Мокре Закарпаття. Квітка полонини

“Квітка полонини” – один з найкращих або і найкращий санаторій Закарпаття. Так само і називається ресторан, розташований там. Там дуже чисто, всюди квіти, в озерцях плавають риби. На території санаторію можна безкоштовно пити мінеральні води “Поляна квасова”, “Лужанська – 7”, “Лужанська – 4″…

Continue reading

Мокре Закарпаття. Сент-Міклош та палац Шенборнів

У селі Чинадійово є такий замок. Взагалі Чинадійово – то радянська назва, дана новою владою у 1944 році, раніше село називалося Сент-Міклош (Святий Миколай). Зараз так називається замок, який Ви бачите на фото – Сент-Міклош, хоча його також називають Чинадієвський. Він у дуже поганенькому стані, вхід туди безкоштовний. Хоча замок невеликий, але цікавий. Є кілька таємних ходів. Думаю, якби влада знайшла кілька десятків тисяч доларів на реставрацію – було б круто.

Continue reading

Бойківщина. Путівник

Сергій ЧЕПАРА

Ігор Губіліт та Наталя Кляшторна

Ігор Губіліт та Наталя Кляшторна

Сьогодні у турагенції “Відвідай” відбулася презентація нового путівника “Бойківщина”. Путівник Бойківщина містить:

  • якісну професійну карту бойківської землі (Бойківщина включає тритину Львівщини – Хирів, Старий Самбір, Самбір, Жидачів на півночі, Калуш та Богородчани на сході, Стара Гута, Міжгір’я, Воловець на півдні, словацікі Рунину і Тополю та
  • польські Балигород та Устріки Долішні на заході);
  • коротку інформацію про видатник уродженців Бойківщини – Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Вагилевича, Івана Франка, Августина Волошина, Степана Бандеру, Петра Яцика, Марта Шпак;
  • фотографії деревяних бойківських церков зі Сколівського та Турківського районів;
  • статті про назву “Бойки”, заняття бойків, вдачу, кухню та одяг бойків, “12 перлин Бойківщини”
Путівни "Бойківщина" та книжечка "Слово про Бойка"

Путівни “Бойківщина” та книжечка “Слово про Бойка”

присутні на презентації

присутні на презентації

Пан Ігор демонструє присутнім карти Бойківщини

Пан Ігор демонструє присутнім карти Бойківщини

Автори путівника – директор турагенції “Відвідай” Ігор Губіліт та поетеса Наталя Кляшторна. Слово також мав Петро Косачевич, голова міжнародної громадської організації “Світовий Конгрес Бойків”.

Придбати путівник можна в книгарні “Маяк” (вул. Залізнична 8/4) та в турагенції “Відвідай” (просп. Чорновола, 7, готель “Львів”). Окрім згаданого путівника там також можна купити путівник “Гуцульщина”, який містить відповідну карту, статті про архітектуру, вірування, Космацьку республіку 1944-45 років, кухню, словничок, вбрання, та “15 перлин Гуцульщини”.

Закарпаття. Світлини

Автостанція села Сільце (Хустський район)

Транспортна розвилка “Мукачево-Хуст-Берегове” в с. Сільце

На території санаторію “Шаян”

Повітняна куля над селом Голубине Свалявського району

Подорожуючи залізницею. Воловецький район (1)

Подорожуючи залізницею. Воловецький район (2)

Подорожуючи залізницею. Воловецький район (3)

Маленька реклама. Відпочинок в Закарпатті

Маленький будинок в закарпатському селі здається в оренду для бажаючих відпочити

Здається в оренду будинок в Закарпатській області для відпочинку і проживання. Розміщення: село Голубине Свалявського р-ну, 3 км від м. Сваляви, 1 км від джерел “Поляна Квасова”, “Лужанська-4”, “Лужанська-7”; одноповерховий будинок, в якому одна двомісна кімната, телевізор з супутниковим ТБ, кухня, газова плита, холодильник, посуд, душ, санвузол, вхід з двору і окремий з вулиці; можливе місце для дитини; господарі живуть в іншому домі поруч; обігрів: автономне водяне; холодна джерельна та гаряча вода; харчування за домовленістю; до найближчого магазину 150 м; до ресторану 1 км; можливе паркування авто; покриття МТС, Київстар, Лайф; можливий трансфер з Сваляви; за додатково оплату – харчування молочними продуктами;

Ціна за добу з 1 особи: 60 грн;
Передоплата обов’язкова.

