Язычество в протестантизме или почему я против молитвенных собраний

Игорь Туник

Молитва – это правильная христианская практика. Однако, молитва является не только практикой христиан. Молятся так же мусульмане, индусы, иудеи, язычники. Христиане, с большим успехом, могут молиться более как мусульмане или язычники, нежели как христиане. Как же это может проявляться? Continue reading

Advertisements

Язычество в протестантизме (4) – Игорь Туник

Ігор Тунік

Ігор Тунік

В конце многих евангелизационных трактатов есть, так называемая, “молитва покаяния” или ее еще называют “молитва грешника”. Человеку предлагается прям сейчас и тут принять Иисуса Христа в свое сердце с помощью этой молитвы.

В разных евангельских церквях сложилось разное отношение к “молитве покаяния”. В некоторых церквях регулярно практикуют традицию предложения неверующим повторять эту молитву. В некоторых церквях, как например в моей, мы вообще не предлагаем неверующим и ищущим людям повторять какую либо молитву. Но вопрос пойдет не об этом. Continue reading

Язычество в христианстве – 3

Ігор Тунік

Ігор Тунік

Игорь Туник

Уверовав в пятнадцать лет, я пытался рассказать своим родителям о Христе. Но, к сожалению, пока я все еще молюсь о них. Пока они закрыты для Евангелия. У моего отца был друг, который так же уверовал, но в другой, протестантской церкви. Я очень надеялся, что он расскажет им Евангелие. Однажды, придя домой, я узнал что этот друг молился за исцеление моей мамы (на тот момент у нее нога болела) и посоветовал на ночь прикладывать Библию к больному месту! Его этому учили в его церкви. Я ничего не имел против молитвы за исцеление (правда моя мама была под впечатлением от непонятных слов, который тот произносил), но идея прикладывания Библии к больному месту меня смутила. Continue reading

SOLA SCRIPTURA и NOSTRA CULTURA

Если посмотреть на жизнь современной церкви, различая, что в ней относится к Писанию, а что – к традиции, мы будем немало удивлены! Многие аспекты, кажущиеся нам неотъемлемой частью христианской практики, на поверку выявятся порождением культуры, причем – как нашей собственной, так и наносных влияний.

К примеру, во многих протестантских и евангельских направлениях современного христианства существует традиция «молитвы кающегося грешника», когда новообращенный должен, повторяя за служителем, произнести некий типовой текст. Иногда требуется проделать это перед всей общиной. С этого момента покаявшийся официально считается примирившимся с Богом, даже если он еще некоторое время (иногда – продолжительное) не вступает в завет с Господом единственным заповеданным Им образом, т.е. через крещение. Однако, подобного ритуала мы не обнаруживаем ни в Библии, ни в церковной истории вплоть до XVIII века. Его происхождение восходит к эпохе зарождения английского ривайвелизма, когда передняя скамья в церкви была предназначена для кающихся грешников. Это были члены церкви, получившие обличение от Святого Духа во время богослужения и желающие облегчить сердце покаянием. Со временем традиция трансформировалась в ее нынешнюю форму. Повсеместный же статус данная практика приобрела лишь в ХХ веке в результате евангелизационного служения Билли Грэма и миссий типа Кэмпус Крусэйд. Соблюдая этот ритуал, следует понимать, что это – всего лишь традиция, а вовсе не божественное установление. Continue reading

Язычество в протестантизме (2)

Часть 2

Ігор Тунік

Ігорь Туник

Студенты медицинского училища не правильно прочитали название лекарств на латыни и нечаянно вызвали сатану. Это анекдот, но среди протестантов происходят более смешные вещи, нежели этот анекдот и все это воспринимается серьезно.

Маги верят, что определенные слова или движения рук имеют воздействие на духовный мир. Конечно же, христиане должны следить за своими устами и не грешить. Но примеры которые я приведу ниже – это пример магии в христианстве.

В момент удивления и возмущения говорить не “я в шоке”, а “я в джипе”. Вам смешно? А я знаю множество христиан, которые так поступают. Ведь “слова материализуются” – говорят они. И никто из них не хочет быть в шоке, а вот джип никому не помешает. Вот только у моих знакомых все еще нет джипов и я в шоке от такой глупости :) Continue reading

Маленьке свідчення, як я отримав на 2% більше, ніж просив

Я не хочу, щоб у Вас склалося враження, нібито я зводжу всю глибину і ширину стосунків з Богом до фінансів. Фінанси – не єдина тема духовно життя, але… все ж таки важлива.

Останні 2.5 роки я заробляю на життя тим, що викладаю іноземцям українську мову. Починав я з того, що мав лише одного американця. Ми займалися двічі, тричі і чотири рази на тиждень – і так 10 місяців. Потім він поїхав у свої З’єднані Держави Америки (так каже українська діаспора), і думаю, що по трохи все забуває. Continue reading

Жити морально. Але для себе

Недавно одну таку річ зрозумів: у християнстві можна жити морально, чи навіть дуже морально, але для себе.

