Підводні камені церковного життя – Себастьян Тегза

Людина, яка за власною ініціативою клопотала за мене, щоб я був прийнятий в семінарію, згодом написала на мене донос в єпархіальне управління, щоб мене відсторонили від служіння. Інша людина, якій я не набивався в друзі, але яка сама ще вчора називала мене «дорогим братом», негайно видалила мене з друзів у ФБ і припинила зі мною будь-яке спілкування тільки за те, що я сказав, що вважаю представників традиційних конфесій християнами. Ще інша людина, яка вельмилюбно спілкувалася зі мною, в один момент згорнула всю свою доброзичливість тільки через те, що я говорив, що Святе Письмо не вчить пацифізму і сухого закону. Ще один ревний християнин, перетворився з друга на ворога, коли я сказав, що хустинки і спідниці – це питання культури, а не догматичного богослів’я. Continue reading

Затуліть вуха, не довіряйте язикатим – Себастьян Тегза

В моєму житті були люди, які завжди любили висловлювати свої судження про інших. Як правило, це були особливо яскраві і харизматичні люди. Це були талановиті люди, які мали гострий розум і притягували до себе інших. Вони завжди мали що сказати про когось. В кого, що не так і в кого з чим проблеми. Спілкуючись з ними ти отримував з часом невеличке досьє буквально на кожну людину з їхнього оточення. Звісно, вони не називали це осудженням і плітками. Все це подавалось ними в дуже невинному духовному соусі. Ну і звісно, все було “чистою правдою”. А хіба правду не можна говорити? Тим більше розумним і проникливим людям, які розбираються в житті. Адже їхні судження є справедливими і об’єктивними, а не звичайним людським судом, від якого застерігає нас Писання. То які проблеми? Що правда – то не гріх. Continue reading

Звіщати Євангеліє – це не косметику Avon продавати

Публікуємо статтю Ігора Туніка про євангелизм та заснування церков. Ігор – не теоретик, а практик: він успішно свідчить про Христа багато років. Ігор з дружиною заснували кілька церков в Україні. Зараз Ігор з сім’єю служить в Мирнограді (75 км на північний захід від Донецька). Оскільки стаття довга, ми опублікуємо її кількома частинами.

Ігор Тунік

Игорь Туник

Ігор Тунік

Мене звати Ігор. Разом зі своєю дружиною Вірою ми почали служити місіонерами з кінця 1999-го року. З тих пір ми заснували сім церков в Одеській і Донецькій областях. Нам дуже подобається дружити з невіруючими людьми і ділитися з ними Євангелієм. Вірю, що якщо ви переживаєте про те, що б Євангеліє звіщалося і люди ставали послідовниками Ісуса, то те, чим я тут ділюся, буде вам корисним. Continue reading

Як я (не) загубив обручку у тролейбусі

Весільне фото

Весільне фото

У неділю вранці ніщо не віщувало біди. Був звичайний день і ми з дружиною і нашою маленькою донечкою поспішали на богослужіння. Ми вийшли з дому десь о 10.05 і сіли на тролейбус №9. Проїхали кілька зупинок і вийшли на Степана Бандери – там неподалік наша церква.

Коли я вже вийшов з тролейбуса – я автоматично запхав руку  у кишеню, щоб за звичкою поперебирати пальцями ключі. І тут я відчув, що на моєму пальці нема обручки! Мене немов вдарили грім і блискавка! Це був шок, хоча б тому, що обруча коштує гроші. Вона була з щирого золота, хоча і не хто-зна яка дорога.

Я сказав дружині, що я, схоже, загубив обручку. На пальці і в кишенях її дійсно не було. А зняти просто так десь я її не міг – не маю такої звички. Навіть душ чи ванну я приймаю з обручкою. Наталя пильно подивилася на мене, гадаючи, що я просто піджартовую з неї. Але ніяких жартів – обручки справді не було.

Після служіння в церкві я вже складав план – написати оголошення у фейсбук-групу “Варта1” та електронного листа у Львівелектротранс. Раптом хтось знайде мою обручку у тролейбусі – може і віддасть. Чесні люди ж ще не перевелися, правда? Я навіть думав про винагороду – 300 гривень це досить чи малувато? Continue reading

Знову про неплідність

Подібний пост я хотів написати ще кілька років тому. Думки збиралися, збиралися… і тут мене трохи виперидив Сергій Головін. Наші погляди частково збігаються. Проте є і моє власне бачення питання.

