Короткий пост про розум і смирення

Розум, як правило, вважається перевагою. Напевно, так і є. Навіть Біблія наводить багато думок про це. Мовляв, розум, знання і мудрість категорії потрібні і позитивні.

Але.
Розум це ще і виклик. За моїми спостереженнями бути зрілим (= і смиренним) і водночас бути розумним, м’яко кажучи, складнувато. Бо смирення передбачає визнання своєї нікчемності перед Великим Творцем, визнання постійної потреби у Ньому. Continue reading

Про (не)тупих вірунів

Помітив одну тенденцію – напишу.

Все більше бачу, як люди, які вірять в Творця, виставляються тупенькими примітивними селюками, які поїзд двіч в житті бачили. Ага – і тотально ігнорують науку.

Це локальна/тактична перемога Лукавого – показати теїзм, як щось, що суперечить науці і здоровому розуму. Дивився відео з російського телебачення “Креаціонізм vs Еволюціонізм”. Креаціонізм захищали 2 православні священники і 1 письменник, еволюціонізм – три професійні науковці. Священники в цілому говорили речі правильні, хоча в науці плавали (хоча один з них є дипломованим фахівцем в геології чи геофізиці). Continue reading

Як не перетворитися на дракона – Себастьян Тегза

Єдина, свята, соборна і апостольська Церква присутня в цьому світі у формі багатьох різноманітних помісних громад. Все це розмаїття є багатством, а не проблемою. Здоровий шлях зростання для кожної громади пролягає між двома берегами. З одного боку – це важливість плекання власної ідентичності, з іншого – відкритість до інших громад, які мають свою власну особливість. Без такої відкритості громаду важко назвати соборною, і взагалі церквою. Якщо ідентичність якоїсь громади полягає в тому, щоб заперечувати християнську сутність всіх відмінних від неї громад – тоді це погана ідентичність, її потрібно не плекати, а позбуватись від неї. Це не євангельська ідентичність. Апостольське розуміння соборності міститься в словах апостола Павла, які служать практичним підсумком його викладу Євангелія в Посланні до Римлян. І звучать вони так: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу». (Рм.15:7) Continue reading

Про політичне – Тарас Дятлик

Рідко пишу про політичне. І це не означає, що в мене немає активної політичної позиції. Вона є. Але для мене Фейсбук не те місце, де про це треба постійно репетувати… Слідкуючи вже багато років за ходом розслідування голосних вбивств в нашій країні, я хочу сказати, що…

Оприлюднення результатів розслідування вбивства В’ячеслава Чорновола, Георгія Гонгадзе та Небесної Сотні — імена замовників, посередників, виконавців, — та покарання замовників, посередників і вбивць для мене було, є і буде лакмусовим папірцем щодо кожного президента і кожної влади.

Президенти і очільники відповідних відомств змінюють один одного на посту, а справи поки що закриваються, а не розкриваються… Для мене той президент і та влада буде задовільна, яка оприлюднить всі ці аспекти — замовників, посередників, виконавців. А поки що ні Кравчук Леонід Макарович, ні Кучма Леонід Данилович, ні Ющенко Віктор Андрійович, ні Янукович Віктор Федорович, Порошенко Петро Олексійович, ні Зеленський Володимир Олександрович не спромоглися ні самі, ні за допомогою тих, кого призначали на відповідні посади, розкрити ці злочини. Continue reading

Віра vs. сумніви

Коли приходять сумніви – що робити?
Відповіді у мене нема.
Але тут є цікавий вірш, який може допомогти
Рим. 4:3 “Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.”
“І не знеміг він у вірі… і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний” Рим. 4:19-21.
Цікавими є слова “не знеміг у вірі”.
У Турконяка читаємо
“І не ослаб він у вірі… не мав сумніву і невір’я в Божу обітницю, але зміцнився вірою, віддав славу Богові; “

Continue reading

Церква як бюро послуг

Що таке церква?

Що таке церква?

«Піти до церкви поставити свічку шоб бізнес мав успіх, екзамен здався добре, в сім’ї налагодилось», « Поломитись до святого Антонія шоб знайти загублену річ, до святої Катерини шоб добре заміж вийти, до святого Спиридона шоб бізнес був успішний», « До Богородиці яка відповідає за домашні справи, а та – від раку, а та – від алкоголізму , та – для очей» і цей список можна продовжувати доооовго. В наших людей церква і Бог- це такий собі духовний обмінник, я тобі Боже помолюся , а ти мені – те шо мені потрібно. Богові надзвичайно “потрібні” наші хабарі, Він без них просто не зможе ніяк🤷‍♀️ . Споживацька культура проявляється всюди. Я буду ходити до церкви, робити все як треба – і буду здоровий і все в мене буде ок. Навіть малих дітей вчать цьому. Підносять до ікони і кажуть «Бозю , дай здоровя для дитинки, дай, дай», і показують дитині як «треба молитися». А хтось ходить до церкви шоб не попасти в пекло, а потрапити в рай👻

