Бог любить Путіна, як і кожного грішника. Тому що Він Бог і Чоловіколюбець. І це надзвичайно добре, що Бог є добрий! Погано в цій історії те, що Путін також любить Путіна. І не любить Бога. Тому що він – безбожник і самолюб. Ось це дуже погано. Ось це справжня біда. Ось це є зло. Ось це є найбільша трагедія. Як і самого Путіна, так і кожного грішника, який закриває своє серце для любові Божої.

Той, хто є справді добрий – той є добрий до всіх. В іншому разі він вже не добрий, а просто добренький. Любити хороших, це ще не означає бути добрим. Хороших люблять добренькі. Бути ж справді добрим – це любити також і злих. Бути добрим – це бути добрим в принципі. До всіх. Бог тому й добрий, що Він є добрий до всіх.

Ілля Варламов у свіжому пості запитує всіх своїх читачів: що робити з Донбасом?

Спочатку він наводить типові фрази різних українців, які можна вичитати у соцмережах. Звісно, фрази українців, які живуть не під владою проросійських боєвиків.

– Росія на нас напала! Росіяни постачають зброю і техніку на схід України, вони розв’язали війну!

– Ватники, колоради, покидьки, через них наші хлопці гинуть на фронті!

– Діра, лугандони, “русскій мір” хотіли? Отримали!

– Якби не влаштували б свої ДНР і ЛНР – жили б як люди, а зараз хай сидять по підвалах!

– Зрадники тупорилі! Росію рятуйте, а до нас не лізьте!

Хоча Ілля Варламов трохи перебільшує, але дуже багато постів на цю тему саме так і виглядають. Українці Львова, Києва і Одеси зеленого поняття не мають що робити, але твердо впевені, що у всьому винен Путін. Чи олігархи. На заході країни ще вказують на російську мову.

Але облишмо причини. Поговорімо про “що робити”. Continue reading →

Цінності керують світом. Не гроші, як такі, не політики і не транснаціональні корпорації. Не євреї, не масони і не Держдеп США.

Зараз час відвертого протистояння західного світу на чолі США і Росії. “Радіо Свобода” яке є відвертим проамериканським рупором активно атакує Росію, чого ще не робить британське BBC чи німецьке Deutsche Welle. Радіо Свобода нападає на Росію. Головний месседж – у Росії народ відкриває холодильник – а там телевізор (з Путіном, звісно). Гумор такий: хотіли “керовану демократію” – майте порожній холодильник, їжте пропаганду. Щоправда Радіо Свобода теж пропаганда, просто прозахідна, проамериканська. Continue reading →

Християни всього світу повинні молитися за Париж. Ось чому.

В Біблії, звісно нема ані згадки про Париж, ані про теракти… Але є кілька важливих принципів – владу треба поважати, порядок треба підтримувати, за людей при владі треба молитися.

Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога. Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе. Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї, бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві! (Рим. 13:1-4)

Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. (1 Тим. 2:1-2)

Ніби і царів вже нема, і теракти у іншій країні… Але. Ми живемо у суперглобалізованому світі, який продовжує глобалізуватися. Франція – друга за політичною і економічною потужністю країна у Європі. Багато проблем та питань, які є в Україні важко або майже неможливо вирішити без допомоги ЄС. Християни повинні молитися за уряди політично значимих країн так само, як і власний, адже Україна не живе на політичному острові чи окремій планеті. Рішення, прийняті десь у Вашінґтоні, Брюсселі чи Парижі матимуть вплив і на Україну.

Християнам варто молитися за Париж – за мудрість для очільників Франції і Євросоюзу, за мир у Європі.

Переглянув кінострічку “Останній самурій” (2003)… Ніколи не заглиблювався в минуле країни сонця, що сходить, але фільм наштовхнув мене на деякі роздуми.

Сюжет. Капітан армії США відправляється до Японії, щоб тренувати армію імператора. Японія модернізується, впроваджується багато всього західного – одяг, залізниця, зброя. В той же час незадоволені такими змінами самураї, яким забороняють носити меч та насміхаються з їхнього довгого волосся. Група самураїв в горах чинить збройний опір, а імператор ще не має професійної армії, щоб придушити повстання. Проте японське керівництво все ж таки наважується битися – і проти кількох сотень самураїв, озброєних луками та мечам, але дуже досвідчених і відважних, відправляють кілька тисяч молодих і недостатньо навчених, але з рушницями, японських солдат. Американський інтруктор їде з ними. Полки імператора бій програють, інструктор в полоні… Continue reading →

Подивився політичне ток-шоу “Вечір” на “Планеті РТР”.

Дізнався:
– Якщо Україна почне війну з придністовям, до братські ДНР-ЛНР прийдуть їм на допомогу.
– Американці вирішують, хто буде Президентом України. Порошенко орієнтується на одних американів, а Наливайченко (агент ЦРУ) – на інших
– Ополченці захищають свої доми від карателів
– Україна хоче заморити голодом людей в Донецьку, але братня Росія їм допоможе, що честь рублем не вимірюється
– Саакашвілі – губернатор Одеської губернії
– Люди в ДНР-ЛНР зараз хочуть миру і завжди хотіли миру
– Вся важка техніка в ДНР-ЛНР була залишена українською армією, коли вона втікала від ополченців
– Убивці українського патріота Бузини – вихованці цієї влади
– Україна досі живе за рахунок радянських ресурсів
– Якщо в Україні виключити телевізор на 2 тижні українці стануть нормальними
– По майдану Незалежності ходять люди, озброєні автоматами
– Україна – чорна діра Європи
– України не мало бути, її зробили комуністи
– Росія дуже страждає через те, що допомагає іншим
– Китай і Індія підтримують Росію. Китай з Росією намагається зупинити війну на Донбасі
– Українська влада – послідовники Бандери і Шухевича
– В Україні обмежене число бандерівців і фашистів
– В українську армію потрапили хлопці, які не мали 200 доларів, щоб відкупитися
– В Україні убивають, тому що деякі люди розмовляють іншою мовою
– Українська влада б’є по голові підприємців

Всі ці фрази приведені більш-менш дослівно.

