Скоро вибори! За кого голосувати?

Скоро вибори!

В 2019 році нас чекають вибори – парламентські і президентські. Звичайно, якщо влада щось не втне, і не перенесе їх на 2300-ий рік :) За кого голосувати?

Спочатку хочу сказати, що відповідальна та зріла людина має брати участь у житті своєї країни. Пасивно спостерігати, як до влади приходить аби-хто, є погано. Кожен з нас повинен в міру можливого долучатися до всього, що може – справи у садку чи школі, куди ходить дитина, ОСББ, профспілка, село чи місто, країна.

Участь у виборах – це мінімальний мінімум нашої активності. Це дуже мало, але це все ж краще, ніж повний нуль. Коли варто починати цікавитися кандидатам, партіями? Як казав мудрець матері шестимісячної дитини: “Ви запізнилися з вихованням на 6 місяців”. Я вірю, що обов’язок кожного – мати постійне зелене поняття про справи в країні. І бажано, не зелене, а трохи глибше. Якщо вмієте читати – читайте. Читайте хороші он-лайн видання – Українська правда, Новий час, Дзеркало тижня, Тиждень, Збруч і т.ін. Навчіться розрізняти хороші ЗМІ від поганих. Звертайте увагу на те, що кажуть політологи. Політики – це люди, які хочуть Вам подобатися. Тому вони професійно і грамотно купують Вас своєю риторикою, своїми балачками і обіцянками. Політологи, здебільшого, науковці, для яких політика не просто корито, а об’єкт професійного вивчення. Ці люди глибше і краще знають всі підводні течії, і до їх думки дуже варто дослухатися. Continue reading

Advertisements

5 нових лавочок і сотні ям

Сумні та невеселі спостереження того, хто не тільки народився та виріс тут, а й чемно сплачує тисячі гривень місцевого податку щороку у бюджет міста як підприємець

Це не просто пост критиканства. Це пост великого суму. Я щиро вірю, що Сколе могло б стати прекрасним курортним містом, відомим далеко за межі України. Якщо все правильно організувати, років за 10-15 сюди б з радістю приїжджали відпочивати німці чи поляки. У Сколе є все – річка, гори, озеро, чисті повітря та вода. Поруч залізнична станція та міжнародна траса “Київ-Чоп”.

Але на разі це лише мрії. На разі,таке відчуття, що Сколе застряло чи то в далекому середньовіччі, чи то в пострадянських 90-их.

Міських голів у Сколе було троє. І на мою суб’єктивну думку, всі троє ніколи всерйоз не збиралися щось робити для міста. Останній прославився на всю країну тим, що його не тільки спіймали на хабарі (нічого дивного в нашій країні), і він ще й надумався спорудити… пам’ятник гільйотині. У Володимира Москаля багато уява. Але про все це Ви можете почитати в інтернеті і без мене.

Від місцевих мешканців дізнався, що недавно Сколівська міська рада закупила лавки для міста. Все нібито гаразд – 5 лавок, ціна кожної адекватна – 10 000 грн. Але три з п’яти лавок встановили… на вулиці Володимира Москаля! Тобто там, де стоїть його будинок! Зрозуміло, що набережній потрібні лавочки, а його будинок на набережній, тому певна логіка в цьому таки є. Але набережна довга, а лавок всього три, і самі розумієте де всі три поставили.

На цих фото дві лавочки, які встановили в центрі. Що ж, місце нормальне, лавки непогані, до цього питань нема. Continue reading

Премія провідника – це багато чи мало?

Дехто вважає, що коли у твоїй державі багато проблем, треба брати вила і виганяти поганого Президента.

Я ж дотримуюся думки, що треба змінювати локальну дійсність там, де ти можеш, у сфері твого впливу. Це не означає обирати поганого Президента. Але у “міжвиборчий” період треба впливати в міру можливостей.

Кілька тижнів тому я мав прикрий інцидент з провідницею “Укрзалізниці”. Про нього я написав в дирекцію. Ось лист Continue reading

Невивчені уроки історії

Тут дуже важливо не впасти в редукціонізм (спрощення). Ситуація в Україні є дуже складна. Тут нема чорного і білого, але багато відтінків сірого.
Перш за все, фактом є те, що Україна майже 25 років жила як бідна і корумпована постсоціалістична республіка. У цьому винні всі потрохи – від президентів до звичайного громадянина. Майже всі люди, прямо чи опосередковано, причетні до грабування країни. Різниця лише в тому, хто скільки вкрав (зміг вкрасти) – 10 гривень чи 10 мільйонів доларів. Так ми всі жили і горя не знали. Час від часу звинувачували погану владу чи Кремль, але всіх все влаштовувало.

Continue reading

Нарікати чи будувати?

Фото з інтернету

Фото з інтернету

Все якось дуже сумно… Щодня новини з фрону. І ось недавно – Авдіївка. Я не знаю хто перший почав стріляти – так звані “терористи” чи наша армія. Це і не важливо. Важливо те, що майже три роки точиться війна, якій не видно ні початку ні кінця.

Я ніколи не був прихильником Януковича. Не голосував ані за нього, ані за його партію. Я завжди вважав, що Україні краще рухатися до Європи, аніж до Росії. Але рухатися до неї можна по-різному. Наприклад, впроваджуючи верховенство права, свободи і справедливість.