А про Літургію стільки всього можна наслухатись шо вуха в трубочку🙉 люди придумують якісь особливі «бонуси» за «вислухані Літургії». Придумують особливі дні, коли треба причащатися, так, ніби в інші дні Євхаристія не діє, і ше багато іншого.🙈

І такого різного можна начитатися шо аж голова обертом. Але чи в цьому суть християнства? Чи ми не перетворили християнство на язичництво, просто замінивши одних божків – іншими? Чи віримо ми в Бога і в забобони, вроки? Вішаємо дитині хрестик і червону нитку (на всякий випадок). То кому ми не довіряємо, Богові?

Християнство – це бути. Це прийти на богослужіння щоб побути, а не зробити бартер з Богом. Якшо ми будемо довіряти Богові, будемо з ним в діалозі, то звісно що можемо шось просити, для себе чи ближніх, але не робити «обмін валют» (духовне на матеріальне). Ми не зможемо передати свою віру дітям чи ближнім, якшо це буде за принципом «Не розуміємо, але зберігаємо». Якщо хочемо шоб наша віра зростала, то мусимо йти в глибину, мусимо щось читати, пізнавати. Не достатньо є раз прочитати якусь книжку і сказати «Все, я молодець», бо дуже швидко все забувається якшо не підживляти «вазонок» в нашій голові.

Християнином не достатньо народитися, ним потрібно переродитися і наново жити, вже не самому, а з Христом.

З фейсбук-сторінки

Як бути у вирі різноманіття – Себастьян Тегза

С.Я. Тегза

С.Я. Тегза

Однозначно, я проти змішування різних теологічних систем в одну кучу і зведення їх до спільного знаменника. Вважаю, що це було б просто нечесно. Ми наче отримаємо все вкупі, але по суті нічого конкретно. Це буде просто каша і вінгрет. Не можна втікати від реальності, Бог дозволив існувати різним богословським традиціям в історії церкви і вони повинні такими й залишатися – різними. Слід подорослішати і нарешті зрозуміти, що світ не є чорно-білим і богословське різноманіття – це не загроза для християнства, а його багатство. Continue reading

Бути щасливим – Марічка Галюк

Як бути щасливим?

Як бути щасливим?

Останнім часом усе частіше бачу у френд стрічці перепости статей на кшталт “Щасливими можуть бути тільки ті, хто багато подорожує” або “Щасливими можуть бути тільки ті, хто живе в парі”. Друзі, ви це серйозно? Хочете сказати, що на світових курортах, починаючи від Туреччини і закінчуючи Гавайями, поголовно усі туристи сяють невимовним щастям? Тоді почитайте форуми відгуків про готелі на популярних сайтах для подорожуючих і виявите там у більшості негативні відгуки. Може ви стверджуєте, що незаміжні та неодружені люди є абсолютно нещасними, а всі одружені неодмінно тішаться щодня? Чому ж тоді за статистикою в нашій країні кожен другий шлюб завершується розлученням?  Continue reading

Роздуми про красу – Юрій Притика

Навряд чи красу можна обмежити співвідношенням грудей і талії, вона також не залежить від кредитного ліміту банківської картки, навіть 45-ти сантиметровим біцепсом і 5-тикубовим об’ємом двигуна сьогодні мало кого здивуєш. Ті, хто вважаються успішними світу цього, часто найнещасніші.

Квадратні метри жилої площі та мегапікселі камери смартфону точно не корелюють із красою людини. Ті люди, кого притягують подібні речі, обманули самих себе, вони обміняли дешеву ковбасу на брендовий і стильний одяг, хоча по великому рахунку ні те ні інше нічого не значить. Continue reading

Віра убогого – Себастьян Тегза

“Людина оправдується перед Богом вірою, а не ділами закону”. (Рим.3:28) Так навчає Біблія. Здавалося б все просто. Але не все так однозначно, як видається на перший погляд. Адже, багато хто думає, що під вірою тут розуміється чеснота вірності, і відповідно саму віру вони теж називають ділом, хоча й іншого характеру, ніж діла закону. В такому разі причина оправдання знаходиться в нас, в нашій вірності. Слова святого Павла тоді треба було б читати так: ми оправдуємося перед Богом вірністю, а не ділами закону. Одним словом, ми оправдуємося за нашу вірність. Continue reading