Все тут влаштовано так, щоб останнє слово залишалося за «своїми». «Чужі» потрібні тільки для того, щоб відтіняти «свою» точку зору, щоб робити її більш опуклою, вистражданою; гості з України допомагають організаторам шоу створити видимість суперечки, поставити ось цю галочку – у нас же були дві сторони! У нас не тупа одностороння пропаганда! А те, що в цій імітації все влаштовано так, щоб домінувала і перемагала точка зору російської сторони, про це глядачеві замислюватися зовсім не обов’язково. Він повинен винести з цієї дискусії чергове підтвердження правильності «нашої» точки зору в абсолютній впевненості, що порівняв її з точкою зору опонента.

“Радіо Свобода” про це пишеш тут.

Уявімо на хвильку, що трапилося, якби не було правил.

Якби не було правил дорожнього руху, кожен їздив так, як хотів би. Кількість смертей зросла б в десятки разів, а люди боялися б ходити по тротуарах – автомобілі гасали б навіть там.

Діти приходили б до школи коли б хотіли а бідолашні вчителі… читали б уроки цілодобово. Ну от заманулося комусь на урок прийти ввечері – має ж бути вчитель. Хоча, чому має? Вчитель приходить теж, коли хоче. І так само коли хоче йде у відпустку. Просто приходить до директора і каже: завтра я йду у відпустку на 50 днів. Але директора нема, бо він не прийшов. І взагалі нікого нема. І школи нема. Нічого нема.

Бухгалтер нарахував Вам зарплату як собі знав, без врахування вислуги років, кількості відпрацьованого часу… На запитання чому, відповіді нема. Continue reading →

Всі знають, що обидві Великі війни програла Німеччина. Загинуло багато людей, а ця середньоєвропейська країна зазнала гігантських збитків. У Другій війні був ще нацизм – жахливий антидемократичний антилюдський режим, який погубив мільйони євреїв Європи.

Але. Росія війну виграла – принаймні про це вона пише і говорить щороку, і не лише 9-го травня, а за будь-якої нагоди. “Наші діди воювали”. Так, а ще діди українців, поляків, білорусів. Воювали і американці, і канадці, і французи, і британці. Китай також брав участь у конфлікті проти нацистських режимів Німеччини, Італії, Японії. Одне слово не тільки росіяни. Та й деякі росіяни були в Російській Визвольній Армії генерала Власова. Але воювати і вчиняти військові злочини то різні речі.

Але чому я про минуле? Європейці вміють цінувати минули – вивчати, пам’ятати, роздумувати… А росіяни вміють пишатися, пишатися, пишатися… А ще німці, французи і поляки побудували тисячі доріг (сіл, міст, шкіл, поштампів), а ще надрукували мільйон книг, і т.д.

Що зробили росіяни? Диктатура, слабка економіка, російські танки в Грузії і Україні. Ганьба, пропаганда на ТБ. А ще – тільки нафта, але не російські телефони, телевізори чи компютери, не автомобілі чи пральні машини.

То чи потрібен комусь той рускій мир? Якщо такий мир то розбиті дороги і куль вождя, то не дуже, мабуть.

Фото: Нідерланди, Німеччина, 2015.

Степан Пограничний (с. Любинці)

Ось уже тридцять років я працюю на фабриці сувенірно-художніх виробів, і повертаючись додому з роботи вулицями міста, горджуся його обновами. Змінювалося воно на моїх очах. З нинішніх, сонячних днів, думка моя сягає в 1944-ий рік, коли я із своїми ровесниками через звільнене від ворога Сколе відправлявся на бій з фашистами.

Пригадую бій за Ужгород. Наш піхотний полк одержав завдання форсувати ріку Уж. В числі кількох бійців я повинен був перебратись на протилежний бік. ..

Вогонь ні на мить не вщухав, а ми продовжували свій шлях. Вдалося закріпитись, підготувати бліндаж для командира, місце для зв’язку. Коли почало світати, передали дані про розташування ворожих війську. Було зрозуміло, що противник закріпився наміцно. Небавом почалася артилерійська підготовка., згодом форсування річки. З’єднавшись з передніми рядами наших бійців, ми вдарили по бліндажах противника. Зав’язався рукопашний бій. І тут я впав. Хотів звестись на ноги, але гарячий біль в коліні примусив стиснути зуби… Наші бійці залягли, підтягуючи резерв. Минуло небагато часу і пролунало «ура»…

Що тобі подумалося мені, лежачи на мокрій землі, пораненому, знекровленому, обезсиленому – сьогодні важко пригадати. Та пам’ятаю, як в перерві між боями ми думали про нинішній день. Про те, як повернемося після цих жорстоких битв у рідну домівку, зоремо землю і засіємо її добірним зерном, відбудуємо фабрики і заводи, виростимо дітей.

Ми, ветерани, сьогодні говоримо: мир – так, війна – ні!

С. Пограничний,
робітник фабрики сувенірно-художніх виробів

«Радянська Верховина», №95 (3869) за 8 серпня 1981