Дегуманізація, демонізація за мовною ознакою і християнство – Тарас Дятлик

Ставте сердечко в коментарях, якщо ви підтримуєте ці ідеї на рівні державної політики та суспільної думки, подивимось, скільки “нас”:

  1. Зробити Україну виключно християнською країною, поставивши перед вибором представників всіх інших релігй: або ти живеш тільки по Біблії, як християнин, або їдеш з України;
  2. Зробити Україну виключно україномовною країною, поставивши перед вибором всіх тих, хто говорить іншими мовами, не тільки російською: або ти говориш виключно українською, або їдеш з України (це не про Закон про мову);
  3. Заставити всіх людей нетрадиційної орієнтації прийняти одне з двох рішень: або ти стаєш гетеросексуалом і приймаєш християнство, або ти їдеш з України;
  4. Оштрафувати або відправити на 3 місяці суспільно-корисних робіт всіх тих, хто після Революції Гідності хоч один раз навіть на один день їздив в Росію, неважливо, з якою метою;
  5. Поставити на облік підозрілості з графою “можливий ворог українського народу” всіх, хто хоч 1 місяць з 1991 року проживав на Донбасі чи в Криму, що ще гірше (переселенці й так всі під прискіпливим наглядом);
  6. Ніколи не забувати, що єдиним ворогом України є зовнішній ворог, який говорить Російською і живе в Росії, і тому люба російськомовна людина чи любий громадянин Росії автоматично є ворогом України. Тому всіх, хто має родичів в Росії, необхідно поставити на спецоблік в СБУ, з легкою формою допиту один раз в місяць щодо мислєпрєступлєнія родичів.
Continue reading

Думки про виховання – Кейтлін Дей

Недавно група жінок, яка збирається вивчати Біблію, запросила мене ділитися з ними пару думок про виховання дітей. Через те, що це було мій перший раз виступати українською, я писала англійською, Натан переклав, і подружки вичитували. Дякую всім які допомагали!

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Привіт, усім! Якщо ми ще не познайомилися, мене звати Кейтлін. Я звичайна мама чотирьох дітей які мають 10, 8, 5, і 2 роки. Те, чим я хочу з вами ділитися сьогодні, це те, що я навчилася з власного досвіду. Звісно, я не маю відповідей на всі питання. Але я поставила собі таке запитання, “Якби я могла передати вам лише одну річ про виховання дітей, що би я хотіла передати?”

Я думаю, що ми всі хочемо знати той чарівний секрет для успішного виховання дітей. Чи це виховувати дітей бути працьовитими? Або вчити їх слухатися, і поважати і шанувати авторитет? Можливо треба вчити їх любити Бога? Або допомагати їм бути успішними у школі, музиці, та мистецтві?

Думка якою я хочу з вами сьогодні ділитися — це всеохоплююча думка, думка яка стосується всіх галузей батьківства і також шлюбу. Ось вона: час від часу, зупинитися і оцінити як все виходить. Проаналізувати що працює, і що ні. Якщо щось не працює, придумати як можна покращити ситуацію.

Досить просто, правда? Я насправді вірю, що якщо ми готові оцінювати та аналізувати як справи виходять, якщо ми готові поправити свій підхід чи напрямок, оці маленькі поправки можуть мати величезний вплив на кінцевий результат.

Я колись таке бачила, що хороші батьки виховують свою дитину. Як вона стає підлітком, настає час пожинати те, що раніше було посіяно, а той плід не дуже вражаючий. І я собі думала, “Як вони до цього дійшли? Як може у хороших батьків з’явитися така дитина?” У деяких випадках, дитина з батьками не має хороші відносини, або дитина приймає немудрі рішення, або навіть пішла далеко не тою дорогою. Так чи інакше, батьки опинилися в сумній ситуації. І хоча напевно було багато факторів, один з найбільших, це напевно те, що батьки мабуть не дуже часто аналізували як вони виховували свою дитину.

