Сповідь самозакоханого християнина

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі. Continue reading

З релігії в релігію? Чи від невідання до Христа?

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання...

Релігія чи хрест Христа? Ось в чому запитання…

Зараз в інтернеті набуло популярності радіоінтерв’ю дівчини, яка була тривалий час в одній з протестантських церков, але потім вирішила перейти в католицизм де і залишається сьогодні. Це інтерв’ю викликало цілу хвилю обговорення і коментування.

Не маю наміру розглядати мотиви переходу конкретної людини, тим більше, що про це знаю відносно небагато. Але сьогоднішній дискурс навкого того інколи ставить мене в штупор. Таке враження, що обговрюється все, окрім головного.

Як народжений греко-католиком я маю непогане уявлення про греко-католицизм. І у 18 років я зустрів протестантів і “став протестантом”. Так може виглядати зовні, але чи в цьому річ? Continue reading

Як створити безплідну церкву. Сергій Головін

church_bwЯк ви думаєте, за ким підуть люди? За дипломованими експертами, кличуть до висот духовності і благополуччя, або ж – за неуком, професійним невдахою, при одному тільки появу якого починає віяти тугою?

Сонми професійних пророків твердять, що все неодмінно буде добре: не буде ні воєн, ні голоду, ні страждань, ні поневірянь. І тут, що казна-звідки, приходить неук, якийсь Єремія, що не припиняє скаржитися на життя і нарікати, що все буде погано. Мало того, він ще й заявляє, що саме Господь послав його пророкувати, що, мовляв, світ крихкий і ефемерний, що він приречений.

Ось така «блага звістка»: «І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому: Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!… А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам! Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця… » (Єремія 14: 11-14). Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Неймовірна ймовірність

Я не професійний апологет, я лише навчаюся :)

Курс ТІМС (теорії ймовірності і математичної статистики) я любив і у школі, і в університеті. Як на мене, дуже цікавий розділ математики. Завжди мене приваблював.

Ось один практичний приклад про дуже малі ймовірності.

Щоб поступити в університет, абітурієнт має пройти тест (скажімо, з французької мови). В тесті 30 запитань. 8 запитань мають 3 варіанти відповіді, 14 запитань – 4 варіанти, 6 запитань – 5 варіантів, 2 запитання – 6 варіантів. Чи можливо вгадати всі відповіді? Continue reading

Церква, церква. Записки на полях

Храм в Гродно

Храм в Гродно

Інколи мені здається, що я пишу одне і те ж. По кілька разів. Але, може, так і має бути – є емоції, переживання, і хочеться ділитися продуманим. Навіть якщо воно продумане вже багато разів.

Життя церкви в цілому і християнина зокрема дуже залежить від того, як розуміється Бог і духовний світ взагалі. У кожного з нас є якісь уявлення “правильності”, і ми свідомо/підсвідомо/несвідомо йдемо до тієї правильності. Активно чи не дуже, швидко чи повільно. Continue reading

Цінність часу

200909112309Я час від часу намагаюся зрозуміти що не так з українцями. Чому за 25 (350 чи 1000) років вони так і не спромоглися побудувати успішної квітучої держави. Мене не влаштовують відповіді “у всьому винні олігархи” чи “Путін редиска”. Бо олігархи – частина українського суспільства, а редиски дуже часто очолюють різні держави, і це не значить, що їхні сусіди мають жити препогано. Continue reading

Як живе Білорусь

Сьогоднішній пост присвячую Білорусі, яку відвідав нещовно.  І хоча я побував і в Мінську, і в Гомелі, і в Жлобині, почну з кінця – з села Кароткавичі.

Дороги в селах Білорусі у дуже пристойному стані. Звісно, не Німеччина, але точно краще, ніж Львівщина.

IMG_2089

Continue reading

Божевілля з рівноправ’ям

Студентки в Брно (Чехія) після занять

Студентки в Брно (Чехія) після занять

У мене у фейсбук-друзях є одна панночка – народний депутат. Мені навіть у грудні минулого року випала честь познайомитися з нею особисто. Приємна, мила дівчина, якій пощастило пройти у Верховну Раду за списками однієї з політсил. Панночка ця дуже переймаєтсья рівноправ’ям жінок з чоловіками, регулярно організовує різні заходи на цю тему, збирає комітети-підкомітети, пише з колегами закони про ґендерну рівність і т.ін..

Яка природа такого явища? Що (хто) стоїть за бажанням зробити в усьому подібною жінку на чоловіка? Continue reading

Роздуми про Титанік

Кадр з фільму "Титанік" (2012). Режисер Джон Джонс

Кадр з фільму “Титанік” (2012). Режисер Джон Джонс

Вперше про катастрофу гігантського корабля я почув від свого сусіда, Михайла Івановича. Він був пенсіонером, доволі порядною людиною. Раніше працював вчителем математики і директором школи інтернат. Про Михайла Івановича всі відгукувалися добре, він був хорошою людиною і хорошим директором, господарем.

Отож, про Титанік, вперше сказав мені саме він. Що це був великий корабель і що дуже багато людей загинуло, коли він потонув. Оскільки мій співрозмовник був комуністом, то не забув додати, що людей 2-го і 3-го класу не пускали на палубу, аж поки не сядуть в човни люди першого класу. Мовляв, капіталізм в дії. І так воно було, звісно. Continue reading