“Отче наш” у парламенті – підтримувати чи засуджувати?

Стосовно “Отче наш” у парламенті.
Читання “Отче наш” не є ані добром, ані злом. Якщо депутати хочуть молитися в стінах парламенту – можуть це робити за 15 хв до початку робочого дня. Хто хоче, прийде і помолиться. А буддисти, конфуціанці, агностики, атеїсти, скептики і всі інші можуть не приходити на молитву. І для цього не потрібний спеціальний взакон – я так думаю.
Але читання “Отче наш” на робить з депутата християнина. Християнином людина стає через віру в Ісуса Христа. Тому наші євангельські християни передчасно радіють. І молитва “Отче наш” не робить людину ані кращою, ані добрішою. Лише релігійнішою. Як людина, що народилася і виросла у католицизмі я Вам це кажу.
Третє. Молитва “Отче наш” є лише прикладом, зразком, а не текстом, який треба відтворювати слово в слово. Це не якийсь містичний текст, який наближає людину до Бога. Ну а спілкування з Богом починається з віри в Того, Кого Бог послав на землю для спасіння людства.
Advertisements

Кальвінізм. Відповідаємо на запитання

1. 1 Кор. 12:3, Павло каже, що ніхто не може визнати Ісуса Господом, як тільки Духом Святим, відповідно віра (або визнання Ісуса Господом) можлива тільки через Духа.

Звичайно, Дух Святий мотивує і стимулює прихід до Христа. Але цей текст, строго кажучи, не говорить, що Дух Святий безумовно дає віру одним, а іншим не дає. Continue reading

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Лист моїм друзям-католикам. Наталя Синкальська

Наталя Арндт-Синкальська

Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

Continue reading

Іванове Євангеліє: чи дійсно я можу бути впевненим? – Зейн Ходжес

Уривок з книги Зейна Ходжеса “Облога Євангелія”

Чи можу я насправді бути впевненим у своєму вічному спасінні? Чи можу я знати, що належу Христу і що належу Йому назавжди? Важко знайти більш суттєві запитання.

Якщо стійкість в добрих ділах дійсно є умовою або необхідним результатом спасіння, то відповідь на ці запитання мусить бути негативною. І вона залишатиметься такою принаймні до моменту смерті. Адже тільки тоді можна буде побачити (якщо це взагалі можна буде тоді побачити), чи достатній мій ступінь стійкості у добрих справах для того, щоби виправдати моє переконання в спасінні.

Не має значення, як сформульована ідея про необхідність вистояти у добрих ділах. Результат залишається тим самим. Якщо постійні добрі діла є умовою на ряду із вірою, то вони однозначно необхідні для впевненості у спасінні. Навіть якщо вони є лише неминучим результатом істинної рятівної віри, це все одно робить їх обов’язковими для впевненості у спасінні. Тобто лише наявність в житті добрих діл може підтвердити справжність чиєїсь віри. Continue reading

Уривки про спасіння і навчання. Зейн Ходжес

Уривки з книги Зейна Ходжеса “Цілком безплатно” (Zane Hodges, Absolutely free)

Вартість навчання

[Вічне життя — це дар Божий, а навчання вимагає роботи]. Апостол Павло, як ніхто інший, вичерпує усі можливі мовні ресурси для роз’яснення цього моменту. Так у Римлян 4 він пише: «А заплата виконавцеві не рахується з милості, але з обов’язку» (Рим 4:4). Якби сюди були залучені справи, заявляє Павло, то відплата зовсім не була би величним результатом благодаті! Платню заробляють!

Цей погляд також не є необережною помилкою з боку Павла. Він каже це саме в ще одному місці: «А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок» (Рим 11:6).

Тут також все дуже ясно. Неможливо отримати щось по благодаті і одночасно за якісь діла. Вони взаємно виключають одне одного. Змішуючи ці поняття, ми радикальним чином змінюємо їхню суть. Або благодать перестане бути благодаттю, або ж діла перестануть бути ділами. Текст Павла ясно про це говорить.

Спасіння через панування Христа і спасіння ділами

Вчення «спасіння через панування Христа» не в змозі уникнути звинувачення в тому, що в ньому змішують віру з ділами. МакАртур лаконічно пояснив, як саме це відбувається: «Послух є неминучим виявом рятівної віри» (с. 175).Але це те ж саме, що й сказати: «Без послуху немає виправдання і немає небес». Якщо дивитися з такої точки зору, то «послух» фактично стає умовою для виправдання і небес.

Continue reading

З релігії в релігію? Чи від невідання до Христа?

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання...

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading

Відповіді на запитання 8 надруковано

Сьогодні надрукували “Відповіді на запитання – 8”, допрацьоване видання. Вони як завжди поширюватимуться серед друзів, знайомих та всіх, хто хоче отримати книжечку :)

У надрукованої книги є невеличка вада – зміст вказано з зсувом на 1-у сторінку. На майбутнє буду уважнішим..))

Завантажити електронну версію

Continue reading

Знову про неплідність

Подібний пост я хотів написати ще кілька років тому. Думки збиралися, збиралися… і тут мене трохи виперидив Сергій Головін. Наші погляди частково збігаються. Проте є і моє власне бачення питання.

Способи ці продиктовані спостереженням. Їх можна використовувати по одному або кілька одразу – в різних комбінаціях. Спочатку я хотів написати в саркастичному стилі. Але, мабуть, досить сарказму. Поговоримо серйозно про серйозне.

Ворог душ людський знає людську душу. Відомо з Біблії, що Сатана є активним “гравцем” на християнсьткому полі життя і служіння. Він не сидить склавши руки. Він впливає на все, на що може впливати. Впершу чергу впливає на розум людини.

У мене нема якихось прямих одкровень на цю тему. Те, що я описую – просте спостереження на фоні вивчення Біблії. Continue reading