Словник галицької говірки

  • бабрати – робити щось неохайно, неакуратно
  • бальон – м’яч
  • банти – драбина для курей
  • баня – купол
  • баня́к – каструля
  • баюра – калюжа, болото
  • боронити – обороняти
  • брама – ворота
  • бритва́нка – форма (деко) для випічки
  • бузько – лелека
  • бу́зя – рот, обличчя
  • бульба – картопля
  • бусьок – лелека
  • варуватися – стерегтися, бути пильним
  • ва́р’ят – божевільний
  • васерва́га – рівень (прилад для будівництва)
  • вважай! – обережно!
  • вуйко – дядько, мамин брат
  • га́дра – сварлива, зла жінка
  • гарувати – важко працювати
  • грати вар‘ята – клеїти дурня, прикидатися нерозумним
  • гризота – горе, нещастя, лихо
  • горнятко – чашка
  • ґазда – господар; чоловік
  • денервуватися – дратуватися
  • дефіля́да – святкування, вечірка, парад, урочистості
  • дупа – сідниця
  • елєґанцко – гарно, чарівно, мило, симпатично, елегантно
  • желі́зко – праска
  • жльо́пати – пити великими ковтками
  • забава – вечірка
  • залізко – праска
  • змучитися – втомитися
  • зу́па – суп
  • ї́джинє – їжа, пожива, страва
  • йо́лоп – дурень
  • кавалєр – наречений, залицяльник, молодий неодружений чоловік
  • кавалєрка – зустрічання, побачення
  • калаба́ня – калюжа
  • камізелька – безрукавка
  • канапка – бутерброд
  • кант – ребро, кут
  • капа́рити – робити щось погано, марнувати матеріал
  • кльозет – туалет
  • клю́ски, кльоцки – варене тісто, галушки
  • кобі́та – молода жінка, дівчина
  • когу́т – півень
  • колєжа́нка – подруга
  • копати – вдаряти ногою
  • коплак – 1) мала дитина; 2) незаконно народжений син (образливе)
  • креденс – сервант, буфет
  • кри́жі – поперек
  • ксьондз – священник (римо-католицький)
  • куфайка – 1) тепла куртка; 2) ватяник
  • лаба – лапа
  • лахи – одяг
  • люстерко – дзеркальце
  • ма́йтки – (жіночі) труси
  • макі́тра – голова
  • мати до чинення – мати справу
  • мло́сно – нудно, важко
  • нана́шка – хрещена мати
  • незда́лий – нікчемний, недобрий, непідходящий
  • обістя – маєток, подвір’я
  • обробити – пограбувати, обікрасти
  • обрус – скатертина
  • па-па́ – бувайте, прощавайте
  • пате́льня – сковорода
  • патик – палиця
  • пацюк, пацє – порося
  • паща – рот
  • пащекувати – говорити неґречно, без поваги
  • п’єц – піч
  • пивниця – підвал
  • пироги – вареники
  • пи́сок – рот, морда, обличчя
  • пляцок – 1) солодкий пиріг; 2) корж;
  • полярис – гаманець
  • помаранча – апельсин
  • помарніти – схуднути, збліднути
  • постерунок – дільниця поліції
  • прикрий – неприємний
  • пузьомки – суниці (ягоди)
  • пуцувати – чистити
  • ринва – стічна труба
  • ровер – велосипед
  • румбамбар – ревінь
  • рура – труба
  • сіни – коридор
  • смарувати – забруднювати
  • сос – підлива
  • сподні – штани
  • стрийко – дядько, татів брат
  • стрих – горище
  • студня – криниця
  • тішитися – бути радим, радіти
  • трускавки – полуници
  • трафунок – випадок, подія
  • ту́ман вісімнайцятий – тупак, нездара, неук
  • уборна – туалет
  • урльоп – вихідний день, відпустка
  • фа́йно – добре
  • фамілія – родина
  • фастриґува́ти – намічати ниткою місце на одягу
  • фест – 1) добре; 2) дуже
  • фіґлі-міґлі – викрутаси, жарти
  • фі́ра – віз
  • фіра́нка – тюль
  • фондувати – своїм коштом оплатити щось для товариства
  • фоса – рів
  • хідник – килим, доріжка
  • хосен – користь, прибуток, дохід
  • цеду́лка – записка
  • церата – клейонка
  • церувати – латати
  • ціхо – тихо! цить!
  • цукорок – цукерка
  • цьомати – цілувати
  • шантрапа – нікчемні, ненадійні люди, збрід
  • шкло – скло
  • шляк трафив – сталося щось лихе
  • шлямазарник – брудас, нездара, недолугий
  • шмір – мастило
  • шно́бель – ніс
  • шпо́ндер – почеревина, грудинка
  • шпрехати – говорити
  • шприха – шпиця
  • штахета – невелика дошка, елемент паркану
  • штрека – залізнична колія
  • шту́ка – мистецтво, вміння, ремесло
  • шум – піна в каструлі
  • шу́бер – засувка для комина
  • шу́фля – совок, совкова лопата
  • шуфляда – шухляда
  • щикати – гикати
  • яфени – чорниці (ягоди)

Укладач: Сергій Чепара

Як живе Маркова

Недавно мені випала нагода відвідати село Маркова на Франківщині. Це велике розлоге село Богородчанського району на 3000 жителів. Я приїхав туди, щоб перекладати одного американця українського походження. Його батько походив з того села, і зараз цей чоловік, якого звати Богдан, щороку приїжджає до своїх українських родичів.

