Підводні камені церковного життя – Себастьян Тегза

Людина, яка за власною ініціативою клопотала за мене, щоб я був прийнятий в семінарію, згодом написала на мене донос в єпархіальне управління, щоб мене відсторонили від служіння. Інша людина, якій я не набивався в друзі, але яка сама ще вчора називала мене «дорогим братом», негайно видалила мене з друзів у ФБ і припинила зі мною будь-яке спілкування тільки за те, що я сказав, що вважаю представників традиційних конфесій християнами. Ще інша людина, яка вельмилюбно спілкувалася зі мною, в один момент згорнула всю свою доброзичливість тільки через те, що я говорив, що Святе Письмо не вчить пацифізму і сухого закону. Ще один ревний християнин, перетворився з друга на ворога, коли я сказав, що хустинки і спідниці – це питання культури, а не догматичного богослів’я. Continue reading

Advertisements

Тату чи не тату? От в чому запитання

12002999Недавно у фейсбук розгорілася чергова, стотисячна за рахунком, дискусія: чи можна християнину робити татуювання. Вірю в те, що Бог дає християнам мудрості зрозуміти для себе складні питання на кшталт “чи правильно робити татуювання” (пірсинг, алкоголь, і все таке).

У християнсьві я вже не перший рік і мав нагоду побувати і “тут” і “там”. Вже була можливість зануритися в академічне богослів’я, послужити Богу з різними християнами, посперечатися на ці та інші теми. Охолонути. Осмислити. Біблію почитати. Continue reading

Консерватизм чи духовність?

Консервативні іудеї. Фото з інтернету

Мої короткі, ранкові роздуми про консерватизм та духовність.

Консерватизм – так ідейно-світоглядна позиція, яка полягає в прихильності до існуючого порядку, норм, традицій. Від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю». Консерватизм протилежний до радикалізму (докорінні, глибокі зміни) та реформізу (поступові зміни, перетворення). Консерватизм можу бути політичний, релігійний. Консерватизм близький до іншого поняття – “строгості”, і часто люди кажуть “консервативний”, а мають на увазі “строгий”.

У релігійному світі консервативними називають ті течії/церкви/християн, які зберігають певні моделі християнства минулого. Наприклад, літургію (форму на наповнення богослужіння) 1960-их років. Час йде вперед, суспільство розвивається, змінюється, а церква продовжує “варитися” в минулому. Це може проявлятися в прихильності до одного конкретного перекладу Біблії, до певної форми літургії (певний порядок проповідей, молитви, співів), певного одягу і т.д. Часто набір тих форм і сприймається як щось правильне, духовне, Боже. Але чи так все однозначно? Continue reading