Брати Капранови про гендерну рівність

Дмитро та Віталій Капранови

Дмитро та Віталій Капранови

Нас давно тривожить питання: чому гендерці такі нервові, а часто навіть агресивні?
Здавалося б – дискутуй собі, а ні – одразу образи: “сексизм”, “мізогінія”, “скрєпи” на кожне слово.

І от днями ми зрозуміли причину. Ні, справа не у проблемах особистого життя, як дехто вважає. Проблема значно ґрунтовніша.

Згадаймо, що фемінізм та ідеї гендерної рівності почалися зі світлого образу пригнобленої жінки, яка позбавлена прав на все: на політику, на кар’єру, на власне тіло і т.д., але якщо дати їй ці права – тут і настане всезагальне щастя. Continue reading

Advertisements

Чоловік твоєї мрії – Марічка Галюк

Співбесіда на посаду «Чоловік твоєї мрії» або «На що потрібно звернути увагу при виборі партнера для шлюбу?»

Духовна сфера
Важливо переконатися, що він:
Перероджений (не лише номінальний) християнин. Запитай, як він навернувся до Бога? Що переживав? Як змінилося його життя?
Регулярно читає і досліджує (робить практичні висновки) Біблію, щоденно молиться;
Відвідує зібрання не для «стрілянини очима» по симпатичних дівчатах, а для того, щоб збудуватися від проповідей і послужити іншим (задіяний в житті церкви);
Не займається постійним осуджуванням (якщо людина вічно незадоволена служителями і будь-якими змінами в церкві – це свідчить про її незадовільний духовний стан). Критика має бути конструктивною (якщо не так, то як?). В протилежному випадку це просто марнослів‘я.
Дізнайся думку пасторів або близьких друзів по всіх вище перерахованих пунктах, без «супердуховного фотошопу».
Continue reading

Аборти. Між чорним і білим

Завжди є теми, які поділять будь-яке суспільство приблизно навпіл. Або якщо не навпіл, то десь 40*60 чи 30*70. Але навіть якщо Ви маєте у своїй країні 25% дуже затятих прихильників чогось, то це вносить неабиякий розкол у суспільство.

Аборти – тема стара. Коли вона виникає десь у фейсбук, то одразу знайдуться десятки чи сотні підтримати “право жінки на вибір” і приблизно десятки-сотні незгодних, які назвуть це вбивством.

Як на мене, то одна з найкращих (тобто найуспішніших) стратегій сил темряви – це передефініційовувати дефініції. Continue reading

Свобода, рівність, сестринство. Або кілька думок про жіночі квоти

Не писатиму тут про Бога, людину і Сатану. Про все це іншим разом. Колись якось. Не писатиму і про псевдохристиянський погляд “Жінка варить борщ на кухні, чоловік заробляє гроші на роботі”. Про це теж іншим разом.

Напишу, що диву даюся людям, які в сьогоднішній Україні боряться за права жінок. Окей, насилля в сім’ї – це важлива тема, але вона сама по собі немає “статевості”. Насилля в сім’ї погане в будь-якому разі – чи чоловіка щодо дружини, чи дружини щодо чоловіка, чи батьків щодо дітей. Але це інше. Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Божевілля з рівноправ’ям

Студентки в Брно (Чехія) після занять

Студентки в Брно (Чехія) після занять

У мене у фейсбук-друзях є одна панночка – народний депутат. Мені навіть у грудні минулого року випала честь познайомитися з нею особисто. Приємна, мила дівчина, якій пощастило пройти у Верховну Раду за списками однієї з політсил. Панночка ця дуже переймаєтсья рівноправ’ям жінок з чоловіками, регулярно організовує різні заходи на цю тему, збирає комітети-підкомітети, пише з колегами закони про ґендерну рівність і т.ін..

Яка природа такого явища? Що (хто) стоїть за бажанням зробити в усьому подібною жінку на чоловіка? Continue reading

Цінності. Моє відкриття року

“То всьо хліб” – казала моя бабуся в 1990-их роках на купу газет, які я поклав на підлогу. Газет було пів сотні, і кожна коштувала не мало – 50 копійок. Тоді то були трохи гроші – хліб коштував 1.80 грн. Бабця моя було 1922-го року народження і пережила війну, переселення, репатріацію, голод 1946-47 років, згодом смерть чоловіка. Словом, хліб вона вміла цінувати…

Для мене “цінності” стали відкриттям року.

