За всіх чи за деяких? Чому я вірю в необмежене викуплення

Сергій Чепара

Роздумуючи над питанням “Чи помер Ісус Христос за всіх, чи лише за деяких” нам треба розуміти, що воно не стоїть осторонь інших питань. Майже завжди, розбираючи ці та інші складні богословські проблеми рано чи пізно ми прийдемо в точку, яка сполучає Бога і людину, а якщо точніше — Божу суверенність і людську волю.

Отже, за кого помер Христос? Є кілька способів вирішити це питання. Я пропоную почати з трохи нетрадиційного і поговорити про євангелизм. Євангеліє — це добра новина про Ісуса Христа, який помер за гріхи. За чиї гріхи? Припустімо на мить, що Христос помер не за всі гріхи, а лише за гріхи Церкви (або ж тих, хто увірують). Як правило така позиція майже завжди поєднується з іншою — суверенний Бог безумовно обирає одних на засудження, а інших на блаженство. Про правильність цього погляду ми поговоримо трохи пізніше, а зараз повернімося до євангелизму — як звіщати Христа. Ось місіонер приїжджає у нову країну і зустрічає місцевих мешканців. Йому, місіонеру, треба звіщати про Христа — хто Він такий і чому Він помер. Але як сказати це людині, про вибрання якої ти нічого не знаєш? Христос помер за тебе? Але місіонер цього не знає. Христос помер за обраних? А я обраний? Мені здається, що це доволі дивний діалог, і ми не зустрічаємо чогось такого на сторінках Біблії. Continue reading

Advertisements

Спастися зусиллями?

Автор: Ігор Тунік

Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силою здобував нього. Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силою здобував нього.
(Лук. 16: 16)

Коли розмірковуєш з релігійними людьми, на тему спасіння благодаттю, то доводиться часто чути цей вірш. Його цитують, як доказ, що не все так безкоштовно, благодаттю і тільки вірою. Що потрібно докладати зусиль що б увійти в Царство Боже і не факт що твоїх зусиль буде досить!

Однак про що нам говорить контекст? Ісус вчить, що всі земні блага належать не нам, і ми лише розпорядники всього цього. І наше покликання – використовувати земні блага, що б придбати собі друзів у вічності. Використовувати матеріальні блага, що б донести звістку про Того, Хто є істинним Паном всього матеріального і Хто чекає нас у вічності. Цьому Ісус вчить в своїй притчі про невірного управителя в 1-9 віршах. Continue reading

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Іванове Євангеліє: чи дійсно я можу бути впевненим? – Зейн Ходжес

Уривок з книги Зейна Ходжеса “Облога Євангелія”

Чи можу я насправді бути впевненим у своєму вічному спасінні? Чи можу я знати, що належу Христу і що належу Йому назавжди? Важко знайти більш суттєві запитання.

Якщо стійкість в добрих ділах дійсно є умовою або необхідним результатом спасіння, то відповідь на ці запитання мусить бути негативною. І вона залишатиметься такою принаймні до моменту смерті. Адже тільки тоді можна буде побачити (якщо це взагалі можна буде тоді побачити), чи достатній мій ступінь стійкості у добрих справах для того, щоби виправдати моє переконання в спасінні.

Не має значення, як сформульована ідея про необхідність вистояти у добрих ділах. Результат залишається тим самим. Якщо постійні добрі діла є умовою на ряду із вірою, то вони однозначно необхідні для впевненості у спасінні. Навіть якщо вони є лише неминучим результатом істинної рятівної віри, це все одно робить їх обов’язковими для впевненості у спасінні. Тобто лише наявність в житті добрих діл може підтвердити справжність чиєїсь віри. Continue reading

Уривки про спасіння і навчання. Зейн Ходжес

Уривки з книги Зейна Ходжеса “Цілком безплатно” (Zane Hodges, Absolutely free)

Вартість навчання

[Вічне життя — це дар Божий, а навчання вимагає роботи]. Апостол Павло, як ніхто інший, вичерпує усі можливі мовні ресурси для роз’яснення цього моменту. Так у Римлян 4 він пише: «А заплата виконавцеві не рахується з милості, але з обов’язку» (Рим 4:4). Якби сюди були залучені справи, заявляє Павло, то відплата зовсім не була би величним результатом благодаті! Платню заробляють!

