Аборти. Між чорним і білим

Завжди є теми, які поділять будь-яке суспільство приблизно навпіл. Або якщо не навпіл, то десь 40*60 чи 30*70. Але навіть якщо Ви маєте у своїй країні 25% дуже затятих прихильників чогось, то це вносить неабиякий розкол у суспільство.

Аборти – тема стара. Коли вона виникає десь у фейсбук, то одразу знайдуться десятки чи сотні підтримати “право жінки на вибір” і приблизно десятки-сотні незгодних, які назвуть це вбивством.

Як на мене, то одна з найкращих (тобто найуспішніших) стратегій сил темряви – це передефініційовувати дефініції. Continue reading

Advertisements

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading

Умови впливового служіння. Олександр Калінський

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading

Віра і діла. Навколо чого танцюємо 500 років?

Віра чи діла? Дискусії тривають...

Віра чи діла? Дискусії тривають…

Сергій ЧЕПАРА

Наступного року святкуємо велику річницю – 500 років Реформації. Коли католицький монах Мартін Лютер прибив свої 95 тез на ворота, то, мабуть, і гадки не мав, що все так розкрутиться – у Європі з’явиться нова потужна християнська течія – протестантизм, а ім’я самого Лютера одні проклинатимуть століттями, інші благословлятимуть.

Власне, цей пост не про Лютера, хоча він велика постать у християнстві. Віра і діла – дві категорії, що стосуються як віруючих, так і невіруючих. Власне, чому ця тема така важлива? В християнсві взагалі точаться шалені дискусії – як між собою пов’язані віра і діла. Власне, це стало одним з каменів спотикання між лютеранами (а потім протестантами) і католиками. Але і у самому протестантизмі точаться сильні дискусії. Але це ще не відповідь на питання “чому так є?”. Відповідь така – взаємозв’язок віри і діл – це питання чистоти євангелії, а отже, спасіння. Якщо ми неправильно розуміємо (і тлумачимо) євангеліє, то наслідки будуть.. ні більше, ні менше, стосуватися вічності нашої душі. Тобто: якщо ми даємо неправильну відповідь на питання римського в’язничного сторожа “Що мені робити, щоб спастися?” (Дії 16:30-31), то, мабуть, спастися не зможемо. Чи зможемо? Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Церква, церква. Записки на полях

Храм в Гродно

Храм в Гродно

Інколи мені здається, що я пишу одне і те ж. По кілька разів. Але, може, так і має бути – є емоції, переживання, і хочеться ділитися продуманим. Навіть якщо воно продумане вже багато разів.

Життя церкви в цілому і християнина зокрема дуже залежить від того, як розуміється Бог і духовний світ взагалі. У кожного з нас є якісь уявлення “правильності”, і ми свідомо/підсвідомо/несвідомо йдемо до тієї правильності. Активно чи не дуже, швидко чи повільно. Continue reading

Як та чому гіпертрансцендентність убиває духовне життя

maxresdefaultБагато християн недолюблюють богословські терміни. Мовляв, навіщо складні латинські слова, якщо про все можна сказати своїми рідними? Але дарма. Дуже часто, щоб висловити коротко якусь тему чи властивість треба саме богословське словечко. Воно замінює десяток чи два наших українських слів і людям обізнаним дуже багато пояснює і говорить.

У богослів’ї є два такі слова – трансцендентність та іманентність. У Біблії Ви їх не знайдете, не шукайте. Але про трансцендентність та іманентність Бога, безперечно, написано чимало. Трансцендентність – це властивість Бога. Пояснити її можна так: Бог не є частиною цього світу в жодному сенсі, тобто він поза часом, простором, Він непідвладний законам природи.  Іманентність Бога – це  Його присутність тут і зараз, це Його дія і вплив. З іманентністю пов’язане Його провидіння. Бог поруч, Він чує нас, Він діє в нас. Бог частинка нас в певному сенсі. Continue reading

Про свободу, яка виросла до потворно-великих розмірів

Колись давно чи під час війн чи через борги люди ставали рабами. Одні люди володіли іншими. Хтось народжувався вільним, хтось – рабом, будучи просто майном, немов меблі. Мільйони людей гнули спини на інших. Народжувалися рабами, жили рабами і помирали рабами. Їхні діти і онуки теж були рабами. І річ навіть не в тім, що раби важко працювали, а в тім, що вони не мали прав – голосували, розпоряджатися своїм життям, мати житло, освіту, роботу на вибір.

Йшли роки і людство прийшло до того, що рабство це погано, бо всі люди вільні і рівні. В Європі мислителі і поети оспівували свободу, і як наслідок, рабство засудили і скасували. Свобода стала такою великою цінністю, що майже стала ідолом. Свобода слова, свобода совісті (віросповідання), свобода на вільне пересування, обирати працю і т.ін. Continue reading

Некоторые проблемы роста евангельских церквей России. Михаил Неволин

aviom_-arapaho-road-baptist-church_sanctuaryМихаил НЕВОЛИН,
магистр богословия

Тема церковного роста всегда была и будет очень популярной. Когда церкви растут, об этом хочется говорить и писать. Когда этого роста не наблюдается, то хочется прочитать что-нибудь о том, как можно коренным образом изменить ситуацию. На тему роста церквей написано множество книг, статей, проводятся масштабные конференции. Уже выработаны и опубликованы сотни, если не тысячи различных рекомендаций и наставлений. Однако статистика показывает, что положительная динамика сегодня наблюдается в основном в странах Африки, в ряде стран Южной и Центральной Америки, а также в некоторых странах Юго-восточной Азии. В Европе же и в Северной Америке картина не столь оптимистичная, если не сказать больше. Одной из причин такого положения является то, что страны западной цивилизации уже давно переживают то, что сейчас только начинается в некоторых других странах. Постмодернизм с его «прохладным» отношением к разного рода идеологиям и ценностям (в том числе и христианским) прочно утвердился на западе. В то же время, например, во многих странах Африки, похоже, всё это ещё впереди. Continue reading

Провидіння. Р.Ч.Спрол

31794_1600x1200-wallpaper-cb1297362331З книги “Основні істини християнської віри” Р.Ч.Спрола

Найбільше місто  Роуд-Айленду має назву Провіденс (провидіння — прим. перекладача). В цьому є щось незвичайне. Назва міста свідчить про глибоку різницю в способах мислення попередніх поколінь та нашого сучасного суспільства. Хто сьогодні дав би місту таку назву? Саме слово видається старомодним та архаїчним.

Гортаючи писання християн попередніх століть, я вражаюся тим, скільки разів там згадується Боже провидіння. Видається, що до початку ХХ століття християни глибше,  відчували роль провидіння Бога, ніж ми відчуваємо сьогодні. Наше покоління зазнало впливу духу натуралізму, за яким всі події у світі визначаються незалежними природними силами.

Основне значення слова провидіння –“ передбачення”. У такому вигляді воно не здатне виразити глибокого значення доктрини провидіння, яка вчить нас, що Бог — не просто споглядач людських діянь. Це вчення означає значно більше, ніж просте посилання на Його передбачення. Continue reading