Поясню чому. Кілька років я розмірковував на різні духовні теми – особистий духовний ріст, церква, пріоритети і все таке. І ось недавно мене “осяйнуло”: цінності – ключ до розуміння багатьох духовних тем. Continue reading

Про свободу, яка виросла до потворно-великих розмірів

Колись давно чи під час війн чи через борги люди ставали рабами. Одні люди володіли іншими. Хтось народжувався вільним, хтось – рабом, будучи просто майном, немов меблі. Мільйони людей гнули спини на інших. Народжувалися рабами, жили рабами і помирали рабами. Їхні діти і онуки теж були рабами. І річ навіть не в тім, що раби важко працювали, а в тім, що вони не мали прав – голосували, розпоряджатися своїм життям, мати житло, освіту, роботу на вибір.

Йшли роки і людство прийшло до того, що рабство це погано, бо всі люди вільні і рівні. В Європі мислителі і поети оспівували свободу, і як наслідок, рабство засудили і скасували. Свобода стала такою великою цінністю, що майже стала ідолом. Свобода слова, свобода совісті (віросповідання), свобода на вільне пересування, обирати працю і т.ін. Continue reading

“А жінці я забороняю навчати”

Сергій ЧЕПАРА
Написання: 13.06.2011
Редакція: 04.12.2013

Протестантизм, як на мене, унікальний своїм неймовірним різноманіттям. Щось подібне, мабуть, можна зустріти лише в сучасному іудаїзмі. Відомий жарт про те, як Апостол Петро закликав до себе «на розмову» служителів католицизму, православ’я та протестантизму. Перші два швидко отримали доброго прочухана за небіблійну практику поклоніння святим, а коли дійшла черга до розмови з протестантом – все стало геть інакше. Розмова в кабінеті Петра тривала тиждень, після чого Петро з протестантом вийшли і продовжували спілкуватися. Протестант тримав в руках Біблію, а Петро йшов поруч. Серед розмови почулася фраза Петра: «Не знаю, брате, може ти і правий, може дійсно саме так варто розуміти це місце в Писанні». «Саме так і варто, я впевнений» – відповів протестант. Тоді Петра осяйнула інша думка: «Брате, але це ж моє послання, це ж я сам писав церквам!». Жарти-жартами, але очевидним є те, що протестанти на все мають власну думку. Устрій церкви, причастя, водне хрещення, роль Духа Святого, час приходу Христа, співвідношення Ізраїлю та Церкви – далеко не повний перелік тем, на які кожна протестантська гілка, конфесія чи громада має «свою окрему думку».

Тим не менше, є особливі гаряченькі теми. І серед них – роль жінки в церкві. Зразу кажу, що вважаю багатьох сестер добрими, вірними, благочестивими християнками, що мають глибокі, правильні, щирі стосунки з Богом. Багато побожних жінок є для мене прикладом в служінні. Багато сестер на Небі отримають більші, ніж брати, нагороди з рук Ісуса. Якщо в процесі читання статті Вам на мить здалося що я думаю інакше – перечитайте цей абзац знову. Continue reading

Все таки напишу

Ніхто і ніщо не зупинить локомотив лібералізму, який мчить на шаленій швидкості. Залізна завіса між СРСР/СНД та “західним світом” впала на початку 90-их, і тепер ми дуже швидко наздогяняємо весь цивілізований (?) світ у всіх його проблемах. То тут, то там вигулькують політики, журналісти, юристи, які свідомо чи несвідомо опонують традиційній моралі, побудованій на іудейсько-християнських засадах. Здаються, найближчі десятиліття пройдуть під знаком толерантності (до всього і всіх) і фемінізму у всіх його проявах.

На останньому зупинюся докладно, оскільки це лже-вчення все глибше і глибше проникає у християнство – у голови окремих християн і служителів церков. Християни мусять бодай формально визнавати Біблію авторитетом, тому щоб зберегти видимість біблійності вишукують для своїх доволі дивних ідей віршики, які, на їхній погляд, підтримують їхнє вчення. Як казав один мій друг, місіонер в Україні : “спочатку засновуємо служіння, будуємо церкву а потім десь збоку причепляємо Біблію”. Золоті слова. Continue reading