” – Зейн Ходжес

Зейн Кларк Ходжес

Зейн Кларк Ходжес

Дуже цікаво, що в Івана 8:31 наш Господь описує відповідальність учня словом, яке відіграє важливу роль у четвертому Євангелії. Слово «зоставатися» є тим самим словом, яке перекладається «перебувати» в Івана 15:1–7. Там воно є основним терміном у метафорі про виноградну лозу й гілки.

Це слово, звичайно, може використовуватись на позначення життя, розділеного вірянином із Христом, (Ів 6:56) і чисто фізичного проживання («залишатися, проживати», Ів 1:38, 39). Але в метафорі з Івана 15 воно очевидно описує життя учнівства.

Слова уривка підтримують це спостереження. У 15:8 образу виноградної лози й гілок підводиться такий висновок: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої». Визнання того, що цей відомий уривок стосується учнівства, вирішує проблеми, які в ньому часто знаходять. Continue reading

За всіх чи за деяких? Чому я вірю в необмежене викуплення

Сергій Чепара

Роздумуючи над питанням “Чи помер Ісус Христос за всіх, чи лише за деяких” нам треба розуміти, що воно не стоїть осторонь інших питань. Майже завжди, розбираючи ці та інші складні богословські проблеми рано чи пізно ми прийдемо в точку, яка сполучає Бога і людину, а якщо точніше — Божу суверенність і людську волю.

Отже, за кого помер Христос? Є кілька способів вирішити це питання. Я пропоную почати з трохи нетрадиційного і поговорити про євангелизм. Євангеліє — це добра новина про Ісуса Христа, який помер за гріхи. За чиї гріхи? Припустімо на мить, що Христос помер не за всі гріхи, а лише за гріхи Церкви (або ж тих, хто увірують). Як правило така позиція майже завжди поєднується з іншою — суверенний Бог безумовно обирає одних на засудження, а інших на блаженство. Про правильність цього погляду ми поговоримо трохи пізніше, а зараз повернімося до євангелизму — як звіщати Христа. Ось місіонер приїжджає у нову країну і зустрічає місцевих мешканців. Йому, місіонеру, треба звіщати про Христа — хто Він такий і чому Він помер. Але як сказати це людині, про вибрання якої ти нічого не знаєш? Христос помер за тебе? Але місіонер цього не знає. Христос помер за обраних? А я обраний? Мені здається, що це доволі дивний діалог, і ми не зустрічаємо чогось такого на сторінках Біблії. Continue reading