Церква як бюро послуг

Що таке церква?

Що таке церква?

«Піти до церкви поставити свічку шоб бізнес мав успіх, екзамен здався добре, в сім’ї налагодилось», « Поломитись до святого Антонія шоб знайти загублену річ, до святої Катерини шоб добре заміж вийти, до святого Спиридона шоб бізнес був успішний», « До Богородиці яка відповідає за домашні справи, а та – від раку, а та – від алкоголізму , та – для очей» і цей список можна продовжувати доооовго. В наших людей церква і Бог- це такий собі духовний обмінник, я тобі Боже помолюся , а ти мені – те шо мені потрібно. Богові надзвичайно “потрібні” наші хабарі, Він без них просто не зможе ніяк🤷‍♀️ . Споживацька культура проявляється всюди. Я буду ходити до церкви, робити все як треба – і буду здоровий і все в мене буде ок. Навіть малих дітей вчать цьому. Підносять до ікони і кажуть «Бозю , дай здоровя для дитинки, дай, дай», і показують дитині як «треба молитися». А хтось ходить до церкви шоб не попасти в пекло, а потрапити в рай👻

А про Літургію стільки всього можна наслухатись шо вуха в трубочку🙉 люди придумують якісь особливі «бонуси» за «вислухані Літургії». Придумують особливі дні, коли треба причащатися, так, ніби в інші дні Євхаристія не діє, і ше багато іншого.🙈

І такого різного можна начитатися шо аж голова обертом. Але чи в цьому суть християнства? Чи ми не перетворили християнство на язичництво, просто замінивши одних божків – іншими? Чи віримо ми в Бога і в забобони, вроки? Вішаємо дитині хрестик і червону нитку (на всякий випадок). То кому ми не довіряємо, Богові?

Християнство – це бути. Це прийти на богослужіння щоб побути, а не зробити бартер з Богом. Якшо ми будемо довіряти Богові, будемо з ним в діалозі, то звісно що можемо шось просити, для себе чи ближніх, але не робити «обмін валют» (духовне на матеріальне). Ми не зможемо передати свою віру дітям чи ближнім, якшо це буде за принципом «Не розуміємо, але зберігаємо». Якщо хочемо шоб наша віра зростала, то мусимо йти в глибину, мусимо щось читати, пізнавати. Не достатньо є раз прочитати якусь книжку і сказати «Все, я молодець», бо дуже швидко все забувається якшо не підживляти «вазонок» в нашій голові.

Християнином не достатньо народитися, ним потрібно переродитися і наново жити, вже не самому, а з Христом.

З фейсбук-сторінки

Хороший парубок – не професія – Себастьян Тегза

Володимир Зеленський

або думки про прес-марафон Президента Зеленського

Я не люблю розмови про політику ради самої політики. Це не моя парафія. Мені цікава політика з богословської точки зору. Це є та сфера, яка дозволяє робити певні висновки про людське життя взагалі. Це є сфера, яка належить до Божого образу в людині. Бог наділив людину владою. І це робить її подібною до Бога. Якщо вона здійснює цю владу по-божому. З цього огляду політика має безпосереднє відношення до теології. Політику не слід демонізувати, її потрібно морально оцінювати.

Вчора відбувся прес-марафон президента, який сьогодні всі обговорюють. Поділюсь кількома думками у вищевказаному ключі. В мене немає наміру давати вичерпних оцінок. Багато вже було сказано і я не хотів би повторюватись. Тому скажу те, що ще не було сказане, або принаймі я не чув, щоб хтось говорив про це. Continue reading

Як живе Маркова

Недавно мені випала нагода відвідати село Маркова на Франківщині. Це велике розлоге село Богородчанського району на 3000 жителів. Я приїхав туди, щоб перекладати одного американця українського походження. Його батько походив з того села, і зараз цей чоловік, якого звати Богдан, щороку приїжджає до своїх українських родичів.

Богдан народився у католицькій сім’ї і виховувався у католицизмі. Проте у 19 років він свідомо прийняв Христа як Спасителя. Благу звістку почув від протестантів.

Отож він зібрав всіх своїх родичів у Марковій і трохи ділився з ними Євангелієм. Для людей це було дуже незвично. Continue reading

Про Папу Римського і Путіна – Богдан Панкевич

Папа і Путін

Святий Іван дав всім людям заповіт і приклад безстрашності перед Злом.
Якщо бачиш і розумієш, що це Зло – мусиш дієво реагувати. Він бачив порушення, які робив всесильний цар – і відкрито протестував. За що поплатився життям. Загрози в наш час менші – поплатитися можна посадою, чи матеріальними благами. Життям – лише у виключних випадках.

