Як Україні стати успішною за 20 років (нічне одкровення)

За кого голосувати?

За кого голосувати?

Тут мене просять написати короткий план “Як Україні стати успішною за 20 років”.

Окей, пишу.

Щоб Україні стати успішною треба навчитися бути відповідальним і зрілим суспільством, яке точно знає, чого хоче і розуміє, як цього досягти.

На практиці це означає, що не менше 15% людей зможуть доступно пояснити, якою бачать Україну (режим, форма правління, устрій) і чому саме такою. І в частині “чому” мають бути аргументи (на 30-50 речень), і розуміння слабкостей контраргументів.

Ще ці 15% мають глибоко усвідомлювати, наскільки жахливими є патерналізм і корупція. Вони мають мати сильне бачення, як з тим боротися, а також які та чому методи боротьби недієві.

Потім ці 15% мають брати на себе відповідальність за власні вибори (в широкому філософському розумінні) – на рівні сім’ї, міста/села, країни. Не уникати відповідальності, не перекладати на когось. Потім – що таке справедливість і як її втілити.

Ще треба знайти відповіді на низку питань – наприклад, частиною якого світу хоче бути Україна і наскільки глибоко. Як нам жити з сусідами – Європою і Росією. Потім відповіді на внутрішні виклики – що нам робити (для прикладу) з російською мовою. Але це у світлі інших питань (права і свободи людини, інтеграція у світові співтовариства). Потім – роль місцевого самоврядування, ГО, преси, церкви.

Ще одне питання – наскільки ми віримо у верховенство права. Нам потрібне право чи договорняки і майдани? Конституцію пишемо раз на 300 років чи переписуємо кожні 2-3 роки?

І лише потім (не раніше!) – якою має бути освіта, медицина та армія.
От коли суспільство знайде відповіді – тоді можна кудись рухатися.

І лише потім-потім-потім – прізвище найманого менеджера на 5 років, який спробує втілити частину нашого бачення. А на разі обговорюємо прізвища рятівників-суперменів, які за 100 днів побудують Швейцарію.

Advertisements

Обійти все

Павло СІЛКОВСЬКИЙ

Спілкуємося на днях із експертами МОЗ. В діагностичному центрі відбувається публічна дискусія щодо майбутньої реформи медицини. Зустріч у форматі запитання-відповіді. Запитання з зали: як можна буде організувати співоплату медичних послуг, якщо існує 49-а стаття Конституції про безкоштовну медичну допомогу в лікарнях?
Відповідь: враховуючи те, що ми ніяк не можемо назбирати 300 голосів у парламенті, ми знайшли спосіб обійти вказану статтю…
Continue reading

Медицина у Львові, яка вона є…

Portrait of a doctor with two of her co-workers talking with a patient in the background

Чи довго чекати на нову і кращу медицину? Знає тільки Бог

Наша маленька дитина покашлювала, отож ми прийшли на прийом до дитячого лікаря. Взагалі у нас є “свій” лікар – тобто, лікар, яка відповідає за нашу вулицю. Але в той день вона була зайнята – принаймні, вона так пояснила. Зайнята подаванням звітів. “Я сьогодні не працюю, я подаю звіти”. Отож, наша лікар подавала звіти. Цілий день. Щоправда, потім я своїми очима бачив, як вона пішла додому – о 13-ій годині. Continue reading

Дівчата, мені вас дуже дуже шкода!

Новоспечені батьки

Новоспечені батьки

АБО ЯКА СТАТЬ НАСПРАВДІ СИЛЬНА?

Бог так вирішив – за непослух в Еденському саду чоловік має важко фізично працювати, а жінка – важко народжувати. Не всі вірять в цю історію зі старої книги Біблії, але я з тих, хто вірять.

Так чи інакше, дуже часто саме чоловіки приносять левову частку грошей в сім’ю, а жінки дбають про дім та дітей. Облишмо на хвильку складну тему ґендерних ролей – не час про це говорити зараз. Лише коротко скажу, що я вірю – Бог зовсім не проти, щоб чоловіки виховували дітей чи варили борщ (а інколи навіть дуже за), а жінки – здобували прекрасну освіту, мали найкращу роботу, займалися служінням в церкві чи громадською діяльністю… Continue reading

Моє тіло – розпоряджаюсь як хочу? – Сергій Гула

"Моє тіло - моє діло?"

“Моє тіло – моє діло?”

Чи не найголовнішим сьогоднішнім аргументом щодо права жінок робити аборти є той, що жінка вільна у розпорядженні своїм тілом, а тому, якщо вона хоче, то вільна зробити аборт – бо це її тіло!

Чи насправді така логіка виправдана та є обґрунтованою і з точки зору права та інших фундаментальних наук та й з боку здорового глузду?

Найперше, що потрібно розуміти, що будь-які теорії, думки, філософії, які не мали свого глибинного осмислення та правового обґрунтування, неодмінно призводили до трагедії, і дуже часто, світового масштабу. Наприклад такі думки, що темношкірі люди є людьми другого сорту та мають бути рабами, призвели до того, що тисячі людей загинули, тільки тому, що хотіли довести, що вони такі ж вільні та рівні у своїх правах та гідності, які і світлошкірі люди; чиясь думка про те, що євреї є «брудною» нацією, а тому повинна бути винищена, результатом чого історія людства пережила страшний голокост; переконання, що арійська раса є вищою над усіма расами землі, а тому повинна панувати над іншими, призвела до того, що світ став свідком найжахливішої другої світової війни – і таких прикладів є достатньо. Continue reading

Вибори без вибору. Як українцям вижити в Україні?

Сергій ЧЕПАРА

“Якби на наше підприємство приїхав японський колега, побув з нами тиждень, то не витримав би та й застрелився” – такими словами описав один мій родич ситуацію на величезному столичному підприємстві, на якому працює останні 20 років, і яке, без жодної іронії, є гордістю України.

Я не знаю, чи то зі мною щось не так, чи то з країною, але з кимось із нас точно щось не так. Пригадуються слова одного хлопця, який написав в редакцію газети “Дзеркало тижня” листа: “Нам у школі говорять, що ми живемо в країні з тисячолітньою історією, добрим і мудрим народом з чудовими традиціями, з чорноземом і корисними копалинами. А мій тато і тати моїх однокласників поїхали на будову в Московську область. Чому ж так?”. Я, як і цей хлопчина, не можу збагнути, як цей чудовий український народ, титульна нація, скотився до такого стану? Невже в усьому винен комуністичний режим? Та ніби він вже 21 рік як канув у небутті… Continue reading