Багато батьків просто заходять на “ескалатор батьківства” і просто їдуть собі навіть не задумуючись, “Куди він нас везе? Чи він нас везе туди, куди хочемо? Чи моя дитина стає такою, якою я би хотіла її бачати?” І замість того, щоб поправити свій підхід, чи щось змінити, вони просто дозволяють життю вести їх куди завгодно, виправдовуючи, “Що буде, то буде”.

Отже, на практичному рівні, як це працює? Одна з речей як можна оцінити, як все у нас виходить, це звернути увагу на моменти які нас дратують. Їх треба сприймати як сигнал, що щось не те, як симптом глибшої проблеми. Хтось каже, “Моя дитина перебірлива у їжі. Моя дитина вчиняє великий скандал коли треба піти додому з майданчика. Неможливо змусити дитину перестати грати ігри на телефоні. Аааа!” Добре, якщо щось нас дратує, що робити? Ось коли треба аналізувати. Що мені з цим робити? Можна нічого не робити, просто ігнорувати проблему, і сподіватися, що проблема сама зникне. Або можна сказати, “Мені це не подобається. Треба придумати, як вирішити цю проблему”. Припустимо, що наша дитина перебірлива. Можна було би сказати, що дитині треба їсти одну ложку їжі, яка їм не подобається, а тоді можна однy ложку їжі, яка їм подобається. “Ось тобі броколі, а тепер можна кусок хліба. Ще броколі, ще хліба.” Або можна вимагати, щоб дитина з’їла всю їжу, яка їй не подобається, щоб отримати їжу, яка їй подобається. У мене є одна дитина, якій не подобається суп. У нас таке правило, що вона має з’їсти половину супу, тоді можна їсти половину свого хліба. Тоді друга половина супу, і тоді решта хліба.

Continue reading

Знайти істину чи знайти себе у системі?

(Короткі ранкові роздуми)

У християнстві приблизно 2 млрд людей. Тут є багато всякого – церкви, конфесії, інституції, місії, і т.ін. Тут можна себе знайти.

Але важливіше знайти істину.
Бо можна бути протестантом заради протестантизму (католиком – заради католицизму, православним, заради православ’я).
А можна бути християнином заради Христа.
А це передбачає дві речі:
Сам Христос є Сином Божим і Месією. Він центр і серце християнства.
Сам Христос невіддільно пов’язаний з своїм вченням.

Понад 16 років тому я свідомо повірив у Христа. Це відбулося через протестантизм, він став для мене рідним домом. Той львівський протестантизм початку XXI століття. Бо десь у Бразилії, Китаї чи Новій Зеландії він може бути геть іншим. Я почав читати Біблію, вона стала для мене великою і важливою книгою.

Постійно виникало запитання – як ставитися до тих, хто носить ім’я Христа, але на деякі (або багато) питання дивиться інакше.

Як ставитися до католиків і православних?
Зрештою, до інших протестантів?

Питання дуже складне.
Але ось що я помітив.

Continue reading

Від любові до ненависті одне відео

Роздуми про натовп і свободу

Нещодавно в мережу злили відео, де зубна лікарка Інна Кравчук доволі грубувато поводиться з дітьми, яким лікує зуби. На двох коротких відео видно, що вона застосовує силу, щоб утримати дитину, якій лікує зуби, тормосить її і навіть силою впихує в крісло, при чому дитина вдаряється головою.

Такі дії лікарки, звісно, досить непрофесійні. Якщо жінка вчилина злочин — має відповісти за законом. Проте хвилює інше — неймовірна хвиля ненависті, яку підняли ці відео.

Один з сайтів описав це так.

На першому відео видно, як Інна Кравчук заносить дитину на руках у свій кабінет. Бере до рук шприц і підносить до обличчя дитини та щось каже, очевидно лякає, дівчинка махає головою відповідаючи на залякування «Ні». Судячи з коментарів інших батьків, припускаємо, що вона, як і інших дітей залякує, що зробить укол в голову чи шию.

Далі лікарка садить дитину на руки починає трусити настільки сильно, що здається в дитини зламається шия, а потім починає душити й далі її трусити. Знову тицяє до обличчя дитини шприц.