Чи слідує настановам Івана Хрестителя Церква, чи показує гідний приклад всім людям? Звичайно, що ні. Коли востаннє хтось бачив відкритий протест священика чи єпископа проти порушення прав конкретної людини, проти корупції чиновника, проти знущання з беззахисного? Дієвий протест, мобілізацію громади на протидію, а не бла-бла на проповіді.
Проти злочинів Гітлєра протестував лише Шептицький і окремі пастори-протестанти. Папа Римський і вся Церква мовчали.

В тій же традиції відбувся візит Путіна до Ватикану. Чи сказав Папа відкрито, публічно Путіну про недопустимість переділу кордонів, загарбання територій, військової агресії проти України? Про злочини росіян проти мирних людей в Сирії, про підтримку нищителя тисяч сірійських дітей? Про росіян – політичних в’язнів Кремля. І про українських в’язнів. Відкрито сказав, щоби весь світ почув моральну позицію Папи. Ні, офіційно ані слова.

Папа Римський вручив Путіну медаль “Ангела-Миротворця”. Таку саму медаль вручив колись інший Папа Римський Гітлєру. Кажуть, це медаль з підтекстом, бо Гітлєр погано закінчив. Але ж перед тим він погано “прикінчив” десятки мільйонів людей. То такою є мораль очільників Церкви?

Іван Хреститель був найбільшим із людей. А Церква, яка дипломатично цілується зі Злом – деградує. Тому наш орієнтир – святий Іван і Святе Письмо.
Вітаю всіх із Різдвом Івана Хрестителя, який всьому людству дав правильний моральний заповіт!

(з особистої фб-сторінки Богдана Панкевича)

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”

Семінар “Богослів’я ранньої Церкви”
Здорове вчення для життя сучасної Церкви
Офіційна сторінка події

Вартість семінару:
40 грн (за обидва дні)

Чому ми віримо у те, що ми віримо?
Чи завжди Церква вірила у Трійцю і спасіння через Христа?
Що думали про таїнства Отці Церкви?
Коли виникла різниця у поглядах між латинянами і візантійцями? Continue reading

Роздуми про державу, церкву і статтю 35-у

Отже, ст. 35 Конституції України
“Церква і релігійні організації відокремлені від держави”
Що це означає? Що церква як інституція НЕ може втручатися в державні справи. Те саме навпаки – держава НЕ може втручатися у справи церковні.
Але бачимо зовсім інше – і держава і церква почали гратися у політично-церковні ігри, чи як їх назвати.
Спочатку АП використовує стуацію у православ’ї на свою користь, бо треба бали перед виборами заробляти, тепер т.зв. “КП” хоче використати парламент на свою. Завтра будуть розповідати як жити греко-католиками і протестантам. Бо ці межі вже посунено.

Continue reading

Не всі злодії політики – Павло Сілковський

Чому вага має бути чесною?

Чому вага має бути чесною?

Насправді, злодії – не лише слуги народу. І це дуже боляче. Лише вчора мене знайомили з тонкощами додавання різних рідин у м’ясо на ковбаснях для прибавки ваги м’ясних виробів. Дядько з села розводить сметану молоком чи водою і додає смекту для густини, а потім продає мамам з маленькими дітками як натуральне. А бабці на ринку купують інкубаторські яйця, підмащують курячим послідом і продають як домашні. Continue reading

Про католиків і католицизм

Чи варто дружити з католиками?

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading

Не працюй на свято

Оленка Бондарчук

Я так подивлюся, який все-таки наш народ святий та набожний. Тільки якесь християнське свято прийде, борони Боже працювати. Зразу хочу внести ясність: я теж християнка і теж стараюся не працювати у вихідний день.

Але давайте розберемося по суті питання. Якщо ж ми з вами такі побожні в свято, то що ж з нами відбувається в інші дні?  Continue reading

Що не так з релігією діл. Крихітна замітка про чистоту Євангелія

Серед моїх друзів/знайомих є чимало тих, хто дотримується позиції Lordship Salvation.  Ці люди регулярно постять у фейсбук щось на кшталт “Справжня віра завжди проявляється у постійному і вірному слідуванні за Господом” або “Якщо ти гадаєш, що ти можеш просто повірити і спастися – ти у небезпеці”.

Чесно кажучи не перестаю дивуватися людській здатності всюди клеїти свої заслуги – навіть завуальовано. Біблія ясно навчає нас, що ми, люди, грішники. Своїми ділами, словами і думками ми грішимо, і наші добрі діла (якщо вони таки добрі) не вирішують проблему людського гріха. Грішник, який зробив 1 000 000 “добрих діл” і 1000 “поганих діл” так само грішник. Чи навпаки. Комбінація чисел не має значення. Всім людям потрібен спаситель. Continue reading