Три шляхи для України – Олександр Костюк

Насправді у жителів України, безвідносно до їх національності, рідної мови, політичних переконань, є три варіанти.

1. Приєднання до РФ в якості колонії. Варіант москви. Це доля ОРДЛО і то не відразу, а після довгих років війн, крові, чисток, придушення непокірних. Десятки а то й сотні тисяч смертей. Сіра зона. «Подвали», комендантські години, доноси. Москва точно не буде ділитися з вами доходами від нафти та газу. Ніхто точно не дасть вам «високіх пєнсій», «нізкіх таріфов» і «бєсплатних квартір». Їх і в РФ нікому не дають. Ви не будете жити як в Москві. І навіть як в Тамбові не будете. Колонія, використання в якості ресурсу. При чому всіх – україномовних, російськомовних. Москві це байдуже. Москва – держава-паразит. Російськомовні навіть зручніше, покірливіші;

2. Варіант «гівно в ополонці». Власне, це варіант більшості з тих, хто голосував за Януковича чи Зеленського (хоча, насправді, чітко вони того не усвідомлюють). Напівнезалежнісь, «дружба» з РФ, «вигод ниє поставкі дєшового газа», «договоріться посєрєдінє», «памятнікі – кому оні мєшают», «дєнь пабєди», ностальгія по трупу СРСР і т.п. Тобто те, чим ми займалися у 1991-2014-х. Імпортована з москви політична корупція, популізм, вплив кремля на олігархів, на вибори, економіку, скупка кремлем політиків та журналістів, газовий та військовий шантаж, витягання грошей з українського бюджету через газові схеми і т.п. Все з однією метою – не дати Україні стати успішною. При цьому населення живе очікуванням чарівного месії («крєпкій хозяйствєнік», «новиє ліца» і т.п.) який «дасть» низькі тарифи і високі зарплати с пенсіями, тим часом його годують нескінченними історіями про «борьбу с корупцієй». Бідність, відсталість, стагнація, біг по колу.

3. Варіант патріотів-державників. Повноцінна незалежність і економічна модель розвинених країн. Перш за все – в головах.
А це – кров, піт, відповідальність.
– Необхідність відстояти свою країну зі зброєю в руках;
– Своя мова,віра, історія, пам’ятники, пісні, фільми. Тому що чужі – це інструменти, щоб нав’язати вам варіанти 1 чи 2. При цьому ніхто не примушує нікого відмовлятись від рідної мови чи культури. Але підтримка держави – своєму;
– Розуміння, що за все треба платити справедливу ринкову ціну – за газ, тепло, квартиру, дороги, медицину, безпеку, забезпечену старість. Справедливу, прозоро сформовану, чітко контрольовану суспільством, але ринкову ціну. Заробляти і платити;
– Закон понад усе, для всіх;
– Розуміння, що якщо ти талановитий, розумний, меткий, підприємливий, працьовитий, швидкий, везучий – ти стаєш багатим. Якщо ти ледар, п’єш, не хочеш ворушитися та вчитись, міняти життя, шукати, якщо ти невдаха – то ти лузер. І не маєш права кричати «дайте мнє»;
– Розуміння, що свій, український, патріотичний олігарх, який випускає якісний продукт, своєю підприємливістю створює додану вартість, робочі місця,чесно платить податки, наповнює бюджет – це благо та опора для країни;
– Розуміння, що лідером успішної країни може бути тільки сильна, незалежна, патріотична, розумна, освічена, досвідчена, енергійна людина;
І от тільки цей варіант може дати нам гідне, цивілізоване, багате життя. В перших двох варіантах ніякі «реформи», «новиє-стариє ліца», «молодиє і чєсниє», ніяка перманентна «борьба з карупцієй», посадкі і рсстрєли – не матимуть результатів. Буде лише імітацією. І буде бідність, відсталість, стагнація. Тобто ще десятки втрачених років.
Держава це не президенти чи депутати. Держава – це громадяни. І не може бути гідного, достойного та заможного життя в державі, більше половина жителів якої ментально живуть в чужій, або навіть вже неіснуючій державі.
Насправді настав уже час, коли кожен житель України, неважливо хто він за своїм етнічним походженням чи рідною мовою: українець, росіянин, єврей, татарин, мадяр, повинен ясно усвідомити ці три варіанти. І зробити свій вибір, розуміючи його наслідки. А зробивши – відповідати за нього перед собою і своїми нащадками.

