Справедливість чи толерантність? Олена Білозерська

сумнозвісна книга про Майю та її мам

сумнозвісна книга про Майю та її мам

Недавно в інтернеті спалахнув скандал – кілька правих організацій Галичина написали досить стриманого листа керівництву області про недопустимість пропаганди гомосексуалізму в Україні. Мова йшла про книжку “Майя та її мами”, презентація якої мала відбутися на Форумі видавців. Захисники толерантності одразу звинуватили правих в погрозах (яких, на мою скромну думку там і близько не було) і почали роздувати інформаційну кампанію. Книжечку я читав. Там багато дзорових і цінних думок. Але не всі. Наприкінці книги виявляється, що дівчинка Майя виховується двома мамами (очевидно, лесбіянками, хоча прямо це не сказано). Авторка заохочує приймати такі сім’ї, як належне, адже діти можуть виховуватися в різних сім’ях – десь нема мами, десь тата, хтось був змушений переселитися з Криму після анексії.

Олена Білозерська доволі вдало підмітила, що захисники толерантності так далеко зайшли в захисті прав людини, що втратили відчуття меж. Так само думаю і я – утікаючи від одних нездорових крайностей (призначення жінки – баняки і діти) люди потрапляють в інші (абсолютна рівність у всьому, людина має завжди право на вибір і т.д.). Очевидно, що всіх дітей треба любити і приймати – назалежно від раси, кольору шкіри, релігії, віку, фізичних та емоційних можливостей. Але це не значить, що сім’я, де є “дві мами” (чи два тата) є нормальною. Словом, читайте самі…

Олена БІЛОЗЕРСЬКА,
боєць-доброволець

Після скандалу навколо дитячої книжки “Майя та її мами” скачала цю книжку і прочитала. І скажу я вам (хоча й розумію, що моя думка багатьох обурить): це неправильна і шкідлива книжка.

Для тих, хто не читав: розповідь іде від імені звичайної дівчинки Майї, приблизно десятирічної. Вона описує свій загалом дружний клас, у якому в кожної дитини є якась особливість: хтось був зачатий у пробірці від сперми донора, у когось є тільки мама, бо батько зник під час війни на Донбасі, а в когось батька і не було, у когось тато і дві мами (перша – рідна, друга мачуха), когось виховує бабуся, бо обоє батьків на заробітках, у когось батьки позбавлені батьківських прав, хтось є всиновленою дитиною, хтось проводить тиждень у батька, тиждень у мами і її друга, а сама Майя росте в родині двох лесбійок, а батько її невідомий донор. Також ці діти різних національностей, дехто має певні особливості у зовнішності. І в них є мудра і добра вчителька пані Юлія, яка навчила їх не сміятися один з одного, бо кожна дитина заслуговує любові, і кожна сім’я – це сім’я, якщо в ній панує любов. Continue reading

Advertisements

ЛГБТ. Все перемішалося

Любов чи гріх?

Любов чи гріх?

У нас якась вакханалія з тим ЛГБТ.

З одного боку маємо найбільшу православну країну – кількість православних громад перевищує 20 тисяч. На заході – майже гегемонія УГКЦ. Релігійні ходи з хрестами, хоругвами і співами у центрі Львова. Тисячі “марій” на кожному кроці у Львові, Дрогобичі, Самборі, Сколе, Франківську…

З другого – “боротьба за права меншин”. У Великій Британії, кажуть, є група людей, які вважають себе за собак і ходять на чотирьох. Я там не був, не бачив, але у фейсбук пишуть, що вони теж вимагають своїх прав. В Україні держава не регулює інтимне життя – чоловіки і жінки можуть спати одне з одним без будь-яких обмежень. Тоді за що борються “меншини”? Ага, щоб їх з роботи не звільняли. А що, були такі випадки? Continue reading

Знову про ЛГБТ. Старе-нове чи правильне-неправильне?

Всі дискусії у фейсбук можна звести до такого: якщо Ви проти ЛГБТ, то Ви проти демократії, миру, сучасних технологій, Європи, правильних цінностей і всього доброго, світлого, ніжного і пухнастого. А якщо Ви за – то Ви прогресивний, сучасний і класний. Якщо Ваша головна цінність – толерантність, то Ви прикольний. Якщо Ви щось не толеруєте – Ви відсталий дикун, релігійний фанат, неосвічений консерватор. Continue reading

Безвізовий режим і сексменшини…

821429_lУкраїнські депутати не хочуть голосувати за поправку до трудового кодексу, де вказано, що не можна звільнити через релігійні переконання, стать, колір шкіри і таке інше, а ще через сексуальну орієнтацію.

А тепер скажіть мені таке: а скільки людей насправді звільняли з роботи через те, що вони гомосексуалісти? І таке – а як Ви до цього ставитеся? Не до гомосексуалізму, а до гомосексуалізму, як причини не взяти на роботу робітника чи звільнити його. Continue reading

А дихати нікого не ображає? або я не хочу до Європи…

le-figaro

Сергій ЧЕПАРА

Останні кілька днів у фейсбуці маячила світлина з французьким поліцейським, який виводить з паризького саду чоловіка, на пуловері якого зображена сім’я: тато, мама і двоє дітей. Там навіть не малюнок – силуети були. Таке зображення, мовляв, ображає прихильників нетрадиційних (гомосексуальних) сімей. В той день було заарештовано десяток людей з подібною символікою. А Франція – країна вільна. Про ці події 1 квітня 2013 року повідомляє найпопулярніше французьке видання Le Figaro.

Є два вислови, які мені подобаються. Перший сказав американський проповідник: “Ісус Христос скоро прийде і він дуже злий”. Другий – відома юридична приказка: “Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої“. Continue reading