Філософсько-педагогічні роздуми з краплинками ностальгії про 90-і і тепер

Я народився у далекому 1986 році. Далекому пишу і з гумором і без. Насправді роки йдуть, все навколо змінюється. Нема вже України часів Кучми-Ющенка, змінилася техніка, змінилися люди і взагалі все.

Коли я навчався у школі (1992-2003), ми черпали інформацію переважно з книг, газет, телебачення, інколи – радіо. Книги і газети не всі діти читали, телевізор дивилися всі або майже всі, ходили у школу теж всі. Інтернет був у зародковому стані, Вікіпедії і вордпресу не було в принципі. Ми вивчали інформатику – і нам пощастило – у нас був нормальний комп’ютерний клас на 8 комп’ютерів. Коли я закінчив школу – було вже 2 комп’ютерні класи – новий і старий. В багатьох селах району, щоб ви розуміли, інформатику вивчали без комп’ютерів.

Розмірковую на тему Віра і розум/знання.
Про це вже писали і говорили давним давно, тема не нова, а стара-престара.

Але все ж таки.
Людині властиво покладатися на щось або на когось. На владу, на гроші, на себе, на розум, на зв’язки, на зброю, на знання, на досвід, на друзів, на родичів, на сусідів, на … Список довгий.

Бог закликає нас користуватися розумом, але покладатися саме на Нього.
Віра і розум. Часто чуємо, що вони доповнюють одне одного. Безперечно, тут є доля істини. Але є і аспект, коли розум воює проти віри.
Наведу приклад.

Людині розумній властиво покладатися на розум. Вона прагне пояснити все саме розумом.
Якщо віруюча людина розумна – вона прагне пізнавати Творця і світ навколо, осмислювати дійсність.

Але намагання осмислити дійсніть інколи тяжіє до “запхати Бога в коробочку”. Але Бог за визначенням позакоробкова сутність, Його ніхто і ніщо не може кудись помістити. Навіть категоризувати Бога дуже важко, бо він унікальний у своєму роді, Він Дух, який існує поза часом і простором. Збагнути розумом Його неможливо. Continue reading →

Помітив одну тенденцію – напишу.

Все більше бачу, як люди, які вірять в Творця, виставляються тупенькими примітивними селюками, які поїзд двіч в житті бачили. Ага – і тотально ігнорують науку.

Це локальна/тактична перемога Лукавого – показати теїзм, як щось, що суперечить науці і здоровому розуму. Дивився відео з російського телебачення “Креаціонізм vs Еволюціонізм”. Креаціонізм захищали 2 православні священники і 1 письменник, еволюціонізм – три професійні науковці. Священники в цілому говорили речі правильні, хоча в науці плавали (хоча один з них є дипломованим фахівцем в геології чи геофізиці). Continue reading →

Богослів’я лякає багатьох… Але чи має так бути?

Днями один мій приятель сказав, що не бачить ніякої користі в тому, щоб зрозуміти суть кальвінізму або армініанства, тому що просто хоче любити Бога і любити людей. І, судячи з усього, для багатьох християн сьогодні на цьому все закінчується. Немає потреби знати більше.

Я б навіть сказав, що євангельські християни відчувають страх перед знанням. Судячи з мого досвіду, цей страх народжується з двох джерел. Або люди бояться, що, дізнавшись занадто багато, вони уподібняться фарисеям, перетворяться в гордовитих ханжів, і їх любов до Бога ослабне. Або вони бояться, що, дізнавшись занадто багато, скотяться в лібералізм і нахапаються універсалістських і інших єретичних ідей. Continue reading →

Шкільна освіта – формування маленької людини

Я дуже погоджуюся з головними меседжами нових очільників Міносвіти – дитину треба вчити думати, а не прокачувати знаннями. На жаль, радянська система не була зацікавлена в вихованні різносторонньої особистості, і просто робила “правильних” маленьких громадян. Continue reading →

Час від часу стикаюся з тим, що значно легше запам’ятати “правильні кліше”, ніж глибоко осягнути певні концепції.

Це може стосуватися різних сфер, наприклад, політика, економіка, суспільне життя або релігія. Оскільки я християнин і намагаюся жити по-християнськи, то мої приклади тут будуть здебільшого на християнську тематику. Continue reading →

Час від часу від християн можна почути таке – бути просто хорошою людиною значно важливіше, аніж постійно читати Біблію чи молитися.

Що стоїть за таким твердженням та як на це дивиться Бог? Спробуємо з’ясувати. Перш за все до цього треба підходити з точки зору формальної логіки, адже на неправильно поставлені питання не буває правильних відповідей. Continue reading →

Ісус – добрий Пастир

Слова пізнавати і пасти нам знайомі не лише з Біблії… Слово пізнавати є близьким до дізнаватися, набути знань. Слово пасти означає доглядати за худобою, щоб та їла травичку.

У Біблії слово пізнавати нам трапляється вже на перших сторінках: І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа. (Буття 4:1). В цьому випадку воно означає інтим, точніше набуття нового досвіду інтимного життя.

Проте найчастіше пізнання зустрічаємо в контексті пізнання Бога: Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум. (Приповісті 9:10).

Що ж таке пізнання? Я не проводив великих досліджень, але з того, що я бачу у Слові Божому, розумію, що пізнання – це особливий вид набуття знань, розуміння. Пізнання – це досвід особистого переживання і розуміння. Continue reading →

Не знаю, як часто християни розмірковують про ангелів. З мого досвіду рідкувато. Що ми знаємо про ангелів? Що вони створені перше людини. Що один ангел збунтувався проти Бога і був покараний. Що на його бік перейшла третина… Але це все таке.

А мені от цікаве інше: чи ангели мають душі, чи вони самі і є душі? Чи вони духи? Бездушевні? Мали б мати розум, почуття та волю. Почуття? Чи значить це, що ангел може радіти? Може, судячи зі слів Ісуса. А сумувати? Ну, мабуть також. А відчувати біль? Гнів, ненависть, образу? А бути закоханим? Таке, напевно, лише для людей.

Людина не лише вінець Божого творіння, а й дуже дивна істота. Дивна тим, що фізично досить слабенька (слон та тигр мають явні переваги), розумово всіх тварин випереджує (створила ЕОМ, інтернет, мистецтво, право, мораль, державність і т.д.), а ще й емоційно дуже вразлива. Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

Створення Адама. Мікеланджело Буонарроті

Вже 8 років намагаюся збагнути, що таке стосунки з Богом.
Коли я увірував у Євангеліє у 2004 році спочатку я не мав певності, що увірував. Я  навіть ходив і запитував свої віруючих друзів: як я можу знати, що увірував? Я був певен, що спасіння Бог дає через віру в Христа, але не був певен, що маю цю вірю. Хоча це кумедно, тому що взаємовиключно. Continue reading →