Звісно, в ідеалі було б добре, щоб висока моральність органічно і гармонійно поєднувалася з життям для Бог/людей… Але на ділі це складніше. Є християни, які не роблять великих (і навіть середніх) гріхів, вони милі, з ними комфортно. Але живуть вони  все ж таки для себе. Для себе ходять на роботу, для себе відпочивають, для себе ловлять рибу чи катаються на велосипеді, для себе відвідують батьків, для себе читають книги, для себе вивчають іноземні мови… Словом, всі ці речі корисні і потрібні – але проблема в тім, що вони “для себе”. Continue reading

Сповідь самозакоханого християнина

Андрій САВИЧ,
пресвітер церкви “Голгофа” (м. Луцьк)

Чи знаєте ви людей, які ходять в кіно на свого улюбленого актора і якщо є сцени, де його немає, то їм стає нудно? На жаль, є християни, які поводять себе подібним чином будучи повністю зосередженними на собі, для яких головний герой – це вони самі і все повинно крутитися навколо них, навіть Бог.

Таких людей цікавить вічне життя і спасіння не через любов до Бога, а лише тому, що вони не хочуть потрапити в пекло, не хочуть бути покараними, а бути вічно в раю і блаженстві. Таких людей цікавить прощення гріхів лише тому, що вони не хочуть себе погано почувати, не хочуть щоб їх мучили докори сумління, тому вони використовують Бога, вибачте, як ганчірку, щоб зняти з себе цей бруд вини і спокійно жити далі, забувши про “ганчірку” чи викинувши її подалі. Continue reading

Умови впливового служіння. Олександр Калінський

Олександр Калінський

Семінар “Умови впливового служіння”
м. Київ, 10.12.2016

Ми всі впливаємо один на одного — пасивно чи активно. Біблія говорить не про ріст, а про умалення християнина: Івана 7:38 “ріки живої води потечуть”. З чого починається ефективний вплив? Зберігати смирення — Матвія 5:3 — смирення духа. Павло хвалиться немощами. Бог використовує розбиті посудини. Бог противиться гордим. Бог не діє через гордих. Поки ми себе поважаємо і цінуємо — Бог не використовує нас. Бог приводить наші серця до зламаного стану. Якщо я високої думки про себе — я не інструмент для Бога.

Багато студентів в біблійних семінаріях мали великі знання, але потім Бог не використовував їх. Чому смирення для Бога таке важливе? Чарльз Сперджен сказав: “Тільки смиренна людина у всьому бачить славу Божу”. Смиренна людина вміє дивитися на інших з повагою. Повна зіпсованість людини. Ми не знаємо про себе все. Розуміння того, що ти грішник, допомагає нам приймати критику. Слабкість – риса сильних. Не треба виправдовуватись, не треба говорити: “Я тут, подивіться на мене” — щоб всі почули. Дивитися треба на Христа. “Біля хреста Ми здуваємося до наших справжніх розмірів”. Ми мало думаємо про хрест Христа. Ми надто часто думаємо про себе. Ми повинні смиренно приймати обставини у нашому житті. Ми повинні визнавати перед Богом, якщо дозволили собі непрощення щодо братів. Ісус сказав: “Ви сіль землі, ви світло для світу”. Закон каже: ось зразок, старайся так робити, як цей зразок. А благодать Господня каже: ти вже новий, ти вже світло. Continue reading

Про Духа Святого, Слово Боже, церкву і духовний ріст – Невілл Джоганні

  1. Як Дух Святий працює сьогодні?
Невілл та Дороті Джоганні

Невілл та Дороті Джоганні

Це правда, що багато християн знають, що Дух Святий — Друга Особа Трійці. Також правда, що є багато неправильних концепцій, міфів і навіть помилок в Церкві щодо Його природи і роботи. Деякі мають жахаючі історії “про Духа Святого”, інші відчувають страх перед Духом Святим, в той час як Дух Святий згадується “воно” або “сила”.

Отже, перша річ, про яку ми повинні сказати, це те, що Дух Святий — дивовижна Особа. Є принаймні три якості, які включають “особистісні” якості — розум, почуття і воля. Це дуже ясно, коли вивчаємо Святе Писання, що Дух Святий:

  • має інтелект, розум — 2 Сам. 23:2, Ів. 16:13, Дії 5:3, 1 Кор. 2:10-13, Одкров. 2:7;
  • має почуття — Еф. 4:30, Гал. 5:22;
  • бере участь в діях — Бт. 1:2, Ів. 6:63, 2 Сол. 2:13, Євр. 10:29, 2 Пт. 1:21.

По-друге, Дух Святий має дивовижну силу. Розгляньмо просто про 4 сфери — Дух Святий має:

  • силу, що творить — Бт. 1:2, Пс. 104:30;
  • освячуюча, оживлююча сила — Ів. 16:14, 6:63, 2 Сол. 2:13;
  • докоряюча сила — Ів. 16:14;
  • оновлююча сила — Пс. 85:6;

Continue reading