А можна повісити поруч жовто-блакитного стяга ще один – з 12-ма зірочками на синьому фоні. І тішитися, що колись – чи у 2017 чи у 2020-му нам таки дадуть отой “безвіз”. І будемо щасливі. Бідні українці їздитимуть дивитися на Ейфелеву вежу і відчуватимуть себе вже на крок ближче до тої Європи. Continue reading

Вакарчук з коментарями

Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук

У цьому пості аналізую виступ Святослава Вакарчука у Львові, навколо якого розгорілися суперечки. Деякі звинувачують Святослава у лже-патріотизмі, незнанні історії, а деякі навіть у нацизмі. Отож, що насправді сказав Вакарчук-молодший і як це сприймати.

«Я не дуже добре, але особисто знав Сашка і пам’ятаю, яка він світла та інтелектуально широка людина. Мені особисто сьогодні не вистачає саме таких людей.

Я хотів би звернутись через вас, журналістів, до ширшої аудиторії політиків і всіх громадян. Ми вже 25 років будуємо державу, але весь цей час сперечаємось, що таке Україна і хто такий українець. Як в ХХІ столітті означити це поняття?

Хтось скаже, що той, хто ідентифікує себе українцем, той і має право так себе називати. Добре, але якщо інші не хочуть тебе таким ідентифікувати?  Якщо ти не народився тут, маєш інший паспорт, або говориш із акцентом? Хто визначає, хто з нас українець, хто – ні?

[Вакарчук піднімає дуже важливу тему – якщо людина живе в Україні, але не громадянин? або громадянин, але не розмовляє вільно українською мовою? хто вона тоді?] Continue reading

Як та чому в Галичині поєдналися сильна релігійність і корупція

Медицина в Україні - одна з найкорумпованіших сфер

Медицина в Україні – одна з найкорумпованіших сфер

Галичина – це воістину край парадоксів.

Про релігійність галичан я писав уже не раз. У Львові та околицях 300 храмів, у більшості з них щодня проводять богослужіння. Деякі храми в неділю битком набиті. Всюди, на кожній вуличці, стоять скульптури “матінки божої”.  Їх кількість, здається, вже давно перевищила кількість левів у місті левів. Їдеш у трамваї – всі хрестяться. Хресні ходи. Привезли плащаницю – багатотисячна черга. Монахи і монашки. Релігійність. Обрядовість. Словом, такого фанатичного релігійного міста як Львів ще пошукати. Не кращі справи в містечках Західної України. Continue reading

Слово про офшори Президента

Тут всі на світі кинулися обговорювати офшори Президента. Він, такий-сякий, під час війни виводить гроші закордон, щоб не платити податки. Він цинічний брехун і лицемір.

Люди, а чого Ви чекали? Ми всі разом будували країну, де цінують не правду, справедливість, власність, свободу і мир, а крали і брехали – хто скільки міг і як міг. Звісно, цей Президент робить так, як і його попередники, бо він, грубо кажучи, такий самий. Він типовий олігарх. Він має бізнес, який його цікавить найбільше. А чому Ви (ми) його обрали? Треба було обрати когось іншого.

Насправді такі історії дуже типові. Я думаю, що подібним чином мислять і діють 80% депутатів, міністрів, начальників, голів і керівників різних рангів. Типовий українець теж не проти мати офшорчик і там мільйончик – але не вистачає розуму як то зробити. Тому вся річ у цінностях. Треба раз і назавжди домовитися, що всі, включаючи насамперед простих людей, мають жити за законом, а хто порушує закон – карати. А ми обираємо Президентів, скидаємо, обираємо, скидаємо. Якийсь серіал, якісь вічні українські граблі.

Та річ не лише в Президентах. А які люди сидять в міських радах? Які стають міськими головами, начальниками, директорами шкіл і садочок. Людина, як правило, стає начальником і директором, не тому, що хоче чесно працювати/втілювати ідеї в життя/будувати країну і т.ін., а тому, що хоче брати хабарі, привласнювати земельку, просунути власний бізнес. Тому гниле суспільство ніколи не обере “класного” Президента, який нас за 5 років і в Європу за ручку заведе, і дороги заасфальтує, і створить мільйон робочих місць.

Корупція убиває. Буквально

Знайомий розповів, що недавно його дружина народжувала дитину. Лікар, який приймав пологи, зробив якусь помилку, в результаті чого жінка втратила багато крові, провела 10 днів у реанімації, майже не померла… Словом, дякуючи Богу жінка жива, дитина теж. А лікар далі працює. Коли ж мій знайомий захотів подати у суд, з’ясувалося, що документ, який підтверджував помилку лікаря безслідно зник. Continue reading

Про умовну Мар’яну Богданівну і п’ятьох справжніх Президентів

До питання “хто винен?”. У суспільстві точаться запеклі дискусії хто винен в тому, що ми, українці, живемо бідно. Власне, найнижчі зарплати в Європі, висока корупція, низькоякісна освіта і таке інше… Хтось звинувачує Президентів, хтось олігархів, хтось – Путіна, Росію і російську мову. Хтось – Обаму, США і Польщу. А ще бандерівців, які Союз розвалили. Continue reading