Акція “3 екскурсії за 3 дні”

Пропоную всім акційний пакет “3 екскурсії за 3 дні”. Акція дійсна до 20 січня 2019 року включно. Мова екскурсій – українська або російська.

Ви вибираєте 3 (або 4) екскурсії з запропонованих 10, погоджуєте дату та час і оплачуєте 25% завдатку за тиждень до першої екскурсії, а в день першої екскурсії – решту. Екскурсії можуть бути проведені протягом 3-ох (або 4-ох) днів підряд або з перервами – на Ваш вибір. Continue reading

Advertisements

Лиш боротися значить жить?

Чи може вічна (постійна) боротьба бути самоціллю?

Я помітив, що для багатьох українців (в т.ч. християн) боротьба (з владою, до прикладу) є якимось неймовірним благом, і не тільки благом, а й самоціллю. Недавно один мій знайомий друг написав у фейсбук коментар, що жити треба заради боротьби чи щось таке.

Звучить гарно. Викликає емоції, кип’ятить кров. Ну, дійсно, нас оточує зрадлива влада, треба з нею постійно боротися. Continue reading

Давнє місто Галич

Основна мета мого приїзду в Галич – побачити стародруки XVII-XIX століть. Про цю виставку я прочитав в газеті “День” і вирушив у дорогу.

Галич на перший погляд має дуже провінційний вигляд. Зрештою, на жаль, таким він зараз і є. Continue reading

Чи є Україна християнською? – Дмитро Бінцаровський

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

До цього питання можна підходити по-різному.

1. Дехто вважає, що християнською може бути лише країна, де більшість складають “справжні” християни (в православній термінології, “воцерковлені” люди, в протестантській – “відроджені”). Мені здається, такий підхід є неправильним і позбавляє змісту саме питання. Бо за таким критерієм, ймовірно, жодна країна в історії людства не була “християнською”. Не був тоді “юдейським” і старозавітній Ізраїль, бо, як випливає із Біблії, часто лише невелика частина народу залишалася вірною Яхве.

2. Можна підходити до цього питання з юридичної точки зору. Тоді “християнською” є країна, в законах якої прописаний привілейований статус християнства. Однак юридичний статус далеко не завжди відповідає суспільним реаліям.

Скажімо, у Англії церква Англії (англіканська) досі є державною церквою. У Палаті лордів 26 місць зарезервовано для єпископів цієї церкви. Continue reading

Як живе Івано-Франківськ (1)

В Івано-Франківську востаннє я був багато років тому – і то лише проїздом на годину чи дві. Тепер провів там цілий день. Власне, цілий літній спекотний день. Температура повітря сягала 28 градусів.

У Івано-Франківську мене зустрічали такі бабусі… Continue reading

Куди і чому рухається сучасна молодь Галичини?

Фото з інтернету

Зараз цікава тенденція серед молоді – релігія (та чи інша) мало її, молодь, цікавить. Молоді активні люди шукають себе в чому завгодно – самореалізації, мистецтві, філософії, громадській чи політичній діяльності, бізнесі, науці, розвагах… І з кожним роком тенденція все сильніша – активну і креативну молодь однаково не хвилює ані католицизм, ані протестантизм, не кажучи вже православ’я… Світоглядно вони вибирають постмодернізм/релятивізм/агностицизм/атеїзм і т.д. (Звичайно, УГКЦ веде певну роботу з молоддю, але докорінно ситуацію це не переламує)

Continue reading

Іван Франко і Львів

Пам'ятник Івану Франку у Львові

Пам’ятник Івану Франку у Львові

Іван Франко народився не у Львові, а в селі Нагуєвичі біля Дрогобича. Проте, без сумніву, Франко — один з найвидатніших львів’ян. Тут він прожив 40 років із 60, які відміряло йому провидіння.

Іван Франко — людина, яка “зробила себе самого”. Син простого сільського коваля Якова Франка. Коли пройдуть роки, і молодий доктор філософії Франко відвідуватиме рідне село, його односельчани звертатимуться до нього на “Ви”.

Що поєднує цього великого українця і столицю Галичини? Насамперед, тут Франко жив, навчався і працював. Після одноповерхового Дрогобича Львів для Івана Франка здавався мегаполісом — тут жило близько 200 тисяч осіб, і на вулицях можна було чути німецьку, польську, українську та ідиш. Львів тоді називали “Вавилоном” або “маленьким Парижем”. Continue reading

Що робити з Донбасом?

Ілля Варламов у свіжому пості запитує всіх своїх читачів: що робити з Донбасом?

Спочатку він наводить типові фрази різних українців, які можна вичитати у соцмережах. Звісно, фрази українців, які живуть не під владою проросійських боєвиків.

– Росія на нас напала! Росіяни постачають зброю і техніку на схід України, вони розв’язали війну!

– Ватники, колоради, покидьки, через них наші хлопці гинуть на фронті!

– Діра, лугандони, “русскій мір” хотіли? Отримали!

– Якби не влаштували б свої ДНР і ЛНР – жили б як люди, а зараз хай сидять по підвалах!

– Зрадники тупорилі! Росію рятуйте, а до нас не лізьте!

Хоча Ілля Варламов трохи перебільшує, але дуже багато постів на цю тему саме так і виглядають. Українці Львова, Києва і Одеси зеленого поняття не мають що робити, але твердо впевені, що у всьому винен Путін. Чи олігархи. На заході країни ще вказують на російську мову.

Але облишмо причини. Поговорімо про “що робити”. Continue reading

Як та чому в Галичині поєдналися сильна релігійність і корупція

Медицина в Україні - одна з найкорумпованіших сфер

Медицина в Україні – одна з найкорумпованіших сфер

Галичина – це воістину край парадоксів.

Про релігійність галичан я писав уже не раз. У Львові та околицях 300 храмів, у більшості з них щодня проводять богослужіння. Деякі храми в неділю битком набиті. Всюди, на кожній вуличці, стоять скульптури “матінки божої”.  Їх кількість, здається, вже давно перевищила кількість левів у місті левів. Їдеш у трамваї – всі хрестяться. Хресні ходи. Привезли плащаницю – багатотисячна черга. Монахи і монашки. Релігійність. Обрядовість. Словом, такого фанатичного релігійного міста як Львів ще пошукати. Не кращі справи в містечках Західної України. Continue reading