Чи може вічна (постійна) боротьба бути самоціллю?

Я помітив, що для багатьох українців (в т.ч. християн) боротьба (з владою, до прикладу) є якимось неймовірним благом, і не тільки благом, а й самоціллю. Недавно один мій знайомий друг написав у фейсбук коментар, що жити треба заради боротьби чи щось таке.

Звучить гарно. Викликає емоції, кип’ятить кров. Ну, дійсно, нас оточує зрадлива влада, треба з нею постійно боротися. Continue reading →

Все більше і більше людей прагнуть рвонути з України. Серед них не мало і віруючих, і моїх друзів. Кажуть, все погано, всі погані, змін на краще не чути і не видно. На якомусь етапі і я почав так думати.

Але.
Я все ж таки не пакую валізи.
По-перше, нехай туди їдуть ті, кому доля країни завжди була байдужа – я маю на увазі нещирих політиків, чиновників-номенклатурщиків. Це я моя земля, я тут народився, виріс, я знаю мову цієї країни, чому я маю кудись їхати? Continue reading →