Способи ці продиктовані спостереженням. Їх можна використовувати по одному або кілька одразу – в різних комбінаціях. Спочатку я хотів написати в саркастичному стилі. Але, мабуть, досить сарказму. Поговоримо серйозно про серйозне.

Ворог душ людський знає людську душу. Відомо з Біблії, що Сатана є активним “гравцем” на християнсьткому полі життя і служіння. Він не сидить склавши руки. Він впливає на все, на що може впливати. Впершу чергу впливає на розум людини.

У мене нема якихось прямих одкровень на цю тему. Те, що я описую – просте спостереження на фоні вивчення Біблії. Continue reading

Дружити з Росією

Україна і Росія. Дружба чи ненависть?

Україна і Росія. Дружба чи ненависть?

Чув, що Путін вже хоче дружити з Україною і українцями.

То ми “малороси”, то української мови не існує, то у Другій Світовій війні ми не брали участь, або не з того боку брали… Тепер дружити.

Але Путін Путіним. Я не розумію українців (і росіян) які почали поширювати щось на кшталт “Ми, українці і росіяни – завжди будемо братами”. По-перше, нашими братами-слов’янами є і поляки, і чехи, і словаки. А по-друге, брати-росіяни, віддайте вкрадений Крим і заберіть танки, БТРи, міномети, ракетниці і тисячі найманців та агентів ФСБ з Донбасу і тоді ми, можливо, будемо братами. А ще перестаньте цинічно поливати брудом Україну по всіх всеросійських каналах. Continue reading

Про дружбу, соцмережі та привітання…

connectionsВчора у мене був день народження. Привітало 22 ВКонтакте, 17 у facebook. Кожному я вдячний за вітання. Не забули. Пам’ятають. Але насправді я ще раз переконався що ніяких стосунків в інтернеті нема і бути не може. Хтось з вітальників писав одне слово, хтось два, хтось півтора. Хтось надіслав привітання “Вітаю з Днем Народження” і точно таке саме минулого року. А між ними – 365 днів мовчання.

Ні, я не критикую. Я просто думаю, що стосунки або є, або їх нема. І інтернет не створює стосунки, а лише імітує. П’ятеро людей подзвонили і особисто привітали. Один написав на мейл, один в скайп. Це були щирі і точні привітання. Люди бажали того, чого мені варто бажати. Ті, хто знають мене, знають мої сильні і слабкі сторони. Хто знають про мої стосунки з Богом, хто цікавиться мною, і вникає в моє життя.

Для себе вирішив – не писатиму короткі і загільні вітання всім. Краще вітатиму тих, кого знаю, кого по-справжньому ціную, в чиє життя вникаю. Тоді і сказати зможу більше, і слова теплішими будуть…

Інтимні бажання до шлюбу – Family Life

Матеріал сімейного служіння Family Life

Чи замислювались ви коли-небудь: «Чому в мене такі сильні сексуальні бажання, якщо секс до шлюбу — це неправильно?» Можливо, ви ніколи не промовляли цього питання вголос, але воно крутилося у вас в голові. Ви коли-небудь думали про те, чому Бог дав нам такі сильні сексуальні бажання, якщо їх не можна задовольнити до шлюбу? Невже Бог хотів пожартувати над нами? Звичайно ні. Якщо Бог говорить, щоби ми чогось не робили, Він лиш виявляє піклування про нас. Він хоче захистити нас від негативних наслідків наших вчинків. І Він також хоче, щоб ми могли насолоджуватися величезними благами, до яких приводить послух Йому.

З фізичної точки зору, Бог хоче захистити нас від небезпеки заразитися хворобами, що передаються статевим шляхом (а їх налічується більше 50). Окрім цього, мільйони незаміжніх дівчат вагітніють щороку. Діти — це прекрасно, але Бог хоче захистити нас вид проблем і душевних переживань, пов’язаних з вагітністю поза шлюбом. Continue reading

Повага як основа будь-яких нормальних стосунків

Останні кілька років спостерігав за людськими стосунками і прийшов до цікавого спостереження: повага однієї людини до іншої є необхідністю будь-яких нормальних стосунків. Власне, всі людські стосунки варто розділити на три категорії:

  • обидві сторони поважають одна одну – найкращий варіант;
  • одна зі сторін поважає іншу сторону – хороший варіант;
  • ніхто нікого не поважає – жахливий варіант. Continue reading