Отець притягує до Сина

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
Ів. 6:44

Цікавий вірш, чи не так? :) Дуже кальвіністський. Чи притягує всіх Отець? Чи деяких? Чи спочатку всіх, але на якомусь етапі вже деяких?

Ці питання відкладемо вбік і поговоримо про дещо інше. Прихід до Христа (2-а Особа Пресвятої Трійці, Бог-Слово) завжди зумовлений тим, що Отець (Перша Особа) тягне людину. Як тягне? Мабуть, діючи Святим Духом на серце людське.

Що це означає? Що ми, християни, не можемо притягнути нікого нікуди ніяк. Ми свідчимо, розповідаємо Євангеліє, розжовуємо, хвилюємося, молимося, але тягне саме Отець, а відроджує Дух Святий. Не наша мудрість, не наші плани, не управління ресурсами, не все інше наше. Воно все гарно, звісно, і має певне місце, але саме Він, Бог-Отець, притягує.

Пам’ятаймо про це.

Кожна місцева громада живе поміж двома небезпеками: з однієї сторони є патерналізм, тобто загроза потрапити під жорстку конфесійну вертикаль і залежати від директив центру, а з іншого боку є сектанство, тобто спокуса відмежуватися від усіх, вийти на прямий звязок з космосом і створити своє замкнуте царство. Першу крайність найкраще втілюють Свідки Єгови, в яких всі рішення строго диктуються в Брукліні і всі повсюди йому підкоряються, такий підхід характерний також для римського католицизму, в якому подібну роль виконує Ватикан, хоча слід зазначити, що останнім часом в католицизмі є тенденції до децентралізації. Друга крайність притаманна маргіналізованим групам, особливо серед неопротестантів, які ігнорують історичну спадщину церкви і поводяться так наче після апостолів і до них нікого й не було. Continue reading →

Уривок з книги “Рівновага християнського життя”
Переклад: Леонід Коровник

Досить дивно, що суть духовности, хоч є предметом, про який багато проповідують, пишуть і дискутують, надто мало окреслена. Часто те чи інше пояснення, що схоже на визначення, тільки описує характеристику духовности, і даремно там шукати стислого окреслення самої її суті. Причина цього в тому, що поняття духовности включає в себе декілька чинників, які нелегко з’єднати у просте визначення. До того ж, один вірш у Біблії, що найбільше схожий на визначення, надто важко пояснити: „Духовна ж людина судить усе” (1 Кор. 2:15). Тому теми про духовність уникають. Незважаючи на це, необхідно сформулювати визначення, бо воно наче наріжний камінь, який надає вигляду цілому будинкові.

СУТЬ ДУХОВНОСТИ
Дійсна духовність включає в себе три чинники. Перший ми вже згадали — відродження. Ніхто не може бути духовним, у біблійному розумінні, не отримавши найперше нового життя, яке дається даром усім, хто вірує в Господа Ісуса Христа, як особистого Спасителя. Духовність без відродження є реформація.

По-друге, Дух Святий спричинюється у великій мірі до створення духовности в нас. Це не означає, що інші Особи Божества не беруть участи в цьому, що віруючий не несе відповідальности за себе, або, що нема інших способів виявлення ласки, а лише стверджує головну роль Духа Святого у духовності. Служіння Духа включає: навчання (Ів. 16:12-15), провід (Рим. 8:14), запевнення (1 Кор. 12:7), боротьбу проти тіла (Гал. 5:17). Повне виявлення цього служіпня залежить від наповнення Духом (Ефес. 5:18).

Continue reading →

1. 1 Кор. 12:3, Павло каже, що ніхто не може визнати Ісуса Господом, як тільки Духом Святим, відповідно віра (або визнання Ісуса Господом) можлива тільки через Духа.

Звичайно, Дух Святий мотивує і стимулює прихід до Христа. Але цей текст, строго кажучи, не говорить, що Дух Святий безумовно дає віру одним, а іншим не дає. Continue reading →

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading →

Православ’я і протестантизм. Діалог можливий?

Одна справа варитися в своєму протестантизмі, друга – вести діалог з людиною, яка має сильні (але дещо інші, ніж ти) переконання про віру і діла, про церкву і Ізраїль, про Писання і передання.

З дозволу мого співрозмовника публікую наше листування на духовні теми. Може, комусь буде цікаве і корисне.

Чем-то [ця організація] напоминает мне церковь “святых последних дней”, они же мормоны, они же очередная “христианская” религиозная организация из Америки. Что в России, что в Финляндии – тащили меня вечно на какие-то тренинги/семинары/конференции/встречи/молитвы/изучение английского языка. После нескольких попыток выразить мое несогласие с их доктриной пришлось покинуть их компанию, сказал прямо что считаю Истиной учение лишь православной Церкви, выражающейся в моем случае в причастности к Русской Православной Церкви, а английский язык – сказал – и так знаю, потом вроде отстали =)

а чому “християнська” у лапках? що саме є маркером справжньої християнськості?

Continue reading →

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading →

Сьогодні надрукували “Відповіді на запитання – 8”, допрацьоване видання. Вони як завжди поширюватимуться серед друзів, знайомих та всіх, хто хоче отримати книжечку :)

У надрукованої книги є невеличка вада – зміст вказано з зсувом на 1-у сторінку. На майбутнє буду уважнішим..))

Завантажити електронну версію

Continue reading →

Статуетка Марії у Львові

Марія, мати Ісуса Христа, була дійсно особливою жінкою. Ось чому.

Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її. Коли ж він те подумав, ось з’явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів. А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає: Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою. І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. (Матвія 1:18-25) Continue reading →

1. Як Дух Святий працює сьогодні?

Невілл та Дороті Джоганні

Це правда, що багато християн знають, що Дух Святий — Друга Особа Трійці. Також правда, що є багато неправильних концепцій, міфів і навіть помилок в Церкві щодо Його природи і роботи. Деякі мають жахаючі історії “про Духа Святого”, інші відчувають страх перед Духом Святим, в той час як Дух Святий згадується “воно” або “сила”.

Отже, перша річ, про яку ми повинні сказати, це те, що Дух Святий — дивовижна Особа. Є принаймні три якості, які включають “особистісні” якості — розум, почуття і воля. Це дуже ясно, коли вивчаємо Святе Писання, що Дух Святий:

• має інтелект, розум — 2 Сам. 23:2, Ів. 16:13, Дії 5:3, 1 Кор. 2:10-13, Одкров. 2:7;
• має почуття — Еф. 4:30, Гал. 5:22;
• бере участь в діях — Бт. 1:2, Ів. 6:63, 2 Сол. 2:13, Євр. 10:29, 2 Пт. 1:21.

По-друге, Дух Святий має дивовижну силу. Розгляньмо просто про 4 сфери — Дух Святий має:

• силу, що творить — Бт. 1:2, Пс. 104:30;
• освячуюча, оживлююча сила — Ів. 16:14, 6:63, 2 Сол. 2:13;
• докоряюча сила — Ів. 16:14;
• оновлююча сила — Пс. 85:6;

Continue reading →