Ставить дитинку на ніжки та продовжує шарпати. Дівчинка плаче, а її б’ють по руках. Лікарка садить знову на руки та стискає так, що дитина не може ворухнутися, її ноги зажаті поміж ніг лікарки, а руки скручує, як у психлікарні зав’язують хворим гамівною сорочкою. Дитя не може ворухнутися і весь час плаче, а її знову лякають шприцом.

Це відео важко коментувати. Видно, що на дитині всім тілом лежить доросла жінка – асистентка лікарки. Дитина не може ворухнутися, лише трішки рухає ніжкою. Таке відчуття, що лікарка роздирає дитині рота і натискає так, щоб йому було ще болячіше. Потім лікарка б’є дитину головою об канапу, підіймає за голову і знову кидає.

Continue reading

Ім’я і суспільний лад – Олександр Сугоняко

Александр Сугоняко: фото, биография, досье(до Дня Незалежності України)

1. Ім’я (назва) речі (об’єкта, суб’єкта, події) в просторі мови відображає, несе в собі її (речі) суть. Ми кажемо: річ відповідає своїй назві. Для буття людського соціуму у Всесвіті це – основа. Панування у суспільстві ладу потребує, щоб речі в дійсності відповідали тому смислу, який надають їм імена. Це аксіома. Конфуцій, коли його спитали, що він зробив би у першу чергу, якби став правителем, відповів: «Перше, що потрібно зробити – виправити імена». Що це означає? «Це коли правитель буде правителем, слуга – слугою, батько – батьком і син – сином», – відповідав він.

Коли ім’я не відповідає сутності речі, наприклад, правитель не є правителем за суттю, а лише за назвою, то світ речей двоїться. Є світ, у якому речі відповідають своїм назвам, а є його викривлена копія, у якої такої відповідності немає. У цьому другому, облудному світі, назви справжніх речей використовуються для підробок. Речі в ньому являється нам по суті як неназвані, хоч названі, бо мають прикладки (назвиська, лейби), які мітять підробки, як річ справжню. Така ситуація, при якій імена не відповідають суті речей означає для нас, що ми живемо серед об’єктів, суб’єктів, подій, суть яких прихована за туманом псевдоназв. Ми начебто знаємо, що то підробки, оманливі копії природних, суспільних, духовних речей, що їхні назви не відповідають суті правдивих речей. Проте, знаючи це, часто-густо знаками ми демонструємо на ззовні своє їх визнання, тобто вступаємо у взаємодію з ними, як зі справжніми. І немає ніякого значення, що робиться при тому у нашій свідомості щодо цього подвоєння світу речей на реальний і облудний, головне для нашого несправжнього правителя, бізнесмена, чиновника щоб ми потрібні знаки подавали – голосували, писали петиції, платили за підробки товарів, платили хабарі замість податків. Адже цими зовнішніми діями ми вже включилися в механізм цього облудного світу як його складові гвинтики чи деталі. Continue reading

Православний фундаменталіст чи ультраширокий екуменіст?

Переглядав фото з якогось заходу, де представники різних релігій мали зустріч і обговорювали тему “храм в мережі” чи щось таке. Тема, звісно, непогана і навіть цікава.

Але я от про що думаю. Коли за одним столом зустрічаються представники різних релігій, який меседж отримує суспільство? Я скажу Вам який – релігія не має значення, обирай будь-яку. Всюди є щось добре і корисне. Церква це супермаркет.

З точки зору християнства Ісус Христос це істинний Син Божий, Месія. Тільки у Ньому є Спасіння, тільки він є Спаситель, Бог і Людина в одній Особі і т.д.

Що потрібне мусульманам, конфуціанцями, іудеям і синтоїстам? Христос і спасіння у Христі. Як можна говорити про якісь грані духовності з людьми, які не вірять в Євангеліє, і згідно Писання, є духовно мертвими? Яка вічність чекає людину, яка Христа не пізнала? Continue reading

Як зберегти сім’ю – Надія Гербіш

Надія Гербіш

Надія Гербіш

Днями юна пані написала мені з питанням, як зберегти сім’ю. Вона запитала мене, як я знаю, що мій чоловік мене любить, і звідки знаю, що люблю його.
Мені часто надходять такі листи – для людей я просто незнайомка, яка пише книжки, де багато любові, і, мабуть, тому їм легко звіряти мені серце. Може, вони думають, що я знаю відповідь.

