Уходя уходи (36 причин уйти и не вернуться, в честь моей 3 годовщины свободы)

Я не вернусь… туда, где я была хорошей и с каждым днем становилась все лучше.
Я не вернусь… туда, где я гордилась тем, что читала ежедневно 6 глав из Библии.
Я не вернусь… туда, где основой моей уверонности в отношениях с Богом была моя хорошесть и служение.
Я не вернусь… туда, где я росла не в святости, а в самоправедности и самомнении.
Я не вернусь… туда, где Слово Божье всего лишь хорошая книга, не влияющая на практическую жизнь. Continue reading →

Часть первая

Можно услышать много разнообразных взглядов на семью. Кто то скажет, что брак  – это что то вынужденное и те кто дал обет безбрачия и ушел в монастырь – более угодные Богу. А кто то скажет, что Бог есть любовь и если двое мужчин или двое женщин, любят друг друга, то нет причин, что бы не разрешать им заключить брак между собой.

В первой части я постараюсь  показать, что Библия говорит о семье. Во второй части я попытаюсь показать, что христиане все же не должны искать окончательного счастья в семье.

Первое –  “не хорошо”

В самом начале Библии, мы видим как Бог творит этот мир. Он творит землю и небо, растительный и животный мир. И вот он сотворил первого человека – Адама. Всякий раз когда Творец заканчивает что то творить, Он смотрит на это и произносит, что это очень хорошо. Т.е. сам Бог получает удовольствия от сотворенного Им. Однако, после сотворения Адама, Бог смотрит на него и впервые произности слова: “Не хорошо”.  И не потому что Адам не нравился Господу. Как и все остальное, Он сотворил Его совершенным. Более того, Адам был венцом Божьего творения. Т.е. самым лучшим, что Он творил до этого. Так почему же Творец произнес слова: “Не хорошо”?  Бог говорит, что: Не хорошо быть человеку одному. Адам был сотворен один и еще не было женщины. И это было не хорошо. Continue reading →

10% на церкву це багато чи мало?

В християнстві давно точиться дискусія, чи повинен християнин давати на церкву рівно 10% свого прибутку. Часто тих, хто заперечує це правило для Церкви Нового Завіту, сприймають як тих, хто шкодує гроші для Бога. А що взагалі Біблія про все це говорить? Треба давати десятину чи ні?

Для нормального функціонування і розвитку церкви їй потрібні гроші. Майже кожне служіння потребує видатків. Наприклад, гроші потрібні щоб виконувати Велике Доручення (проповідь Євангелії та учнівство). Гроші потрібні, щоб орендувати приміщення для богослужіння, щоб друкувати Біблії та християнську літературу, щоб підтримувати місіонерів, щоб давати милостиню вдовам, сиротам та вбогим. Кожен має це розуміти і в міру можливого служити фінансами. Фінансова підтримка служителів церкви — що одна важлива стаття витрат, про яку ясно навчає Святе Писання: 1 Кор. 9:4-14, 1 Тим. 5:17-18.

Але треба мати на увазі деякі моменти:

По-перше, Бог дав цю заповідь (саме 10%) Ізраїлю і ніколи не давав її Церкві (Лев. 27:30, 32, Чис. 18:21-32, Повт. Зак. 14:22, 28). Взагалі кажучи, десятин було три, дві з яких єврей давав щороку, а третю — раз на три роки. Таким чином єврей Старого Завіту жертвував на храм та служителів 21.7%-23.3% свого доходу(прим. 1). Якщо Ви хочете дотримуватися цього принципу і маєте середню зарплату в Україні (7351 грн в вересні 2017 р.) – Вам треба віддавати принаймні 1595 грн. Якщо Ви добровільно з любові до Бога та ближніх вирішили віддавати на церкву 21.7% свого доходу, як це робили євреї в Старому Завіті — це прекрасне рішення, нехай Бог благословить Вас!

Continue reading →

Уривок з книги Зейна Ходжеса “Облога Євангелія”

Чи можу я насправді бути впевненим у своєму вічному спасінні? Чи можу я знати, що належу Христу і що належу Йому назавжди? Важко знайти більш суттєві запитання.

Якщо стійкість в добрих ділах дійсно є умовою або необхідним результатом спасіння, то відповідь на ці запитання мусить бути негативною. І вона залишатиметься такою принаймні до моменту смерті. Адже тільки тоді можна буде побачити (якщо це взагалі можна буде тоді побачити), чи достатній мій ступінь стійкості у добрих справах для того, щоби виправдати моє переконання в спасінні.

Не має значення, як сформульована ідея про необхідність вистояти у добрих ділах. Результат залишається тим самим. Якщо постійні добрі діла є умовою на ряду із вірою, то вони однозначно необхідні для впевненості у спасінні. Навіть якщо вони є лише неминучим результатом істинної рятівної віри, це все одно робить їх обов’язковими для впевненості у спасінні. Тобто лише наявність в житті добрих діл може підтвердити справжність чиєїсь віри. Continue reading →

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі. Continue reading →

Подібний пост я хотів написати ще кілька років тому. Думки збиралися, збиралися… і тут мене трохи виперидив Сергій Головін. Наші погляди частково збігаються. Проте є і моє власне бачення питання.

Способи ці продиктовані спостереженням. Їх можна використовувати по одному або кілька одразу – в різних комбінаціях. Спочатку я хотів написати в саркастичному стилі. Але, мабуть, досить сарказму. Поговоримо серйозно про серйозне.

Ворог душ людський знає людську душу. Відомо з Біблії, що Сатана є активним “гравцем” на християнсьткому полі життя і служіння. Він не сидить склавши руки. Він впливає на все, на що може впливати. Впершу чергу впливає на розум людини.

У мене нема якихось прямих одкровень на цю тему. Те, що я описую – просте спостереження на фоні вивчення Біблії. Continue reading →

Уривок з книги “Таїнство віри”

Етимологія слова «Бог»

У багатьох мовах слово «Бог» споріднене із різними слова­ми та поняттями, кожне з яких може сказати щось про влас­тивості Бога. У давнину люди намагалися підібрати ті слова, за допомогою яких вони могли б висловити своє уявлення про Бога, свій досвід дотику до Божества.

У російській мові та в інших мовах слов’янського похо­дження, що належать до індоєвропейської групи, слово «Бог», як вважають лінгвісти, споріднене із санскритським bhaga, що означає «той, що одаряє, наділяє», що своєю чергою походить від bhagas — «надбання», «щастя». «Багатство» також споріднене зі словом «Бог». У ньому виражене уявлення про Бога як про повноту буття, як вседосконалість і блаженство, які, проте, не залишаються всередині Божества, а проливаються на світ, лю­дей, на все живе. Бог обдаровує, наділяє нас Своєю повнотою, Своїм багатством, коли ми долучаємося до Нього. Continue reading →

Статуетка Марії у Львові

Марія, мати Ісуса Христа, була дійсно особливою жінкою. Ось чому.

Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. (Матвія 1:18-25) Continue reading →

Сергей ВЕЛЬБОВЕЦ

Я не имею ничего против банановых пирогов. Лично я даже ни разу таких пирогов и не пробовал, хотя могу себе представить, насколько они вкусные. На самом деле, говоря банановый пирог, я подразумеваю определенный стереотип мышления у нас, верующих, который успел хорошо утвердиться в нашем сознании и процветает до сих пор. Continue reading →