Мова про мову – Тарас Дятлик

Чи одні мови від Бога, а інші від Лукавого?

Чи одні мови від Бога, а інші від Лукавого?

В моїй стрічці вже декілька років гуляє ось ця картинка, автор якої, привівши декілька прикладів, приходить чи хоче привести споглядача до висновку, що одна мова тут явно не слов’янська.
[Мова йде про таблицю, де порівнюються кілька слов’янських мов і спеціально підібрані слова, які російською звучать не так, як українською, польською, білоруською… – ред]

Він ставить приховане питання: чи означає це, що якщо є такі відмінності між трьома мовами і російською, то російська мова — не мова? І якщо українська, білоруська і польська — “слов’янські” мови, а російська мова (умовно) — не слов’янська, то вона походить від сатани, чи з самого пекла, а інші три мови — від Самого Господа? А чи бувають взгалі святі чи грішні мови?

Впевнений, зараз тут буде купа коментарів (так часто буває зазвичай), і мені почнуть пояснювати, що російська — це мова агресора, що вона недо-мова, що “руський” (як етнос) — це прикметник, а не іменник, тощо. Що я багато що не розумію, що ніби захищаю “русьмір”, і мені потрібно визначитися тощо. Continue reading

Прості рішення для простих людей (тм)

1. Щоб перетворити Україну на Швейцарію, досить 70 днів. Ну максимум півроку. Для цього потрібно погану владу поміняти на хорошого: Вєлікого реформатора, генетично чистого українця, прикольного клоуна, бабушку з новим курсом, радікала Олєжку, який всіх пересаджає, чесного полковника, Новоє Ліцо, Лі Кван Ю, Піночета (потрібне підкреслити). При цьому не потрібно злізати з дивану та випускати з рук пляшку з півасіком.

2. Щоб побороти корупцію потрібно якомога більше саджати (а краще розстрілювати) корупціонерів;

3. Тих, кто краде, потрібно саджати, розстрілювати та відрубувати руки. Всіх. Крім мене, моїх родичів, кращого другана Толі і кума Васі;

4. Всі повинні суворо дотримуватись законів. Крім мене, моїх родичів, кращого другана Толі і кума Васі;

5. Щоб в країні не було олігархії потрібно посадити всіх олігархів; Continue reading

Хотіли побудувати вавилонську вежу? Тепер маєте!

Тема мови для мене дуже цікава. Колись у школі я вивчав українську (рідну), 1 рік російську (але не рідну), німецьку (з 4-го по 11-ий клас). Потім – університет, ще 2 роки німецької, потім з репетитором та самостійно вивчав англійську, польську, в біблійному коледжі – давньогрецьку та іврит. Мови вивчати дуже цікаво, бо це не лише збільшує твої можливості для розвитку та професійного росту, а й розширює світогляд. Вивчаючи граматики та лексики ми краще розуміємо певні світоглядні парадигми. Зараз я викладаю українську як іноземну. Роблю це з кількох причин – по перше, це заробіток, по друге, це поширення української культури. Навчаючи американців, німців, бразильців, французів, японців української мови я навчаю і української історії та культури – принаймні, поверхово, а когось і глибше. Я люблю Україну (принаймні, думаю, що люблю), і люблю українську історію, літературу, мову, культуру. Хоча далеко не все я люблю в українській ментальності. Мова йде не лише про такий собі совок, а й про інші речі. Continue reading

Чому нації занепадають? Тетяна Малярчук

Тетяна Малярчук

“Автори книжки [Чому нації занепадають], власне, намагаються увесь відповісти на питання: чому одні країни успішні, а інші ні? Чому не завжди обирається процвітання? Звідки береться бідність? Їхня відповідь така — вся справа в політичних та економічних інституціях. Одні народи вибороли плюралізм і широкий розподіл влади, який, проте, здатний централізувати країну і забезпечити базові права людини, інші — ні. (Сомалі, де владу розділили між собою озброєні воюючі клани, має плюралізм, але не має централізованої сили, тому там панує хаос і беззаконня.)