Але я не знаю.
Тобто, я маю великий багаж (баласт?) теорії. Але хіба вона завжди працює? Як вона накладеться на їхнє життя? Чи завжди вона лягає на моє?
Отримуючи такі листи, я думаю, що ці всі традиційні обітниці напівпритомних молодят про «поки смерть не розлучить нас» (у найкращих традиціях британського кінематографічного гумору) не працюють. Тому що слова, сказані на вітер – ніяке не заклинання ж. Рятувати сім’ю мала би їхня суть. Але ху кен пасиблі обіцяти довічну любов? І що то взагалі за реактив? Continue reading

Чоловік твоєї мрії – Марічка Галюк

Співбесіда на посаду «Чоловік твоєї мрії» або «На що потрібно звернути увагу при виборі партнера для шлюбу?»

Духовна сфера
Важливо переконатися, що він:
Перероджений (не лише номінальний) християнин. Запитай, як він навернувся до Бога? Що переживав? Як змінилося його життя?
Регулярно читає і досліджує (робить практичні висновки) Біблію, щоденно молиться;
Відвідує зібрання не для «стрілянини очима» по симпатичних дівчатах, а для того, щоб збудуватися від проповідей і послужити іншим (задіяний в житті церкви);
Не займається постійним осуджуванням (якщо людина вічно незадоволена служителями і будь-якими змінами в церкві – це свідчить про її незадовільний духовний стан). Критика має бути конструктивною (якщо не так, то як?). В протилежному випадку це просто марнослів‘я.
Дізнайся думку пасторів або близьких друзів по всіх вище перерахованих пунктах, без «супердуховного фотошопу».
Continue reading

Чи можна привести до Бога людей через пейнтбол?

Ігор Тунік

Ігор Тунік

Автор: Ігор Тунік

(продовження. початок тут)

Чи можна людей привести до Бога через пейнтбол?

В одній християнської газеті, старше покоління віруючих, обурювалось тим, що молодь з сусідньої церкви грає з невіруючими друзями в пейнтбол і таким чином привертає інших до церкви. У статті стверджувалося що це ознака відходу від біблійних норм і цьому потрібно покласти край. Стверджувалося, що не можна привести людей до Бога через пейнтбол. Я абсолютно згоден з твердженням, що до Бога не можна прийти через пейнтбол. До Бога люди можуть прийти тільки через Ісуса Христа і Він про це ясно заявив. Але що б люди почули про Ісуса, вони повинні стикнутися з християнами. Можливо, для цього варто зіграти з ними і в пейнтбол, і в футбол, і в теніс. Церквам потрібно позбутися від стереотипів і не боятися робити те, чого церква не робила за радянських часів. Continue reading

Гроші й любов Божа – Чарльз К. Райрі

Як пов’язані Божа любов та гроші?

Ця тема так само належить до важливих доказів дійсної духовності, але дуже рідко обговорюється у книжках чи проповідях. Ми схильні малювати образ духовності в кольорах глибокого біблійного знання, в довгому перебуванні у молитвах, або у зайнятому становищі в Господній праці, відсутність чого у пересічного віруючого переживається ним з розчаруванням і пригніченням бо він приходить до висновку, що ці важливі ознаки духовності для нього недосяжні.
Зрозуміло, глибоке духовне життя сполучене із спільністю з Господом через Його Слово, з молитвою та з виконанням Господньої праці. Але нашу любов до Бога можна довести практично тим, що є необхідною частиною кожного життя, а це нашим матеріальним служінням. Як ми жертвуємо на діло Господнє гроші, показує дійсність нашої любові до Бога. У певному значенні це стверджує нашу любов більше переконливо, ніж глибина знання, довгість молитов, або видатність у служінні. У окремих випадках вони можуть бути вдавані, але пожертва нашого майна показує, якими є ми на ділі. Continue reading