Богдан народився у католицькій сім’ї і виховувався у католицизмі. Проте у 19 років він свідомо прийняв Христа як Спасителя. Благу звістку почув від протестантів.

Отож він зібрав всіх своїх родичів у Марковій і трохи ділився з ними Євангелієм. Для людей це було дуже незвично. Continue reading

Акція “3 екскурсії за 3 дні”

Пропоную всім акційний пакет “3 екскурсії за 3 дні”. Акція дійсна до 20 січня 2019 року включно. Мова екскурсій – українська або російська.

Ви вибираєте 3 (або 4) екскурсії з запропонованих 10, погоджуєте дату та час і оплачуєте 25% завдатку за тиждень до першої екскурсії, а в день першої екскурсії – решту. Екскурсії можуть бути проведені протягом 3-ох (або 4-ох) днів підряд або з перервами – на Ваш вибір. Continue reading

Лиш боротися значить жить?

Чи може вічна (постійна) боротьба бути самоціллю?

Я помітив, що для багатьох українців (в т.ч. християн) боротьба (з владою, до прикладу) є якимось неймовірним благом, і не тільки благом, а й самоціллю. Недавно один мій знайомий друг написав у фейсбук коментар, що жити треба заради боротьби чи щось таке.

Звучить гарно. Викликає емоції, кип’ятить кров. Ну, дійсно, нас оточує зрадлива влада, треба з нею постійно боротися. Continue reading

Давнє місто Галич

Основна мета мого приїзду в Галич – побачити стародруки XVII-XIX століть. Про цю виставку я прочитав в газеті “День” і вирушив у дорогу.

Галич на перший погляд має дуже провінційний вигляд. Зрештою, на жаль, таким він зараз і є. Continue reading

Чи є Україна християнською? – Дмитро Бінцаровський

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

Протестантська молодь Львова читає Біблію в центрі міста. 2017 рік.

До цього питання можна підходити по-різному.

1. Дехто вважає, що християнською може бути лише країна, де більшість складають “справжні” християни (в православній термінології, “воцерковлені” люди, в протестантській – “відроджені”). Мені здається, такий підхід є неправильним і позбавляє змісту саме питання. Бо за таким критерієм, ймовірно, жодна країна в історії людства не була “християнською”. Не був тоді “юдейським” і старозавітній Ізраїль, бо, як випливає із Біблії, часто лише невелика частина народу залишалася вірною Яхве.

2. Можна підходити до цього питання з юридичної точки зору. Тоді “християнською” є країна, в законах якої прописаний привілейований статус християнства. Однак юридичний статус далеко не завжди відповідає суспільним реаліям.

Скажімо, у Англії церква Англії (англіканська) досі є державною церквою. У Палаті лордів 26 місць зарезервовано для єпископів цієї церкви. Continue reading

Як живе Івано-Франківськ (1)

В Івано-Франківську востаннє я був багато років тому – і то лише проїздом на годину чи дві. Тепер провів там цілий день. Власне, цілий літній спекотний день. Температура повітря сягала 28 градусів.

У Івано-Франківську мене зустрічали такі бабусі… Continue reading

Куди і чому рухається сучасна молодь Галичини?

Фото з інтернету

Зараз цікава тенденція серед молоді – релігія (та чи інша) мало її, молодь, цікавить. Молоді активні люди шукають себе в чому завгодно – самореалізації, мистецтві, філософії, громадській чи політичній діяльності, бізнесі, науці, розвагах… І з кожним роком тенденція все сильніша – активну і креативну молодь однаково не хвилює ані католицизм, ані протестантизм, не кажучи вже православ’я… Світоглядно вони вибирають постмодернізм/релятивізм/агностицизм/атеїзм і т.д. (Звичайно, УГКЦ веде певну роботу з молоддю, але докорінно ситуацію це не переламує)

Continue reading

Іван Франко і Львів

Пам'ятник Івану Франку у Львові

Пам’ятник Івану Франку у Львові

Іван Франко народився не у Львові, а в селі Нагуєвичі біля Дрогобича. Проте, без сумніву, Франко — один з найвидатніших львів’ян. Тут він прожив 40 років із 60, які відміряло йому провидіння.

Іван Франко — людина, яка “зробила себе самого”. Син простого сільського коваля Якова Франка. Коли пройдуть роки, і молодий доктор філософії Франко відвідуватиме рідне село, його односельчани звертатимуться до нього на “Ви”.

Що поєднує цього великого українця і столицю Галичини? Насамперед, тут Франко жив, навчався і працював. Після одноповерхового Дрогобича Львів для Івана Франка здавався мегаполісом — тут жило близько 200 тисяч осіб, і на вулицях можна було чути німецьку, польську, українську та ідиш. Львів тоді називали “Вавилоном” або “маленьким Парижем”. Continue reading