Іншими словами, багатими й успішними країни робить СВОБОДА. Ось за що треба боротися. За інклюзивні політичні та економічні інститути (інклюзивний означає якомога більшу співучасть громадян). За контроль влади. За розширення прав, а не їхнє обмеження. Несвобода веде до втрити стимулів, безнадії, відстуності талантів — їх або знищують фізично, або вони тікають — корупції, тотальної бідності і диктатури.

Continue reading

Вакарчук з коментарями

Святослав Вакарчук

Святослав Вакарчук

У цьому пості аналізую виступ Святослава Вакарчука у Львові, навколо якого розгорілися суперечки. Деякі звинувачують Святослава у лже-патріотизмі, незнанні історії, а деякі навіть у нацизмі. Отож, що насправді сказав Вакарчук-молодший і як це сприймати.

«Я не дуже добре, але особисто знав Сашка і пам’ятаю, яка він світла та інтелектуально широка людина. Мені особисто сьогодні не вистачає саме таких людей.

Я хотів би звернутись через вас, журналістів, до ширшої аудиторії політиків і всіх громадян. Ми вже 25 років будуємо державу, але весь цей час сперечаємось, що таке Україна і хто такий українець. Як в ХХІ столітті означити це поняття?

Хтось скаже, що той, хто ідентифікує себе українцем, той і має право так себе називати. Добре, але якщо інші не хочуть тебе таким ідентифікувати?  Якщо ти не народився тут, маєш інший паспорт, або говориш із акцентом? Хто визначає, хто з нас українець, хто – ні?

[Вакарчук піднімає дуже важливу тему – якщо людина живе в Україні, але не громадянин? або громадянин, але не розмовляє вільно українською мовою? хто вона тоді?] Continue reading

Академік Домінік Фернандез у Львові

IMG_0633a Сьогодні у книгарні “Є” відбулася зустріч академіка Домініка Фернандеза (Dominique Fernandez) з жителями та гостями Львова. Оскільки мсьє Фернандез – науковець-лінгвіст, мандрівник і письменник, то і розмова здебільшого була про французьку мову, країни і творчість. Continue reading

Передайте привіт бабусі Варламова!

Бабуся Іллі Варламова мешкає у Криму

Бабуся Іллі Варламова мешкає у Криму

Ілля Варламов в російському інтернет-просторі постать серйозна, не те, що я: у нього 215 тисяч лайків, читають його тисячі людей в Росії, Україні, думаю, є читачі і в США, і в Європі. Чим займається Варламов (окрім блогу), я не знаю, але судячи з усього, живе непогано. Дитинство в нього пройшло в Криму, де народилася його мама і досі живе його бабуся. Погляди у Варламова прозахідні, цінності в цілому здорові. Любить піджартовувати з Путіна і пострадянської Росії.

Так, от, сьогодні опублікував Ілля думки своєї бабусі про Крим. Краще стало чи гірше. На прикладі цих 2-ох чи 3-ох десятків речень я покажу, що є цінностями типового росіянина, і чому його так легко обдурили політики-негідники. Чому росіянин ще довго буде ненавидіти США, навіть якщо долар коштуватиме 200 рублів.

“Что поменялось? Я гордиться опять начала своей страной, это самое главное!

23 года у меня не было Родины, за которую можно было болеть, а теперь я в России. Теперь я горжусь ее открытиями, какая у нее военная техника, что открываются новые заводы и производства. У нас при Украине все только разрушалось. Ты посмотри, сколько кораблей красивых, как метро открывают у вас! Ты посмотри в этой Украине, когда они где новые станции открывали в метро, а тебя в Москве каждый месяц открывают.

Крым испокон веков был русским. Ты бы видел, как люди радовались! Мы все, весь простой народ, за Путина.

