Бог за капіталізм чи комунізм? Роздуми у світлі Дії 4:32-5:11

Кому належить майно?

Кому належить майно?

В перші роки існування СРСР (тобто в 1920-і ще при живому Леніні) радянська пропаганда інколи апелювала до деяких текстів Біблії, щоб захистити свою ідеологію і практику, зокрема в економічних питаннях. Як відомо, до впровадженя НЕПу, діяв т.зв. “військовий комунізм”. Приватна власність була мінімізована, майже все належало державі, бізнес був поза законом, в селах приватні земельні ділянки були крихітними, майже вся земля належала державі і її підприємствам…

В книзі Дії святих Апостолів (або просто Дії, Діяння) читаємо:
У зібрання ж тих, що увірували, було одне серце і душа, і ні один нічого зі свого майна не називав своїм, а все в них було спільним. І з великою силою апостоли давали свідчення про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на всіх них. Бо не було серед них нікого нужденного, бо всі, що були власниками земель чи домів, продавали їх, і приносили ціну проданого, і клали до ніг апостолів, і кожному роздавалося, яка в кого була потреба. Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою (що в перекладі означає «син утіхи»), левит, родом кіпрянин, у якого було поле, продав його, приніс гроші і поклав до ніг апостолів. Дії 4:32-37 Continue reading

Мінськ. Музей з’їзду РСДРП

У Мінську досі щасливо працює хата-музей 1-го з’їзду Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП, потім ВКП(б), потім КПРС). Хоча комунізм в Білорусі нібито не пропагується офіційно, тим не менше, існування такого музею – знак.

IMG_2009

Continue reading

Антиросіянізм і демократизм. Головне не перестаратися

1346831912_90Ходив обідати тиждень тому в “Пузату хату” на просп. Шевченка. Там дуже мило і ще не дуже дорого. На другому поверсі є великий телевізор. Був ввімкнений 24-ий канал, отож я мимоволі (без звуку) дивився його.

Цікаве відео бачив. Щось на кшталт “Росія VODKA” – монтаж різних коротких фото та відео, де росіяни п’ють горілочку. Звісно, Росію показано не в найкращих тонах. А потім щось про Путіна. Continue reading

До Європи без фашизму і без апартеїду

Одна з кращих статей, яку я прочитав за останні місяці щодо проблем української державності. Автор звертає увагу про антиукраїнські настрої в Україні, етнічний склад української Верховної Ради та Кабінету Міністрів, розповідає про досвід інших пострадянських республік.

Олег Романчук

Олег РОМАНЧУК

Олег РОМАНЧУК,
публіцист, шеф-редактор журналу “Універсум”
Джерело: Українська Правда

“Сьогодні в Україні відбувається боротьба російського націоналізму та його колаборантів за Україну. Ставкою в боротьбі є життя української нації і справжня незалежність України”.
Ярослав Дашкевич “Комунізм, демократія, націоналізм: український варіант”

13 квітня 2013 року голова української Республіканської партії Сергій Джердж у відкритому листі до Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна чітко зазначив, що “в Україні цілеспрямовано здійснюється політика національної дискримінації українців як етносу”.

І далі: “В Україні, згідно з останнім переписом населення 2001 року, проживає 78% українців за національністю. Однак серед вищого керівництва держави (президент, керівник АП, прем’єр та віце-прем’єри, секретар РНБО, міністр оборони, голова СБУ) немає жодного українця. У Верховній Раді України українці за національністю становлять лише 22%.

…Ухвалення минулого року парламентом України закону “Про засади державної мовної політики”, що запроваджує російську мову як другу державну, не залишає сумніву в тому, що правляча верхівка в Україні, яка складається з національних меншин, здійснює щодо корінної нації українців політику апартеїду. Апартеїд, як відомо, є злочином проти людства”.

Тут нічого не перебільшено і не перекручено. Такою є українська дійсність. Хоча ще 1994 року видатний український історик Ярослав Дашкевич застерігав: “Ніде у світі – крім України – немає влади, нелояльної до своєї ж нації. Continue reading

Просто деякі люди не захотіли працювати…

Зображення Карла Маркса на банкноті 100 марок

Коли я навчався в молодших класах школи моїм улюбленим заняттям було розпитувати маму про “старі радянські часи”. Це навіть стало звичкою – ввечері, перед тим як лягти спати, я просив маму розповісти щось мені про навчання в університеті, радянську владу, і таке інше.

Якось мама розповіла, що багато десятиліть партійні вожді запевняли, що настане комунізм, всім буде добре, в магазинах буде повно продуктів і одягу, працювати і купувати товари будуть без грошей. Continue reading