Контакти:
050-242-04-65, Оксана

Двомісна кімната

Зручна кухня

Санвузол

Як живеш, Закарпаття?

Поживши трошки на Закарпатті зрозумів що це окрема країна. Принаймні, культурно. Різниця між Закарпаттям та Галичиною суттєва та помітна. Закарпатська область утворена найпізніше – 1946 року, до того вона перебувала під владою Австро-Угорщини (1711-1918), Західно-Української Народної Республіки (1918), Чехо-Словаччини (1918-1938), автономії Карпатської України (1938), Угорщини (1939-1944), УРСР (з 1946-1991), в складі незалежної України (з 1991 року). Таким чином, культурно Закарпаття є унікальним регіоном, де поєдналися головним чином українська, радянська та угорська культури. Цікаво, що в Закарпатті частина людей себе ідентифікує як “русини”.

Закарпатська область. Адміністративна карта

Отже, чим цікаве Закарпаття?

“Закарпатський час” – частина населення визначає час “по місному” (GSM+1, середньоєвропейський час). Таким чином, коли Ви замовляєте таксі або запрошуєте дівчину на побачення уточняйте час – “Києва” чи “місного”. Таке визначеня часу зумовлене тим, що частина Закарпаття (25% території) дійсно знаходиться в середньоєвропейському часовому просторі, проте відмінність між Києвом та Закарпаттям не більше ніж 30 хв.

Населення Закарпаття немов застигло в часі. Побувши трохи там у Вас складеться враження що Ви щонайменше в 1970-их роках… Це проявляється і в побуті, і в спілкуванні, і в стосунках.

Релігійно Закарпаття більш православне, ніж католицьке та протестантське (35,6%, 27,7%, 23,2% відповідно).

Відповідно до офіційної інформації ЦВК за Януковича В.Ф. в Закарпатті в 2010 році проголосувало 41,55% населення, в той час як в областях Галичини – 8,6%, 7,02%, 7,92%. Таким чином, політично Закарпаття ближче до Наддніпрянської України, аніж до Галичини.

Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія “Тиса” веде мовлення українською, угорською, румунською, німецькою, словацькою, русинською, ромською (циганською) та російською мовами.

В громадському транспорті співвідношення жінок-пасажирів до чоловіків-пасажирів коливається між 4:1 та 12:1. Чи то всі чоловіки поїхали за кордон на роботу, чи то мають авто, а дружин автобусами відправляють, але контингент пасажирів майже повністю жіночий.

Мова Закарпаття – кристалізована суміш літературної української, російської, угорської та інших мов. Таким чином мова закарпатця – це фіксований набір лексем української мови перемішаний русизмами, угризмами, полонізмами, германізмами.

Словник Закарпатської говірки

ай-но так, еге-ж
валело постіль
ґазда чоловік (hasband)
ганьбитися соромитися
звідати спатати
ймити зловити, спіймати
квас мінеральна вода
ко що
кремзики деруни
крумплі картопля
кулько скільки
ленґарь бешкетник, пустун
любиться подобається
майже імовірно, можливо, напевно
мало, маленько трохи
мацур кіт
мачка кішка
нанашка, маточка хрещена мама
не є нема
ниська сьогодні, нині
ногавиці, ґаті штани
облако вікно
парадички помідори
парує личить, підходить
пішковта пиріг
повісти сказати, розповісти
поздить запізнюється
позирати дивитися
поливка росіл, бульйон
потятко пташка, ціплятко
пудити лякати
райбати прати
спознав упізнав
ташка сумка, кульок
тискатися обійматися
тісто тістечко, печиво
тютка тітка
фанки пампушки
хижа хата, дім
цімбор (-ка) друг (подруга)
цімборуватися дружити
чічка квітка
шпарга пічка