Цей погляд також не є необережною помилкою з боку Павла. Він каже це саме в ще одному місці: «А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок» (Рим 11:6).

Тут також все дуже ясно. Неможливо отримати щось по благодаті і одночасно за якісь діла. Вони взаємно виключають одне одного. Змішуючи ці поняття, ми радикальним чином змінюємо їхню суть. Або благодать перестане бути благодаттю, або ж діла перестануть бути ділами. Текст Павла ясно про це говорить.

Спасіння через панування Христа і спасіння ділами

Вчення «спасіння через панування Христа» не в змозі уникнути звинувачення в тому, що в ньому змішують віру з ділами. МакАртур лаконічно пояснив, як саме це відбувається: «Послух є неминучим виявом рятівної віри» (с. 175).Але це те ж саме, що й сказати: «Без послуху немає виправдання і немає небес». Якщо дивитися з такої точки зору, то «послух» фактично стає умовою для виправдання і небес.

Continue reading

З релігії в релігію? Чи від невідання до Христа?

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання...

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading

Чому “віра” означає… віра. Зейн Ходжес

Це уривок з книги Зейна Кларка Ходжеса “Цілком безкоштовно” (Absolutely Free by Zane C. Hodges), яка буде видана українською мовою найближчі тижні. В ній автор доступно пояснює, чому спасіння – безкоштовне, а єдиною умовою його отримання є віра в Ісуса Христа, який помер за всі гріхи всього світу. Ця книга може бути цікавою всім, хто цікавиться християнською сотеріологією і богослів’ям взагалі.

«Віра» означає лише одне — віра

Наступні слова Господа Ісуса Христа є одним з небагатьох надзвичайно простих тверджень Біблії:

Поправді, поправді кажу Вам: «Хто вірує в Мене, життя вічне той має» (Ів 6:47).

Ці слова фактично настільки прості, що навіть відносно малі діти здатні їх зрозуміти. І пересічна людина, певна річ, також зрозуміє їх. Вони бездоганно прямі та зрозумілі.

Саме такі вислови, до речі, показують, як сильно Бог хоче, щоб Його пропозиція спасіння була зрозумілою. В Біблії, справді, є теми, важкі для розуміння — сам Петро про це писав (2 Петр 3:16) — але спосіб спасіння не одна із таких тем.

Адже безліч людей різної статі, різного віку та з різним життєвим досвідом знайшли Христа завдяки таким простим віршам, як цей.

Continue reading

Віра і діла. Навколо чого танцюємо 500 років?

Віра чи діла? Дискусії тривають...

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading

Чому протестантам варто бути обережними з католиками

Перше причастя у храмі УГКЦ

Перше причастя у храмі УГКЦ

Сергій ЧЕПАРА

В сьогоднішньому українському (і не тільки) суспільстві спостерігається сильна тенденція до зближення церков і деномінацій. Колись давно навіть у внутрішньопротестантському таборі сильно відчувався поділ – церкви, які мали різне бачення богослів’я та/або практики трималися окремо. Були великі братства, але “свої” дружили зі “своїми”.

Отож, сьогоднішня тенденція, коли протестантські церкви лояльно ставляться до католицьких і навпаки – добра вона чи зла? Більше того, частенько буває навіть співпраця. Мовляв, у головному єдині, а на деталях не варто зациклюватися. Від Бога все це чи ні? Continue reading

Віра і діла. Чому важливо не протиставляти

Я вже багато разів письмово та усно запевняв, що з точки зору Святого Писання, віра в Євангеліє – єдина умова на спасіння. Саме через віру ми отримуємо спасіння, а наші діла, праведність, вірність, релігійність, моральність, можертви і все таке не можуть нас виправдати перед Богом, але лише осудити. Така точка зору називається християнство, напротивагу релігіям світу, які навчають, що спасіння можна заробити, заслужити.

Так я думаю і зараз. Але тут хочу звернути увагу на дещо інше. В деяких протестантських колах набула популярності точка зору, що віра і діла є немов взаємовиключними і взагалі жодним чином не пов’язаними. Так, немов мозок однієї людини може вірити, але вперто, завжди і у всьому ігнорувати Бога, жити аморально, безбожно. Continue reading