Прості люди під впливом пропаганди. Правду людям про ці варіанти вибору та їх наслідки має говорити еліта: політики, ЗМІ, журналісти, лідери суспільної думки. Говорити нон-стоп. Це їх обов’язок перед народом. На жаль, багато з них куплено чи завербовано. Багато просто не відповідають тим завданням, які на себе взяли. От на них потрібно тиснути в першу чергу. Щоб політик чи журналіст, який веде свій народ в рабство та бідність ставав парією, отримував відповідну оцінку: брехуна та зрадника. Ну і просто пояснювати людям – в житті, на роботі, через соцмережі. Нас, патріотів-державників, уже багато. І кожного дня стає більше.

Приєднуйтесь, бо ви того варті!

Права без хабарів – Юля Джала

у мене є водійські права, які я отримала законно, без хабарів. а ще у мене троє дітей (найменшій у грудні виповнилось три роки), робота і творчість. “Ви хочете спитати мене, як я все встигаю? та я ж містер Неймовірний, а не містер-пересІчний чи містер-такий-собі!”

отримання водійських прав законним шляхом не неможливо, не коштує дорожче ніж їх купити, і я після цього не відправилась на тривалий курс психотерапії для виходу із депресії. і не відправлюся. також, це необов”язково триває півжиття, як багато хто каже.

мої курси у автошколі почалися в кінці вересня. заняття тривали до початку грудня, двічі на тиждень по 2 години. крім теорії, було ще водіння – 20 годин, хоча я вважаю що цього мало і їздила більше до здачі іспитів у Сервісному центрі. права я отримала сьогодні, 25 січня – тобто у мене це зайняло 4 місяці, з навчанням у школі включно. Continue reading

Спастися зусиллями?

Автор: Ігор Тунік

Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силою здобував нього. Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силою здобував нього.
(Лук. 16: 16)

Коли розмірковуєш з релігійними людьми, на тему спасіння благодаттю, то доводиться часто чути цей вірш. Його цитують, як доказ, що не все так безкоштовно, благодаттю і тільки вірою. Що потрібно докладати зусиль що б увійти в Царство Боже і не факт що твоїх зусиль буде досить!

Однак про що нам говорить контекст? Ісус вчить, що всі земні блага належать не нам, і ми лише розпорядники всього цього. І наше покликання – використовувати земні блага, що б придбати собі друзів у вічності. Використовувати матеріальні блага, що б донести звістку про Того, Хто є істинним Паном всього матеріального і Хто чекає нас у вічності. Цьому Ісус вчить в своїй притчі про невірного управителя в 1-9 віршах. Continue reading

Чи варто їсти цукерки ROSHEN?

Цукерки президента... їсти чи не їсти?

Цукерки президента… їсти чи не їсти?

Ви, очевидно, здогадалися, що мова буде не про корисність/шкідливість шоколаду. Бо тут відповідь проста, як двері – багато солодкого дійсно шкодить. І виробник не має значення.

Мова про політичну складову. Деякі громадяни з невтомною енергією регулярно закликають не їсти (тобто не купувати) цукерки фабрики олігарха-Президента.

Поговорімо про це трохи. Розберімося в ситуації.

Здогадуюся, що більшість таких діячів, що невтомно закликають обвалити продажі фабрики “Рошен” щиро вірять у те, що це один з найкращих способів в ділах проявляти любов до України. Хто проти такої блокади – ворог, ну, принаймні, несвідомий громадянин. Continue reading

Обійти все

Павло СІЛКОВСЬКИЙ

Спілкуємося на днях із експертами МОЗ. В діагностичному центрі відбувається публічна дискусія щодо майбутньої реформи медицини. Зустріч у форматі запитання-відповіді. Запитання з зали: як можна буде організувати співоплату медичних послуг, якщо існує 49-а стаття Конституції про безкоштовну медичну допомогу в лікарнях?
Відповідь: враховуючи те, що ми ніяк не можемо назбирати 300 голосів у парламенті, ми знайшли спосіб обійти вказану статтю…
Continue reading

Чому добрий Порошенко стає злим Януковичем?