Путин страну держит, иначе бы уже распалось все. Не было бы России. Нам надо, чтобы страна была великая. Мы гордились, что мы из Советского Союза. Мы были за границей и годились, что мы с Советского Союза. А потом что? Украина, о которой вспоминать не хочется! Мы 23 года как в страшном сне жили. Ты просто не понимаешь, какое это счастье – осознавать, что живешь в великой стране. Наверное, потому, что выросли вы в 90-е и так и не пожили нормально. Continue reading

Слово галичанина про галицький патріотизм

Сьогодні я коротесенько торкнуся теми своєрідного розуміння патріотизму по-галицьки.

Але для початку зазначу, що сам я українець-галичанин – галичани мої батьки, мій дідусь народжений на Лемківщині, він був україномовним українцем, який жив в українському селі та території сучасної Польщі. Прабабуся моя була полькою, яка жила в Сколе – спочатку під Австрією, потім під Польщею, потім під СРСР. Словом, наддніпрянської крові у мене нема, не те що якоїсь донецької чи російської. Continue reading

До питання російських пісень прославлення в україномовних церквах

Кілька коротких думок на тему російських пісень в українських україномовних церквах.

Будь-яка мова є продуктом багатьох поколінь людей, в тому числі, тисяч письменників, а зараз – теле- і радіоведучих, веб-журналістів, блогерів. Мова – душа народу, один з основних його елементів ідентичності.

Варто розрізняти мову (як важливу частину культури) і політичний режим. Наприклад, німецьку мову творили за століття до “Тисячолітнього Райху” в 1933-1945 роках. Німецьку мову творили селяни, робітники, поміщики, священики, торговці Німеччини ще до того, як народилися перші нацисти. Російська мова існувала задовго до Леніна, Сталіна і Путіна поготів. Continue reading

Яка вона українська мова? – Іноземці розповідають

Німеччина. Валерія, журналіст:
Коли я чую, як українці говорять, мені здається, що так швидко не можна говорити жодною іншою мовою. Українська мова дуже швидка і ритмічна. Вона звучить дуже приємно й мелодійно, а ще пристрасно. Німецька мова дуже монотонна і безпристрасна, всі звуки подібні, і ця різниця відразу відчувається. Українська мова схожа на пісню. Але багато ваших звуків просто зводять з розуму англомовних або німецькомовних людей, їм ніколи не вимовити правильно ваш «м’який знак» або дзвінке «р».

Італія. Габріель, гід:
Мені українська подобається і здається дуже мелодійною. Я знаю російську мову, так от вона набагато грубіша, і мені подобається, як у порівнянні з російською звучить багато українських слів. Українська дуже нагадує мені бразильський варіант португальської, вона така ж м’яка і тягуча, як пісні боса нови.

Португалія. Карлос, бухгалтер:
Українська мова звучить на подив м’яко, при тому, що у ній є багато шиплячих звуків. Українська схожа на суміш іспанської та португальської – така ж м’якість, як в іспанській та шиплячість, як в португальській. Мабуть, тому українці з легкістю вивчають португальську мову.

США. Раян, фінансист:
Для мене українська мова звучить по-дитячому м’яко та наївно. Коли чую українську, повертаюся у дитинство, коли я приїжджав у гості до моїх бабусі та дідуся: вони в мене родом з України. Влітку ми всією великою родиною збиралися на канікулах у пляжному будиночку в Нью-Джерсі. Так що інтуїтивно я розумію багато слів, адже ця мова у мене в крові. Особливо добре починаю згадувати українську мову після декількох шотів.

Індія. Шанкар, програміст:
Українська звучить дуже пристрасно та емоційно. Ваші пісні дуже схожі на наші, але танцюємо ми краще. Дуже приємна на слух мова.

Джерело: “Волинські новини”
Хочете вивчати українську мову? Тоді Вам сюди!