Игорь Туник

Сегодня речь пойдет о слышании голоса Божьего. Многие христиане комплексуют из-за того, что они не могут ничего услышать. А другие слышат постоянно и часто оказывается, что это “мечты сердца” выдавались за голос Бога. Однако я верю и знаю, что иногда Господь действительно что-то проговаривает сверхъестественным образом некоторым из своих детей. Он вправе действовать как хочет, и мы не можем ограничить Суверенного Бога, даже если захотим.

Жан Кальвин в своем труде “Наставление в христианской вере” (книга 1, глава 9) касается вопроса противопоставления Духа Святого и Священного Писания. Глава называется “О безрассудстве некоторых людей, извращающих все начала религии, отбрасывающих Писание и устремляющихся вслед за своими фантазиями, которые они выдают за откровения Духа”.  Уже само название главы говорит о многом, но позвольте все же процитировать некоторые мысли Кальвина: «… если мы хотим получить пользу и наставление от Духа Божьего, нам следует старательно читать и слушать Библию. Если же какой-либо дух побуждает нас отвергнуть премудрость Слова Божьего и принять иное учение, мы на полном основаниеи должны заподозрить его во лжи и гордыне.  Ибо что это может быть за дух, если не Сатана в образе Ангела света?» И еще: «…они (эти еретики) полагают абсурдным, чтобы Дух Божий, которому должно повиноваться все сущее, был подчинен Писанию. Continue reading →

Ігор Тунік

В церкві люблять охолодити молодих людей, які займаються спортом. Так як спорт вимагає дисципліни і стабільності і багато християн, з кращих побуджень, бачачи в цьому своєрідне ідолопоклонство, цитують слова Павла з послання до Тимофія, щоб якось напоумити любителів спорту.

… Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього. 1 Тим.4: 8

З посмішкою уявляю молодого Тимофія, який тричі на тиждень відвідує тренажерний зал, купує спортивне харчування, а Павло його наставляє, що це малокорисні дії. Continue reading →

Сьогодні надрукували “Відповіді на запитання – 8”, допрацьоване видання. Вони як завжди поширюватимуться серед друзів, знайомих та всіх, хто хоче отримати книжечку :)

У надрукованої книги є невеличка вада – зміст вказано з зсувом на 1-у сторінку. На майбутнє буду уважнішим..))

Завантажити електронну версію

Continue reading →

Аксіома №1: Біблія – це людська книга
Хоча Біблія і є надприродним твором Бога, все ж Біблія – це книга. Як і будь-яка інша книга, Біблія була написана з метою донести певні ідеї до своїх читачів. Донесення інформації, усної чи письмової, завжди включає в себе три елементи: а) автора тексту, b) сам текст, поданий в зрозумілій формі, і с) одержувача тексту. Метою автора є повідомити слухачеві або читачеві якусь певну ідею. Він робить це за допомогою мовних інструментів, загальних для автора і одержувача. Бажаним результатом цього буде поява в мисленні одержувача тієї ідеї, яка до цього була в мисленні автора. Так як Біблія була написана на людських мовах, її очевидним призначенням було донести істини від Бога, її головного Автора, до людини. З цієї аксіоми випливають такі наслідки: Continue reading →

Сергій ЧЕПАРА

Коли я два роки вивчав різні богословські дисципліни в Києві то, чесно кажучи, час від часу ставив собі питання: навіщо все це? І хоча на фоні інших, мабуть, я мав вигляд більш впевненого в собі молодого богослова (зовнішньо), інколи всередині я намагався зрозуміти, як саме я використаю практично ці знання.

От візьмемо два чарівні слова – “герменевтика” та “екзегетика”. Герменевтика – це комплексне тлумачення тексту, в яке входить екзегетика (що означає текст), культурно-історичний аспект, попередні контексти, лексика, граматика, паралельні місця. На перший погляд для людини непосвяченої це може здатися розкладанням Бога на молекули. Мовляв, як Біблію не вивчай, все одно – Бог істота духовна, і розуміти Його треба духовно. Що ж, я погоджуюся. Але останнім часом бачив приклади, як далеко можна зайти в своєму “духовному розумінні”. Continue reading →