Порошенко П.О. (фото з інтернету)

Порошенко П.О. (фото з інтернету)

У заголовку, звісно, іронія. Я не вважаю першого добрим, а другого злим. Але суть питання можна звести до такого: чому ми обираємо людей, які обіцяють нам демократію, але потім роблять авторитаризм?

Річ у політичній культурі. Наші політики просто не вміють (і не хочуть) інакше. Всі вони зіпсовані авторитаристи. Ну або дуже м’які ліберали. У нашій країні просто нема іншої філософії, культури мислення. Суспільство не продукує нову політику і нових політиків. Нема запиту на щось краще. Все, що ми знаємо – це “спочатку все має стати моє, а потім я поділю чесно”. Continue reading

Невивчені уроки історії

Тут дуже важливо не впасти в редукціонізм (спрощення). Ситуація в Україні є дуже складна. Тут нема чорного і білого, але багато відтінків сірого.
Перш за все, фактом є те, що Україна майже 25 років жила як бідна і корумпована постсоціалістична республіка. У цьому винні всі потрохи – від президентів до звичайного громадянина. Майже всі люди, прямо чи опосередковано, причетні до грабування країни. Різниця лише в тому, хто скільки вкрав (зміг вкрасти) – 10 гривень чи 10 мільйонів доларів. Так ми всі жили і горя не знали. Час від часу звинувачували погану владу чи Кремль, але всіх все влаштовувало.

Continue reading

Уривки про спасіння і навчання. Зейн Ходжес

Уривки з книги Зейна Ходжеса “Цілком безплатно” (Zane Hodges, Absolutely free)

Вартість навчання

[Вічне життя — це дар Божий, а навчання вимагає роботи]. Апостол Павло, як ніхто інший, вичерпує усі можливі мовні ресурси для роз’яснення цього моменту. Так у Римлян 4 він пише: «А заплата виконавцеві не рахується з милості, але з обов’язку» (Рим 4:4). Якби сюди були залучені справи, заявляє Павло, то відплата зовсім не була би величним результатом благодаті! Платню заробляють!

Цей погляд також не є необережною помилкою з боку Павла. Він каже це саме в ще одному місці: «А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок» (Рим 11:6).

Тут також все дуже ясно. Неможливо отримати щось по благодаті і одночасно за якісь діла. Вони взаємно виключають одне одного. Змішуючи ці поняття, ми радикальним чином змінюємо їхню суть. Або благодать перестане бути благодаттю, або ж діла перестануть бути ділами. Текст Павла ясно про це говорить.

Спасіння через панування Христа і спасіння ділами

Вчення «спасіння через панування Христа» не в змозі уникнути звинувачення в тому, що в ньому змішують віру з ділами. МакАртур лаконічно пояснив, як саме це відбувається: «Послух є неминучим виявом рятівної віри» (с. 175).Але це те ж саме, що й сказати: «Без послуху немає виправдання і немає небес». Якщо дивитися з такої точки зору, то «послух» фактично стає умовою для виправдання і небес.

Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Що робити з Донбасом?

Ілля Варламов у свіжому пості запитує всіх своїх читачів: що робити з Донбасом?

Спочатку він наводить типові фрази різних українців, які можна вичитати у соцмережах. Звісно, фрази українців, які живуть не під владою проросійських боєвиків.

– Росія на нас напала! Росіяни постачають зброю і техніку на схід України, вони розв’язали війну!

– Ватники, колоради, покидьки, через них наші хлопці гинуть на фронті!

– Діра, лугандони, “русскій мір” хотіли? Отримали!

– Якби не влаштували б свої ДНР і ЛНР – жили б як люди, а зараз хай сидять по підвалах!

– Зрадники тупорилі! Росію рятуйте, а до нас не лізьте!

Хоча Ілля Варламов трохи перебільшує, але дуже багато постів на цю тему саме так і виглядають. Українці Львова, Києва і Одеси зеленого поняття не мають що робити, але твердо впевені, що у всьому винен Путін. Чи олігархи. На заході країни ще вказують на російську мову.

Але облишмо причини. Поговорімо про “що робити”. Continue reading