Ісус Христос, теологія і математика

Я не маю PhD якогось престижного західного універу, щоб ставити ці три чарівні букви після свого імені. Тим не менше, я закінчив наш вітчизняний вуз за спеціальністю “прикладна фізика”, я вивчав там і ще й у школі “теорію ймовірності”, і мені здається, що я в ній щось таки трішечки петраю. Крім того я вивчав богослів’я.

То тут, то там можна натрапити на такі твердження:

  • Існує величечна кількість \ сотні \ тисячі пророцтво про Месію, які або вже збулися, або ще збудуться.
  • Оскільки дуже багато пророцтв збулося, то ймовірність випадкових подій в Ісусі Христі майже нульова, то ура, ми – круті, Ісус – це Христос (Месія) і т.д.

Насправді все значно складніше і в одній статті це ніяк не опишеш.

Почнімо з того, що віра не має прямого стосунку не те що до Math (математики), а й до Science (природничиих наук, головно фізики, хімії, біології). Я кажу про те, що наука це добре чи навіть прекрасно, але віра – це прийняття одкровення від трансцендентного Бога про трансцендентного Бога. Іншими словами віра – не наслідок ігор з математикою за визначенням. Тим більше поганеньких ігор. Трансцендентність Бога це Його повна цілковита позачасовість і позапросторовість, а віра в Бога – це дотик до нескінченно великого.

Тепер про пророцтва. Їх не аж так багато. Доктор Арнольд Фрухтенбаум (Arnold Fruchtenbaum), провідний фахівець у цій галузі, месіанський єврей, вважає, що існує 92 пророцтва. Насправді це дуже багато, і напевно, є люди, яким ці пророцтва допомогли прийти до віри і я справді радий за них. Але це все ж таки не сотні чи тисячі, це трохи менше сотні.

Профанація була б такою. Сказати: припустимо, ймовірність виконання 1-го пророцтва 50% (тобто 1/2). Потім помножити 0.5 само на себе 92 рази і ура у нас дуже маленьке число з дуже багатьма нулями після коми. Християни круті, а всі інші штурбаки.

Continue reading

Ще раз про кальвінізм

Жан Кальвін

Коротко кальвінізм як сотеріологічне вчення можна підсумувати так:

Бог суверенний, і у своїй суверенності він постановив створити людину. Знаючи, що людина згрішить, і грішними будуть її всі нащадки, Бог постановив спасти деяких, а інших засудити. Бог суверенно обрав певну кількість тих, кого Він спасе. Він обрав кожного індивідуально — до створення світу.

Після гріхопадіння всі люди народжуються грішними, і Бог зараховує кожному гріх Адама. Зіпсована гріхом людина не може ані робити добрі діла, ані увірувати в Євангеліє. Навіть ті діла, які на перший погляд добрі, насправді зіпсовані поганою мотивацією — прославити себе, а не Творця. Оскільки жодна людина не може увірувати, Бог дає віру тим, кому Він хоче її дати. Віра це не вибір, а Божий дар індивідуально тим, кого Бог безумовно обрав, передбачив, призначив на спасіння. Continue reading